Справа № 750/8009/25
Провадження № 2/750/2316/25
14 жовтня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з використанням засобів поштового зв'язку звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту № 09676-11/2023 від 07 листопада 2023 року в сумі 65625 грн. та № 25263-12/22023 від 15 грудня 2023 року в сумі 12000 грн., а всього 77625 грн.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за укладеними договорами належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, а тому позивач, який набув право вимоги до відповідача за вказаними договорами, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
В установлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, в позовній заяві просила справу розглянути за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, раніше подав письмові пояснення, в яких просить справу розглянути за його відсутності та відсутності представника і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договорами, оскільки позивачем не доведено факту перерахування відповідачу коштів за вказаними договорами з метою виконання умов договорів, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, належності банківських рахунків відповідачу.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2025 року задоволено клопотання позивача та витребувано в Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію про наявність у ОСОБА_1 картки/рахунку, маска якої/якого НОМЕР_1 ; у разі наявності такого, інформацію про надходження на картковий рахунок (маска картки НОМЕР_1 ) грошових коштів у сумі 7000 грн. у період з 07 листопада 2023 року до 10 листопада 2023 року та в сумі 3000 грн. у період з 15 грудня 2023 року до 18 грудня 2023 року; виписку по рахунку/картці, маска якої/якого НОМЕР_1 , за період з 07 листопада 2023 року до 10 листопада 2023 року та з 15 грудня 2023 року до 18 грудня 2023 року.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
07 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту № 09676-11/2023, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у сумі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 8-10).
Пунктом 1.2. договору визначено, що кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту - 07 листопада 2023 року. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту - 31 жовтня 2024 року.
Відповідно до пунктів 1.4, 1.4.1 договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% у день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.2. цього договору.
У пункті 1.6. договору зазначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної карти № 4441-11-ХХХХ-9012 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Укладення договору відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти кредитодавця, що є укладенням договору відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець надає оригінал договору, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а примірник договору клієнта завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта (пункт 2.18 договору).
19 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (клієнт) укладено договір факторингу № 191124/2, за яким фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 19-21).
Згідно із копією акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 191124/2 від 19 листопада 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв: Реєстр Боржників кількістю, після чого з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 21102024 від 19 листопада 2024 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 22).
З копії Реєстру боржників до договору факторингу № 191124/2 від 19 листопада 2024 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором № 09676-11/2023 у сумі 65625 грн. (а.с. 23).
Також, 15 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту № 25263-12/22023, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у сумі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 24-27).
Пунктом 1.2. договору визначено, що кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту - 15 грудня 2023 року. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту - 12 квітня 2024 року.
Відповідно до пунктів 1.4, 1.4.1 договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% у день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.2. цього договору.
У пункті 1.6. договору вказано, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної карти № 4441-11-ХХХХ-9012 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Укладення договору відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти кредитодавця, що є укладенням договору відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець надає оригінал договору, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а примірник договору клієнта завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта (пункт 2.18 договору).
24 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (клієнт) укладено договір факторингу № 24122024, за яким фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 35-37).
Відповідно до копії акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв: Реєстр Боржників, після чого з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 21102024 від 24 грудня 2024 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 38).
З копії Реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором № 25263-12/22023 у сумі 12000 грн. (а.с. 39).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторонни (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторонни домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» 07 листопада 2023 року надало відповідачу кредит у сумі 7000 грн., а 15 грудня 2023 року - у сумі 3000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, маска якої НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 23 квітня 2025 року (а.с. 14, 30).
Виписками по рахунку відповідача в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» також підтверджується зарахування 07 листопада 2023 року та 15 грудня 2023 року на картку відповідача № НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 7000 грн. та 3000 грн. відповідно.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів в обумовлений строк належним чином не виконував, у зв'язку з чим за розрахунками, наданими позивачем, утворилася заборгованість:
- за договором про надання фінансового кредиту № 09676-11/2023 від 07 листопада 2023 року в сумі 65625 грн., до якої входить: 7000 грн. - сума кредиту; 58625 грн. - сума процентів за користування кредитом (а.с. 15-17).
- за договором про надання фінансового кредиту № 25263-12/22023 від 15 грудня 2023 року в сумі 12000 грн., до якої входить: 3000 грн. - сума кредиту; 9000 грн. - сума процентів за користування кредитом (а.с. 31-33).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку відповідача, відкритому в Акціонерному товаристві «Універсал Банк».
Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надав.
За вказаних обставин, враховуючи положення законодавства, що регулює спірні відносини, умови договору про надання фінансового кредиту № 25263-12/22023 від 15 грудня 2023 року, а також те, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, не повернув отримані грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 25263-12/22023 від 15 грудня 2023 року в сумі 12000 грн. підлягають задоволенню.
Водночас, суд звертає увагу, що 22 листопада 2023 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Вказаним Законом, зокрема, внесені зміни до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:
ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де
ДПС - денна процентна ставка;
ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;
ЗРК - загальний розмір кредиту;
t - строк кредитування у днях.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
У свою чергу, за пунктом 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, після набрання 24 грудня 2023 року чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки становить 1%.
При цьому, було визначено певний перехідний період, який стосується договорів, які були укладенні до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та строк дії яких було продовжено після набрання чинності вказаним Законом, за яким до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки становить 2,5%, з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року - 1%.
Враховуючи, що договір про надання фінансового кредиту № 09676-11/2023 укладено до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» (07 листопада 2023 року), однак строк його дії та строк кредитування складає 360 днів, а тому нарахування процентів повинно було здійснюватися з урахуванням положень пункту 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, слідує, що за період з 02 грудня 2023 року до 02 листопада 2024 року позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом в розмірі 2,5% у день.
Проте, починаючи із 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір процентної ставки за вказаним договором міг становити 2,5% у день, із 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року - 1%.
За вказаних обставин, проценти за період з 22 квітня 2024 року до 02 листопада 2024 року мали нараховуватися відповідачу в такому розмірі:
- за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (120 днів) в розмірі 1,5% у день від суми кредиту за кожний день користування ним у сумі 12600 грн.;
- за період з 20 серпня 2024 року до 02 листопада 2024 року (75 днів) в розмірі 1% в день від суми кредиту за кожний день користування ним у сумі 5250 грн.
Крім того, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, слідує, що за період з 07 листопада 2023 року до 21 квітня 2024 року відповідачу правомірно нараховано проценти за користування кредитом у сумі 24850 грн.
При цьому, із вказаного розрахунку також слідує, що відповідач сплатив 7105 грн. на погашення процентів за вказаним договором.
За вказаних обставин, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 09676-11/2023 від 07 листопада 2023 року, до якої входить заборгованість за тілом кредиту в сумі 7000 грн. та процентами нарахованими: за період з 07 листопада 2023 року до 21 квітня 2024 року в сумі 24850 грн., за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року в сумі 12600 грн., за період з 20 серпня 2024 року до 02 листопада 2024 року в сумі 5250 грн., за вирахуванням сплачених відповідачем процентів на погашення кредиту в сумі 7105 грн., що становить 42595 грн., у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 35625014) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами про надання фінансового кредиту № 09676-11/2023 від 07 листопада 2023 року в сумі 42595 грн. та № 25263-12/22023 від 15 грудня 2023 року в сумі 12000 грн., а всього 54595 грн. (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять грн.).
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2129 грн. 59 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя