14 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/1852/25
Провадження № 22-ц/4815/1241/25
Головуючий у Рівненському районному суді
Рівненської області: суддя Красовський О.О.
Рішення суду першої інстанції
(повний текст) проголошено:
о 12 год. 23 хв. 19 червня 2025 року
у м. Рівне Рівненської області
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Маринич В.В.
за участі: ОСОБА_1 та представника Квасилівського колективного підприємства "Житловик-І" - Жильчука Миколи Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Квасилівського колективного підприємства "Житловик-І" про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та договору про надання послуг з управління будинком,
У квітні 2025 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Квасилівського колективного підприємства "Житловик-І" (далі - КП "Житловик-І" або підприємство) про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та договору про надання послуг з управління будинком.
Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 21 березня 2016 року було проведено збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . За результатами зборів укладено договір від 01 липня 2016 року про надання послуг з управління будинком за цією ж адресою.
Оскільки збори співвласників будинку проведено з порушенням положень законодавства, протокол зборів за формою і змістом не відповідає закону, підрахунок голосів проводився неправильно, договір було укладено неуповноваженою особою, тарифи визначені хибно, тому вважає, що його права як співвласника є порушеними.
Зважаючи на це, звернувся до суду і просить суд ухвалити рішення, яким задовольнити його позов, визнавши нечинними (недійсними) протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку, договір від 01 липня 2016 року, а також визнавши чинним договір про надання послуг з управління будинком і споруд прибудинкових територій відповідно до рішення виконавчого комітету Квасилівської селищної ради Рівненського району Рівненської області №75 від 26 червня 2012 року.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у позові до КП "Житловик-І" про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та договору про надання послуг з управління будинком.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що фактично полягало у неповноті з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, просить його скасувати, задовольнивши позов повністю.
Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом правил ст.ст. 13, 355, 356, 368 ЦК України, ст.ст. 111, 141 СК України, ст.ст. 6, 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів".
З огляду на допущені порушення законодавства при проведенні 21 березня 2016 року зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 оспорюване рішення, що оформлене відповідним протоколом, є нечинним (недійсним). При цьому було використано і нечесну підприємницьку практику. Ці обставини свідчать про те, що договір від 01 липня 2016 року про надання послуг з управління будинком є недійсним.
Вважає, що надані ним докази у судовому засіданні свідчать про те, що в процесі підрахунку голосів і складання протоколу зборів є невідповідності до обставин, які були встановлені під час проведення зборів співвласників будинку. Так, відповідно до відомостей відповідача на зборах були присутні 248 осіб, яким належало 6 657, 9 м2. З протоколу зборів вбачається, що були присутні та голосували 33 особи (квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ), що складає 850, 6 м2, а в процентному відношенні 6, 1% (850, 6 Х 100 : 13954, 9). В письмовому опитуванні взяли участь 171 особа, яким належать квартири загальною площею 4 463, 8 м2, що в процентному відношенні становить 31, 99 % (4463, 9 Х 100 : 13954, 9). Тобто сумарно це становить 39, 09 % (6, 1% + 31, 99%). Отже, по жодному із питань зборів співвласників рішення прийнято не було.
Натомість визнання недійсним оспорюваного правочину спонукає до визнання чинним попереднього правочину - договору про надання послуг з управління будинком і споруд прибудинкових територій відповідно до рішення виконавчого комітету Квасилівської селищної ради Рівненського району Рівненської області №75 від 26 червня 2012 року.
У поданому відзиві підприємство, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як з'ясовано судом, 21 березня 2016 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , про час і місце проведення яких було повідомлено його мешканців.
Об'єднання співвласників цього багатоквартирного будинку його мешканцями не створювалося.
З копії повідомлення про проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку (житловий будинок АДРЕСА_1 ) вбачається, що воно містить вимоги законодавства щодо ініціаторів проведення зборів, дати, місця, час проведення зборів і порядок денний зборів.
Остаточний порядок денний було прийнято зборами співвласників, деякі питання об'єднані, а п'яте питання не включено до розгляду.
Відповідно до протоколу зборів від 21 березня 2016 року загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку склала 526 осіб, загальна площа квартир - 13 954, 9 м2, у зборах взяли участь 248 осіб, а в письмовому опитування взяла участь 171 особа.
Витягом з протоколу зборів установлено:
- по першому питанню (щодо управителя багатоквартирного будинку з 01.07.2016 КП «Житловик-І»): «так» - 75,1% голосів, що складає 10 478,49 м2 , рішення прийнято;
- по другому питанню (затвердити умови договору з управлінням багатоквартирним будинком, що укладається з КП «Житловик-І»): «так» - 75,4% голосів, що складає 10 527,39 м2, рішення прийнято;
- по третьому питанню (уповноважити ОСОБА_2 від імені співвласників багатоквартирного будинку укласти договір з КП «Житловик-І»): «так» - 76,1% голосів, що складає 10 613,05 м2, рішення прийнято.
З протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 21 березня 2016 року видно, що ОСОБА_1 не був зареєстрованим серед учасників зборів і не заповнював листок опитування.
В подальшому, 01 липня 2016 року, між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_2 та КП "Житловик-І" укладено договір про надання послуг з управління будинком.
Вважаючи, що внаслідок проведених з порушенням законодавства 21 березня 2016 року зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 порушуються його суб'єктивні цивільні права як співвласника цього будинку, у квітні 2025 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до КП "Житловик-І" про визнання нечинним (недійсним) протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, визнання нечинним (недійсним) договору від 01 липня 2016 року про надання послуг з управління цим будинком, визнання чинними договорів про надання послуг з управління будинком і споруд та прибудинкових територій будинку АДРЕСА_1 , що складені відповідно до рішення виконавчого комітету Квасилівської селищної ради №75 від 26 червня 2012 року.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення позову до КП "Житловик-І", оскільки збори співвласників будинку АДРЕСА_1 скликано з додержанням Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зокрема, повідомлення про проведення зборів співвласників містило інформацію про ініціатора їх проведення, порядок денний, дату, місце та час їх проведення, а також рішення зборів від 21 березня 2016 року прийнято відповідно до вимог про достатню кількість голосів власників квартир, необхідних для цього.
З приводу протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , то він за своїми формою та змістом відповідав наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 від 25.08.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2015 року за №1083/27528) "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку", який діяв на час виникнення спірних правовідносин. Цими зборами обрано уповноважену особу співвласників для укладення (внесення змін та розірвання) договору з управителем, що відповідає законодавству.
При цьому прийняте рішення було доведено до відома співвласників багатоквартирного будинку через витяг з протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Згодом, 01 липня 2016 року, на виконання рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 між співвласниками в особі уповноваженої ОСОБА_2 та підприємством укладено договір про надання послуг з управління будинком.
Зважаючи на відсутність обставин, які свідчили би про наявність факту порушення суб'єктивного цивільного права ОСОБА_1 саме відповідачем - КП "Житловик-І", у задоволенні позову судом відмовлено.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Згідно зі ст.ст. 11, 379, 382, 383, 385 ЦК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Відповідно до ст.ст. 1, 6, 10, 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;
- прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;
- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;
- управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;
- управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;
- частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Співвласники мають право:
1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;
2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;
3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;
4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;
5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії;
6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;
7) інші права, визначені законом.
Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем.
Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку.
Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників.
Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номерквартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті.
Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду.
Рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
За рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (співвласники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під'їзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою, восьмою - одинадцятою цієї статті.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо).
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.
Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є:
1) перелік послуг;
2) права і обов'язки сторін;
3) ціна на послуги;
4) строк дії договору.
Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Управитель протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (змін до нього) зобов'язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом і печаткою управителя (за її наявності).
Договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
З висновку, висловленого у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц , від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 04 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року справі № 469/1044/17, вбачається, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У наведеному висновку закладено основний принцип: один спір має вирішуватися судами лише один раз, по одному спору має прийматися лише одне судове рішення. Умови для ефективного захисту права: - належний рівень правничої допомоги - чітке формулювання позовних вимог, задоволення яких призведе до реального поновлення порушеного права чи інтересу - можливість виконання ухваленого рішення.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягали норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов ОСОБА_1 до КП "Житловик-І" без задоволення.
Щодо доводів апеляційної скарги про неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи, то колегія суддів з ними погодитися не може.
Так, обставинам з приводу незаповнення мешканцями квартири АДРЕСА_15 листка опитування; форми протоколу від 21.03.2016, яка, на думку заявника, не відповідає закону, а зміст протоколу має бути таким, який він долучив до справи як зразок оформлення протоколу зборів; відсутність повноважень у ОСОБА_2 на укладення договору про надання послуг з управління будинком від 01 липня 2016 року; тарифів, обумовлених договором про надання послуг з управління будинком від 01 липня 2016 року; - суд попередньої інстанції уже дав детальну і вичерпну оцінку, з чим погоджується й апеляційний суд.
Не заслуговують на увагу і аргументи ОСОБА_1 про помилкове застосування норм матеріального права, адже спростовуються правильністю висновків суду.
Решта покликань автора апеляційної скарги про хибність оскаржуваного рішення колегією суддів також відхиляються як необґрунтовані.
Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Оскільки КП "Житловик-І" не порушено прав ОСОБА_1 , тому підстав для їх судового захисту не встановлено.
Поготів, протокол загальних зборів є документом, який фіксує факт прийняття рішення, і не є актом ненормативного характеру у розумінні положень закону, з огляду на те, що він не має обов'язкового характеру та виданий зборами співвласників багатоквартирного будинку, а не державним органом чи органом місцевого самоврядування.
Зважаючи на те, що протокол загальних зборів не породжує жодних правових наслідків, вимога позивача про визнання протоколу нечинним (недійсним), із цих міркувань також не підлягала до задоволення.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 19 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 14.10.2025
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.О.Гордійчук
Н.М.Ковальчук