ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11892/25
провадження № 2-о/753/477/25
13 жовтня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - Гунази Ю.Є. ,
представника заінтересованої особи - Матюшенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, про встановлення факту родинних відносин, -
09.06.2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт того, що він є рідним онуком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його рідний брат - ОСОБА_4 , тіло якого було кремоване. Він має намір поховати прах брата за місцем поховання його родини, що розташоване у межах «Берковецького кладовища» («Міське», м. Київ, вул. Стеценка, 18). На даному кладовищі поховані також його батько - ОСОБА_5 , його бабуся - ОСОБА_6 та його дідусь - ОСОБА_3 .
Для отримання безкоштовного місця для поховання його брата - ОСОБА_4 , йому необхідно надати адміністрації кладовища свідоцтво про смерть першого похованого, а саме його дідуся - ОСОБА_3 . Проте свідоцтво про смерть його діда з часом було втрачено.
Разом з тим, заявник також позбавлений можливості повторно отримати свідоцтво про смерть свого діда, оскільки втрачено також і свідоцтво про народження його батька - ОСОБА_5 , яке підтверджує родинний зв'язок між ним та померлим дідом ОСОБА_7 .
З огляду на викладене, з метою отримання дозволу на поховання брата у спеціально відведене родинне місце для поховання, йому необхідно встановити факт родинних відносин з дідом, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20.06.2025 року відкрито окреме провадження у справі (а.с. 21).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05.08.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишено без руху та надано для усунення недоліків строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, визначити заінтересованих осіб у справі (а.с. 35).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.08.2025 року, після усунення заявником недоліків заяви, продовжено розгляд справи (а.с. 68).
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гуназа Ю.Є. підтримали заяву, з підстав викладених у ній.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради - Матюшенко О.М., не заперечувала проти задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин.
Заслухавши заявника та його представника, представника заінтересованої особи, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з'ясувавши обставини справи, дослідивши подані заявником докази, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Так в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 65 (шістдесяти п'яти) років помер ОСОБА_4 , що підтверджується актовим записом № 1859, на підставі якого Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Родинне місце поховання сім'ї ОСОБА_10 знаходиться на «Берковецькому кладовищі», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 18, «Міське». Як вбачається з фотознімку, в зазначеному місці поховані: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 11-13).
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Ритуальної служби СКП «СПЕЦКОМБІНАТ ПКПО» ВО КМР (КМДА) з метою під поховання урни з прахом його брата ОСОБА_4 до родинного місця поховання, де отримав відмову, в зв'язку з тим, що свідоцтво про смерть першого померлого відсутнє, що підтверджується листом Ритуальної служби СКП «СПЕЦКОМБІНАТ ПКПО» ВО КМР (КМДА) №1475 від 18.09.2025 року (а.с. 94-95).
Крім того, заявник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про повторну видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , проте отримав відмову, у зв'язку з відсутністю оригінала свідоцтва про народження його батька - ОСОБА_5 , що є документом, що підтверджує родинні зв'язки з померлою особою. Вказані обставини підтверджуються листом Шевченківського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) №2762/33.10-87 від 11.09.2025 року (а.с. 97-98).
Як зазначає заявник, внаслідок втрати свідоцтва про народження його батька - ОСОБА_5 та свідоцтва про смерть його дідуся - ОСОБА_3 , він позбавлений можливості довести родинні відносини та відповідно здійснити поховання урни з прахом брата ОСОБА_11 до місця родинного поховання на Міському кладовищі що у місті Києві.
Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення документів для надання безкоштовного місця на кладовищі.
Той факт, що заявник ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_3 , підтверджується наступними доказами,що були досліджені судом: 1) актовим записом про народження ОСОБА_4 № 1041, на підставі якого Дніпровським районним бюро РАЦС м. Дніпропетровськ видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_8 (а.с. 9); 2) актовим записом про народження ОСОБА_1 № 539, на підставі якого Шевченківським РАЦС видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . Батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_8 (а.с. 9); 3) свідоцтвом про народження ОСОБА_5 від 06.11.1936 року. Батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_6 (а.с. 10).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала суду покази, що вона є матір'ю заявника ОСОБА_1 . Вона підтвердила суду, що заявник рідним онуком ОСОБА_3 . Крім того пояснила, що саме вона втратила свідоцтво про народження її чоловіка, та відповідно батька заявника, ОСОБА_5 , а також свідоцтво про смерть дідуся заявника, та відповідно її свекра, ОСОБА_3 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала суду покази, що вона є дружиною ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона підтвердила суду, що заявник ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_3 , та відповідно рідним братом ОСОБА_4 .
Таким чином, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_3 .
Обставин, які б давали підстави сумніватись у такому висновку, судом не встановлено.
Інших ймовірних спадкоємців ОСОБА_3 не встановлено.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Статтею 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 7 вказаної постанови Пленуму, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові, зокрема, для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Згідно ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», після здійснення поховання померлого, виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання/користувачу місця родинного поховання/спеціалізованим комунальним підприємством видається відповідне свідоцтво про поховання. Це свідоцтво дає право пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили, вирішення питання про проведення підпоховання в зазначену могилу інших померлих членів родини, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу» свідоцтво про поховання видається виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання), після здійснення поховання.
Визначення заявника користувачем родинного поховання необхідне йому для отримання свідоцтва про поховання і подальшої можливості використання своїх прав, передбачених законом як користувача родинного поховання.
З огляду на досліджені у судовому засіданні докази, у суду не викликає сумніву та обставина, що заявник ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_3 .
З урахуванням викладеного, враховуючи інтереси заявника, відсутність спору та інших шляхів захисту прав заявника, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки вимоги засновані на законі, є обґрунтованими та доведеними.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме, що ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 13.10.2025 року.
Суддя: Л.М. Осіпенко