Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6944/25
Номер провадження2/711/3156/25
14 жовтня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20015 грн, витрати на правничу допомогу та судові витрати (вхідний №30484, а.с.1-4).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.06.2021 між позичальником ОСОБА_1 (далі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №3290985 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн, на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Згідно п. 7.1 Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Проте відповідач не виконав належним чином умов Кредитного договору. У порушення вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.
У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором.
Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором до відповідача, то ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як позивач обгрунтовує це тим, що 29.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір відступлення прав вимоги №76-МЛ.
Відповідно до умов означеного договору відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за Кредитним договором № 3290985 від 10.06.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
З огляду на викладене ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №3290985 від 10.06.2021 в сумі 20015 грн (5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, та 15015 грн - заборгованість за процентами) і судові витрати.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 15 год 10 хв 14 жовтня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.36-37).
Представник позивача адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Усенка М.І. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 24.08.2025 (а.с.41 зворот, 42 зворот). Водночас представник позивача адвокат Усенко М.І., 14.10.2025 засобами електронного зв'язку, подав заяву, в якій виявив волю на розгляд справи за відсутності представника позивача, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення (вхідний №41002/25).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 14 жовтня 2025 року о 15 год 10 хв не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку із цим 14 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 10.06.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №3290985 (індивідуальна частина) (далі - Кредитний договір).
Пунктом 1.1 Кредитного договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 цього договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю та виконання обов'язів найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
У пунктах 1.2-1.4 Кредитного договору сторони обумовили параметри та умови кредиту, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн; кредит надається загальним строком на 30 днів з 10.06.2021; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.07.2021.
Також п.1.5 Кредитного договору сторонами обумовлено, що загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 15.00 грн. в грошовому виразі та 4.00 відсотки річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5015.00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Крім того, з п.1.5.1 Кредитного договору судом встановлено, що комісія за надання кредиту становить 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Також зі змісту п.1.5.2 та 1.6 Кредитного договору суд встановив, що проценти за користування кредитом: 15.00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктами 2.3.1.1 та 2.3.1.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents i є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче: 3% комісія - 3 дні пролонгації строку дії Кредитного договору, 5% комісія - 7 днів пролонгації, та 10% комісія - 15 днів пролонгації.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Із п.2.4.1 Кредитного договору встановлено судом, що позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Крім того, з п.6.1, 6.5 Кредитного договору встановлено, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (а.с.5-8).
Також суд встановив, що разом із Кредитним договором відповідач ОСОБА_1 , на виконання умов п. 6.3 означеного правочину, погодився з графіком платежів за договором як додатком №1 до Кредитного договору (а.с.9).
Із анкети-заяви на кредит №3290985 від 10.06.2021 суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 , 10.06.2021 заповнив анкету-заяву на отримання кредиту в розмірі 5000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Підписання Кредитного договору відповідачем мало місце о 11 год 38 хв 37 сек 10.06.2021 (а.с.11).
Крім того з Паспорту споживчого кредиту №3290985 як додатку №2 до Кредитного договору суд встановив, що позичальник (відповідач) ОСОБА_1 виявив волю на отримання кредиту в ТОВ «Мілоан» на наступних умовах: сума кредиту: 5000 грн; загальний строк кредитування: 30 днів, з можливістю пролонгування строку кредитування як на пільгових, так і стандартних (базових) умовах (а.с.9 зворот - 10).
Із довідки про ідентифікацію, що підготовлена ТОВ «Мілоан», суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено Кредитний договір, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відомості про одноразовий ідентифікатор наступні: одноразовий ідентифікатор: S13182; дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 10.06.2021 о 09 год 37 хв; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_2 (а.с.10 зворот).
Із платіжного доручення №48436379 від 10.06.2021 судом встановлено, що означеного дня ТОВ «Мілоан» здійснило перерахування грошових коштів в сумі 5000 грн, що відповідає сумі кредиту, отриманого відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов Кредитного договору, шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача, маска картки: НОМЕР_3 , із призначенням платежу: кошти згідно договору 3290985, що відповідає номеру Кредитного договору (а.с.12).
Згідно безпосередньо дослідженої судом відомості про щоденні нарахування та погашення, що підготовлена ТОВ «Мілоан», суд встановив, що означеним товариством як кредитодавцем 10.06.2021 надано відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 5000 грн; у період часу з 10.06.2021 до 10.07.2021 позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 0,50 грн згідно п.1.5.2 Кредитного договору; у період часу з 11.07.2021 до 08.09.2021 включно позичальнику щоденно нараховувались відсотки в сумі 250 грн згідно п.1.6, 2.3.1.2 Кредитного договору.
Крім того з означеної відомості судом також встановлено, що позичальник не здійснював погашення ані тіла кредиту, ані відсотків за користування ним (а.с.12 зворот - 13).
Суд, безпосередньо дослідивши договір відступлення прав вимоги №76-МЛ від 29.09.2021 (а.с.14 - 18) встановив, що 29 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено означений правочин, відповідно до 1.1. якого на умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) новому кредиторові (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Факт оплати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ТОВ «Мілоан» грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно договору відступлення прав вимоги №76-МЛ від 29.09.2021 судом встановлено із дослідженої в судовому засіданні платіжної інструкції №41765 від 29.09.2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» 3 863 357,72 грн плати за укладення договору відступлення прав вимоги №76-МЛ від 29.09.2021 (а.с.22).
Із витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №76-МЛ від 29.09.2021 (а.с.22 зворот) судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно Кредитного договору в сумі 20015 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, та 15015 грн - сума заборгованості за відсотками.
Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх позовних вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Кредитним позики на підставі договору відступлення прав вимоги №76-МЛ від 29.09.2021.
Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: S13182.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Мілоан» грошових коштів в сумі 5000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.
Водночас матеріалами справи підтверджується той юридичний факт, що сума кредиту, що обумовлена між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.2 Кредитного договору, була отримана відповідачем шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_3 .
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Мілоан», так і його правонаступнику у спірних правовідносинах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 5000 грн в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.
Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 15015 грн, то суд зазначає про таке.
У пунктах 1.2-1.4 Кредитного договору сторони обумовили параметри та умови кредиту, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн; кредит надається загальним строком на 30 днів з 10.06.2021; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.07.2021.
Також зі змісту п.1.5.2 та 1.6 Кредитного договору суд встановив, що проценти за користування кредитом: 15.00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктами 2.3.1.1 та 2.3.1.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents i є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче: 3% комісія - 3 дні пролонгації строку дії Кредитного договору, 5% комісія - 7 днів пролонгації, та 10% комісія - 15 днів пролонгації.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.Пунктом 2.4.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежі, але не пізніше дати остаточного погашення згідно п.1.4 договору.
З аналізу означених пунктів Кредитного договору суд зробив висновок, що його сторони узгодили те, що в період з 10.06. до 10.07.2021 позичальник сплачує кредитодавцю відсотки за користування кредитом з призми 0,01% за кожен день; у випадку пролонгації Кредитного договору згідно п.2.3.1.1, тобто у випадку сплати відповідного розміру комісії за пролонгацію, що відповідає конкретній кількості днів такої пролонгації, то позичальник сплачує кредитоадвцю відсотки за ставкою 0,01% за кожен день користування кредитом протягом оплаченого періоду продовження строку дії Кредитного договору; у випадку, якщо після закінчення строку дії Кредитного договору (в тому числі і у випадку його пролонгації шляхом сплати відповідного розміру комісії (п.2.3.1.1 Кредитного договору)), позичальник продовжує користуватися кредитним коштами, то строк дії Кредитного договору пролонгується на стандартних (базових) умовах кожен раз на 1 день, але не більше, ніж на 60 днів.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, зокрема, п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5.2, 1.6, 2.3.1.1, 2.3.1.2 та 2.4.1, встановив, що їх розмір визначений правильно з огляду на таке.
Так, за період строку кредиту, що сторонами Кредитного договору обумовлений початком 10.06.2021 і закінченням 10.07.2021) розмір відсотків, які мав сплатити позикодавцю відповідач становить 15 грн (5000 грн х 0,0001 = 0,50 грн; 0,5 грн х 30 днів = 15 грн), що узгоджується з умовами п.1.5.2 Кредитного договору.
Водночас, оскільки позичальник 10.07.2021 не сплатив суму кредиту і не пролонгував строк дії договору на пільгових умовах шляхом сплати відповідного розміру комісії, тому кредитодавець з 11.07.2021 застосував до спірних правовідносин п.2.3.1.2 та 1.6 Кредитного договору і здійснив нарахування позичальнику відсотків за користування сумою кредиту з призми стандартної (базової) процентної ставки 5% / день; у зв'язку з цим, розмір відсотків за користування кредитом, що мало місце з 11.07.2021 до 08.09.2021, складає 15000 грн (5000 грн х 0,05 = 250 грн; 250 грн х 60 (кількість днів між 11.07. та 08.09.2021, що узгоджується з умовами п.1.6 та 2.3.1.2 Кредитного договору) = 15000 грн)).
Отже, сукупний розмір відсотків, які підлягали сплаті позичальником ОСОБА_1 кредитодавцю ТОВ «Мілоан» за період з 10.06.2021 до 08.09.2021, тобто на виконання умов Кредитного договору, що обумовлені у п.1.3, 1.5.2, 1.6, 2.3.1.1 та 2.3.1.2 Кредитного договору, становив 15015 грн (15 грн + 15000 грн).
Водночас, як встановлено судом із безпосередньо дослідженої відомості про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 суми кредиту (а.с.12 зворот - 13), що підготовлена ТОВ «Мілоан», позичальник не сплатив первинному кредитодавцю жодної суми коштів у рахунок погашення відсотків.
Отже, сукупний розмір відсотків, які підлягають стягненню з позичальника ОСОБА_1 на користь правонаступника кредитодавця ТОВ «Мілоан» у спірних правовідносинах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за період з 10.06.2021 до 08.09.2021, складає 15015 грн.
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками є обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню в сумі 15015 грн.
Що стосується прохання позивача, що викладене у п.4 прохальної частини позовної заяви, про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн, то суд зазначає про таке.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2024 щодо адвокатського об'єднання «Апологет» (а.с.25); 2) договору про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06.05.2025, що укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» (а.с.26); 3) ордеру серії ВС №1370094 від 08.05.2025 (а.с.26 зворот); 4) акту наданих послуг №1803 від 23.06.2025 (а.с.27); 5) детального опису наданих послуг до акту №1803 від 23.06.2025 (а.с.27 зворот).
У зв'язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. в справі щодо стягнення боргу за Кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.
Суд також погоджується з позивачем, що вартість правничої допомоги в розмірі 7000 грн є співмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою (підготовкою позовної заяви), часом, витраченим адвокатом на виконання такої роботи, обсягом виконаної роботи та ціною позову.
З аналізу статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24).
За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що зменшення розміру витрат на правову допомогу, отриману позивачем у заявленому та доведеному обсязі, без відповідної заяви іншої сторони у спорі - відповідача, є порушення вимог статті 13, частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.13, 137 ЦПК України викладений в постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №361/10208/23 (провадження № 61-12269св24), що судом застосовується з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.
Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 заперечень щодо витрат на правничу допомогу до суду не подав, а також не подав і клопотання про їх зменшення.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що позовні вимоги судом визнані обгрунтовані та задоволені, тому на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Що стосується прохання позивача, викладеного у п.4 прохальної частини позовної заяви від про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із дослідженої платіжної інструкції №13001 від 26.06.2025 (а.с.29) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору, із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки, в сумі 2 422,40 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 510, 512, 513, 514, 516, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3290985 від 10 червня 2021 року в розмірі 20 015 (двадцять тисяч п'ятнадцять) гривень, з яких: 5000 (п'ять тисяч) гривень - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), та 15 015 (п'ятнадцять тисяч п'ятнадцять) гривень - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 9422 (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 15 жовтня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко