Справа № 401/2150/25
Провадження № 3/401/718/25
07 жовтня 2025 р. м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар Горбатюк К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ЗСУ військовослужбовець, -
07 липня 2025 року до Світловодського міськрайонного суду від ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надішли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379731 від 03 липня 2025 року, 03 червня 2025 року о 00 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 в м. Світловодську Кіровоградської області по вул. Героїв України, 7, керував автомобілем "VOLKSWAGEN GOLF" д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: тремтіння рук, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності, чим порушив п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
30 липня 2025 ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Клопотання обґрунтовано тим, що в оскаржуваному протоколі відсутнє посилання на технічний пристрій, за допомогою якого здійснено фіксування нібито скоєного правопорушення, як на доказ адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу, його складання відбулося 03 липня 2025 року о 07 год. 50 хв., тоді як у графі "Опис установлених даних" зазначено, що подія правопорушення відбулася 03 червня 2025 року о 00 год. 00 хв.. Така розбіжність у датах свідчить про грубе порушення процесуального порядку складання протоколу. Крім того, він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, оскільки перебуває на службі в ЗСУ. Його захисник - адвокат Пащенко Л.В. у судовому засіданні зауважив, що окрім підстав для закриття провадження, зазначених ОСОБА_1 у клопотанні, у справі відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, останній погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці перебування транспортного засобу, але працівники поліції відмовили йому з невідомих причин.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до абз. 2 та абз. 4 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.
Так, згідно п. 2.9 "а" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає, зокрема, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення "нетверезого водія".
Визначення терміну "керування транспортним засобом" наведено в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, об'єктивною стороною в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом.
Як встановлено з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, на відео не видно факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .. Сам факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" та "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 2-3 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп'яніння, які передбачені п. п. 3, 4 розділу І Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема, проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
З переглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 поліцейський спочатку озвучує, що в нього є ознаки алкогольного сп'яніння і пропонує пройти огляд з використанням спеціального технічного засобу "Drager". ОСОБА_1 погоджується, але хоче проходити огляд з використанням засобу "Drager", сидячи в салоні транспортного засобу, однак працівники поліції наполягають, щоб ОСОБА_1 вийшов з автомобіля для проходження огляду. Відмову вийти з салону автомобіля ОСОБА_1 обґрунтував тим, що працівники поліції співпрацювали з представниками ТЦК та СП, тому вважає, що його відразу відвезуть до найближчого відділу ТЦК і СП.
Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379731, його складення відбулося 03 липня 2025 року о 07 год. 50 хв., тоді як у графі "Опис установлених даних" зазначено, що подія правопорушення, а саме керування транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп'яніння, відбулася 03 червня 2025 року о 00 год. 00 хв.. Таким чином, між датою події та датою складення протоколу існує розрив у 30 днів.
Згідно із ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, розбіжність в 30 днів між датою події та датою складення протоколу свідчить про грубе порушення процесуального порядку складання протоколу.
Суд повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Отже, суд повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі "Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У той же час, у справі "Барбера, Мессеге і Хабард проти Іспанії" Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з роз'яснень, які містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
За правилами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його вина не доведена належними та допустимими доказами, у зв'язку із чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова