П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27708/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:14.01.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ ) України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII), положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до ГУПФ України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону №2262-XII, з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та інших надбавок, доплат, підвищень та премії, у відповідності до положень абзацу 5 п.5 Порядку №45, Окремому дорученню Міністра оборони України №2683/з від 01 лютого 2023 року та враховуючи роз'яснення директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, викладеними в листі №423/6682 від 13 жовтня 2023 року, для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що посадовий оклад і оклад за військовим званням у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках має визначатись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови №704. Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до ГУПФ України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача. Листом відповідач відмовив позивачу, посилаючись на норми матеріального права та відсутність підстав для надання довідки про розмір його грошового. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Апелянт зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсії позивача.
З урахуванням наведеного, апелянт вказує, що посадовий оклад і оклад за військовим званням у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках має визначатись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Також, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо можливості встановлення обмежень прав та свобод в умовах воєнного чи надзвичайного стану є незаконні та необґрунтовані.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262.
24 червня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив, зокрема, підготувати та надати до ГУПФ України в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 07 серпня 2024 року №943/16325 у направленні таких довідок до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовив вказавши, що посадові оклади та оклади за військовим званням за відповідними посадами визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року (1762 грн) та до цього часу не змінювались. Крім того, визначених Постановою № 45 списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку від ГУПФ України в Одеській області для перерахунку грошового забезпечення після 01 березня 2018 року не отримував, тому відсутні підстави для складення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби для обчислення пенсії.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що діючою Конституцією України в умовах воєнного стану передбачена можливість обмеження прав громадян на соціальний захист, в тому числі у разі колапсу пенсійної системи можливі виплати пенсії на рівні нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом. При цьому, у разі зупинення фінансування бюджету за рахунок зовнішніх запозичень держава може втратити здатність гарантувати право на соціальне забезпечення для всіх категорій пенсіонерів та інших соціально незахищених верств населення.
Не врахування судом вказаних обставин може мати непередбачувані наслідки для сталості всієї пенсійної системи, а тому, на переконання суду першої інстанції, здійснена відповідачем відмова у видачі довідки з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб переслідувала легітимну мету, була пропорційною та обґрунтованою, оскільки застосування вказаного мінімуму для перерахунку пенсії, за умови відсутності належних фінансових ресурсів може призвести до того, що держава України в особі її уповноважених органів може втратити здатність гарантувати право на соціальне забезпечення, а також належне функціонування всієї системи соціального забезпечення, що суперечитиме, крім іншого, принципам соціальної держави.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виготовленні та наданні до ГУПФ України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, яка передбачала з 01 березня 2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких п.4 постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року п.4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Таким чином, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
В той же час, при вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29 січня 2020 року неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Таким чином, колегія суддів, застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд дійшов висновку, що п.4 Постанови №704 з 29 січня 2020 року має застосовуватись у наступній редакції: Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14..
Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону №2262-ХІІ та Постанови №704 зазначив, що:
а) з 01 січня 2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у осіб з числа Військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (далі - Порядок №45), з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за Військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
в) встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за Військовим (спеціальним) званням.
Отже, згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що станом на 01 січня 2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1 762 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 684 грн.
Отже, у 2023 році грошове забезпечення та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог ст. 9 Закону №2011-ХІІ та мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача були протиправними, що помилково не було встановлено судом першої інстанції. Таким чином, при розгляді даної справи судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Разом з тим, 20 травня 2023 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, якою внесені зміни до п.4 Постанови №704, згідно з якими абз.1 п.4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Відтак, з 20 травня 2023 року у зв'язку із внесенням Постановою №481 змін до Постанови №103 та Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, як вказує позивач.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах у відповідача були відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Відповідно, вимоги позивача щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача станом на 01 січня 2024 року є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи факт порушення прав позивача, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та надати до ГУПФ України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2023 року, відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону №2262-XII, положень п. 4 Постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії позивача на підставі довідок не буде відповідати вимогам принципу правової визначеності та принципу збалансованості бюджету, а не врахування судом вказаних обставин може мати непередбачувані наслідки для сталості всієї пенсійної системи, та не погоджуючись з цими висновками суду першої інстанції, колегія суддів насамперед керується правовою нормою встановленою ч.1 ст. 2 КАС України, - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, в контексті даної справи, основним завданням адміністративного суду є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичної особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ч.1 ст. 2 КАС України, не захистив порушенні відповідачем права позивача.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Судові витрати у справі відсутні.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.