П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36126/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:31.12.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби (далі - АДПС) України про:
- визнати протиправними дії АДПС України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі - Закон №2011-XII), з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати АДПС України підготувати та надати до ГУПФ України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону 2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що отримує пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ та звернулася до відповідача із заявою про оформлення та направлення до ГУПФ України нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії відповідно до Постанови №704 станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нових довідок що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України і підстави для визнання зазначених дій протиправними відсутні, вимоги позивача щодо зобов'язання підготувати довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 рік є безпідставними.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до АДПС України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії АДПС України щодо відмови виготовити та направити до ГУПФ України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії.
Зобов'язано АДПС України виготовити та надати до ГУПФ України в Одеській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ та положень п.4 Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань АДПС України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі АДПС України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повинен був дослідити чи відбулися зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або чи було введено Кабінетом Міністрів України, для зазначених категорій осіб, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
- Кабінет Міністрів України не змінив умови обрахунку грошового забезпечення для діючих військовослужбовців усіх силових структур, в тому числі і для військовослужбовців АДПС України та рішення з приводу перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям також не приймалося.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги АДПС України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно вимог ч.3 ст. 43 Закону №2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Порядок №393) із сум грошового забезпечення.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону №2262-XII.
14 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив скласти та надати до ГУПФ України в Одеській області нові довідки про розмір його грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії.
Листом №09/П-10000/18909 від 12 листопада 2024 року АДПС України відмовила у виготовленні та направленні до ГУПФ України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для видачі зазначених довідок.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виготовленні довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що довідки підлягають видачі також у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З урахуванням того, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2020 - 2023 роках є відмінним (більшим) від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2018 рік, та оскільки розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, то у позивача є право на перерахунок пенсії передбачене ст. 63 Закону №2262-XII та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від відповідача для подальшого здійснення такого перерахунку пенсійним органом.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77, ч.2 ст. 265 КАС України, ч.3 ст. 43, ч.ч.1, 2, 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII, п.п.2, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", п.п.23, 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30 січня 2007 року №3-1.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Тобто, підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 (далі Постанова №103), внесено зміни Постанови №704, внаслідок яких п.4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року п.4 Постанови №704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, саме з 29 січня 2020 року дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція п.4 Постанови 704, яка діяла до зазначених змін.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 19 жовтня 2022 року по справі №400/6214/21.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, судова колегія враховує, що п.3 розділу II; Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29 січня 2020 року неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 Конституції України.
Колегія суддів акцентує увагу на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, колегія суддів доходить висновку, що п.4 Постанови №704 з 29 січня 2020 року має застосовуватись у наступній редакції: … "Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14".
Отже, згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що станом на 01 січня 2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1 762 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 102,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 270 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 481 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 684 грн.
Отже, у період з 2020 - 2023 роки грошове забезпечення та додаткові види грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року.
Таким чином, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року із застосуванням п.4 Постанови №704 в первинній редакції.
При цьому, колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30 січня 2007 року №3-1 (далі Порядок №3-1).
Відповідно п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно ст. 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФ України.
У даному випадку апелянт помилково вважає, що АДПС України може видавати довідки про розмір грошового забезпечення виключно за процедурою, передбаченою Порядком №45.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст. 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Верховний Суд у справі №440/6017/21 у постанові від 02 серпня 2022 року дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічного правового висновку дійшов Верховним Судом у справах: №120/648/22-а у постанові від 16 листопада 2022 року, №120/8603/21-а у постанові від 31 серпня 2022 року, №500/1813/21 у постанові від 12 вересня 2022 року, №500/1886/21 у постанові від 14 вересня 2022 року, №500/3840/21 у постанові від 22 вересня 2022 року, №160/2775/22 у постанові від 06 лютого 2023 року, №280/11480/21 у постанові від 27 березня 2023 року та №320/9431/21 у постанові від 30 березня 2023 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.