П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35541/24
Перша інстанція суддя Хлімоненкова М.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), а саме:
- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24 вересня 2024 року;
- зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24 вересня 2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року задоволено позов.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення суду про відмову в задоволенні позову.
З доводів апеляційної скарги вбачається, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач отримував пенсію за вислугу років та у 2024 році звернувся до пенсійного органу із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого при призначенні позивачу пенсії за віком пенсійним органом правомірно використано середній показник заробітної плати, який використовувався при первинному призначенні пенсії.
В свою чергу, позивачем подано свої додаткові пояснення у справі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області.
З 21 серпня 2008 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років.
На підставі заяви позивачки від 24 вересня 2024 року, з якою вона звернулась до пенсійного органу після досягнення 60-річного віку, її було переведено на пенсію за віком у відповідності до положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З доданої до позову копії листа ГУ ПФУ в Одеській області від 05 листопада 2024 року № 1500-0309-8/166658 вбачається, що представником позивача на адресу відповідача направлявся запит від 30 листопада 2024 року № 13424/гз (вх. № 46573/8) про надання інформації щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
У відповідь на запит представника позивачки, в указаному вище листі ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком з 24 вересня 2024 року відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії з 24 вересня 2024 року становить 3441,69 грн.
Крім того, пенсійним органом зазначено, що при визначенні розміру пенсії за віком заробітну плату обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1.17, 1.11, 1.11, 1.14, 1.197, 1.0796 який становить 7994,47 грн.
Тому, пенсійним органом зроблено висновок, що підстав для перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн - немає.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивачка звернулась до суду із цим позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як відповідачем не доведено правомірності своїх дій у межах спірних правовідносин, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Згідно ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмови пенсійного органу у застосуванні показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року призначення позивачу нового виду пенсії, а саме пенсії за віком, відповідно до положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В даному випадку з 24 вересня 2024 року позивачу, який отримував пенсію по вислузі років за ЗУ «Про пенсійне забезпечення», призначено пенсію по віку за ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, після призначення пенсії за віком на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач, вважаючи, що у нього наявне право на перерахунок призначеної пенсії за віком, з урахуванням показників середньої заробітної плати в Україні за три попередні роки (2021, 2022, 2023) перед призначенням пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Між тим, з аналізу ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що при обрахунку розміру пенсії за віком застосовується розмір заробітної плати (доходу), для визначення якого, зокрема застосовується розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, пенсію позивачу за віком у 2024 році призначено із застосуванням середнього показника заробітної плати за 2014-2016 роки.
З іншого боку, колегія суддів зазначає, що положеннями ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного за ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на інший.
При цьому, законодавцем визначено, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої положеннями ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В даному випадку, колегія суддів вважає, за обставинами даної справи має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону відповідно до ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 27 листопада 2024 року (справа № 560/11681/23), від 16 січня 2025 року (справа № 580/4901/22) та від 25 березня 2025 року (справа № 380/3740/24).
Таким чином, колегія суддів вважає, що при призначенні пенсії позивачу за ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
При цьому, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук