П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/14963/24
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Місце ухвалення рішення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
У травні 2024 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь Місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 707 178,53 грн. з орендної плати з фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що станом на дату звернення до суду, відповідно до інтегрованої картки платника (ІКП) та розрахунку заборгованості, податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом складає 707 178,53 грн., а саме заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 707 178,53 грн., що виникла в результаті нарахування: - по податковому повідомленню-рішенню №21675-2411-1423 від 28.03.2023, за період 2021 рік, строк сплати 07.07.2023, нараховано 29065,63 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 29065,63 грн.; - по податковому повідомленню - рішенню №21676-2411-1423 від 28.03.2023, за період 2022 рік, строк сплати 07.07.2023, нараховано 315401,35 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 315401,35 грн.; та по податковому повідомленню-рішенню №55448-2411-1423 від 08.05.2023, за період 2023 рік, строк сплати 31.10.2023, нараховано 362711,55 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 362711,55 грн. Станом на дату звернення до суду платником податків борг не погашено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року позов Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості з орендної плати з фізичних осіб в сумі 707 178,53 грн. на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що контролюючим органом спочатку повинно бути направлено податкове повідомлення-рішення, а у випадку відсутності оплати суми боргу зазначеної в ППР та після закінчення граничного строку сплати контролюючий орган направляє боржнику податкову вимогу. До позовної заяви контролюючим органом було додано докази нібито направлення вказаних податкових повідомлень-рішень на адресу ОСОБА_1 , проте відповідач їх не отримував, крім того, з наданих доказів направлення не вбачається коли саме податкові повідомлення-рішення надсилались на адресу ОСОБА_1 ..
Крім того, на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 від 23.09.2025 року, в якій вказано про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки у податкового органу відпала необхідність звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, так як податкові повідомлення- рішення від 28.03.2023 року №21675-2411-1423 на суму 29065.63 грн.: від 28.03.2023 року №21676-2411-1423 на суму 315401.35 грн.: від 08.05.2023 року №55448-2411-1423 на суму 362711.55 грн на підставі яких виник податковий борг - відкликані (скасовані) самим же податковим органом.
Вказано, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі №420/32628/24 заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задоволено.
Прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Визнано нечинним рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року по справі №420/32628/24.
Провадження по справі №420/32628/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 21675-2411-1423 від 28.03.2023 року, №21676-2411-1423 від 28.03.2023 року, №55448-2411-1423 від 08.05.2023 року, податкової вимоги від 28.09.2023 року №0006925-1306-1429 закрито на підставі п.2 ч. І ст.238 КАС України, що на думку заявника вказує про наявність підстав для закриття провадження.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Миколаївській області.
Також, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , прийнято податкові повідомлення-рішення щодо сплати податку з орендної плати з фізичних осіб, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №21675-2411-1423 від 28.03.2023, на суму 29 065,63 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №21676-2411-1423 від 28.03.2023 на суму 315401,35 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №55448-2411-1423 від 08.05.2023, на суму 362711,55 грн.
Податковим органом зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку, та повернуто за закінченням терміну зберігання на адресу позивача.
Відповідно до розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість відповідача перед бюджетам становить 707 178,53 грн. по податку з орендної плати з фізичних осіб.
28.09.2023 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято податкову вимогу форми “Ф» №0006925-1306-1429, у зв'язку із заборгованістю на суму 344 466,98 грн.
Отже, за відповідачем обліковується борг на суму 707 178,53 грн., що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів щодо самостійної сплати податкового боргу, а тому суд прийшов до висновку, про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ГУ ДПС у Миколаївській області.
Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.
Щодо клопотання про закриття провадження у справі, то колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 238 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлює підстави для закриття провадження у справі.
Так, суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Так, заявником вказано, що у податкового органу відпала необхідність звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, так як податкові повідомлення- рішення від 28.03.2023 року №21675-2411-1423 на суму 29065.63 грн.: від 28.03.2023 року №21676-2411-1423 на суму 315401.35 грн.: від 08.05.2023 року №55448-2411-1423 на суму 362711.55 грн на підставі яких виник податковий борг - відкликані (скасовані) самим же податковим органом.
Натомість податковим органом з даного приводу будь-яких заяв або клопотань не подано.
Колегією суддів підстав передбачених п.1-6 ч. 1 ст. 238 КАС України не встановлено.
В свою чергу, аналіз п. 7, 8 ч. 1 ст. 238 КАС України дає підстави для висновків, що суд закриває провадження у справі, предметом оскарження якої є індивідуальні акти та дії, рішення та бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Однак, у даній справі предметом судового розгляду є стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій, а тому п. 7,8 ч. 1 ст. 238 КАС України, до спірних правовідносин також не може бути застосовано.
Таким чином судом встановлено, що подане представником відповідача клопотання не містять підстав, передбачених ч. 1 ст. 238 КАС України для закриття провадження по справі, а тому є очевидно безпідставним та необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Щодо перегляду рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1);
- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп.14.1.153 п.14.1);
- податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом (пп.14.1.155 п.14.1).
Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Зміст статей 54 та 56 ПК України свідчить, що узгодженою є сума грошового зобов'язання, яку:
- платник податків самостійно обчислив та задекларував у строки, встановлені цим Кодексом,
- контролюючий орган визначив самостійно шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, після закінчення процедури їх адміністративного чи судового оскарження.
З вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов'язок щодо сплати лише узгодженої суми податкових зобов'язань.
Колегія суддів зазначає, що у разі оскарження податкового повідомлення-рішення до суду, сума податкового зобов'язання, зазначена в ньому, вважається неузгодженою до моменту набрання законної сили рішенням суду. Це означає, що поки суд не винесе остаточне рішення, податковий борг, що виник на основі цього рішення, не може бути стягнутий.
Відтак, ключовим при вирішенні даного спору питанням є з'ясування факту наявності або відсутності податкового боргу, тобто податкового зобов'язання позивача, яке є узгодженим, проте не сплаченим у встановлені законом строки.
Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги регламентовано статтею 60 Податкового кодексу України.
Відповідно до 60.1.2. п. 60.1. ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
Відповідно до п. п. 60.1.3.п. 60.1. ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Згідно з пунктом 60.3 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
Згідно з пунктом 60.4. статті 60 ПК України визначено. що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
У спорах за позовом податкового органу про стягнення податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості виникла:
- по податковому повідомленню-рішенню №21675-2411-1423 від 28.03.2023, за період 2021 рік, строк сплати 07.07.2023, нараховано 29065,63 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 29065,63 грн.;
- по податковому повідомленню - рішенню №21676-2411-1423 від 28.03.2023, за період 2022 рік, строк сплати 07.07.2023, нараховано 315401,35 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 315401,35 грн.;
- по податковому повідомленню-рішенню №55448-2411-1423 від 08.05.2023, за період 2023 рік, строк сплати 31.10.2023, нараховано 362711,55 грн., сплачено 0,00 грн., сума боргу 362711,55 грн.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування вищезазначених податкових- повідомлень-рішень.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року у справі №420/32628/24 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 р. та призначено справу №420/32628/24 до розгляду в порядку письмового провадження.
05.08.2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 року у справі №420/32628/24 заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задоволено.
Прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Визнано нечинним рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року по справі №420/32628/24.
Провадження по справі №420/32628/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 21675-2411-1423 від 28.03.2023 року, №21676-2411-1423 від 28.03.2023 року, №55448-2411-1423 від 08.05.2023 року, податкової вимоги від 28.09.2023 року №0006925-1306-1429 закрито на підставі п.2 ч. І ст.238 КАС України.
Так, відповідачем вказано, що рішенням Коблівської сільської ради від 03.07.2025 року №7 «Про надання пільг зі сплати орендної плати за земельні ділянки на території Коблівської сільської територіальної громади» вирішено, зокрема п.З «Надати пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки на території Коблівської сільської територіальної громади з 01.01.2022 поЗІ.12.2025 року за земельні ділянки не сільськогосподарського призначення у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, для таких категорій фізичних та юридичних осіб: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 4820982200:12:055:0063, площа 1,0736 га.
Отже, фактично вказаним рішенням ОСОБА_1 було зменшено розмір орендної плати за земельні ділянки на території Коблівської сільської територіальної громади, що, в свою чергу, є підставою для здійснення перерахунку заборгованості ОСОБА_1 ..
Так, податковим органом було відкликано раніше винесені податкові повідомлення-рішення на суму 362711,55 грн, які слугували підставою для звернення до суду з позовом у справі №420/32628/24 та здійснено перерахунок заборгованості ОСОБА_1 .. В результаті чого податковим органом було винесено нові податкові повідомлення-рішення.
Отже, відсутність узгодженого грошового зобов'язання унеможливлює надання такому зобов'язанню статусу податкового боргу.
Колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 29.01.2019 у справі № 826/17624/16 Верховний Суд вказав, що відсутність узгодженого грошового зобов'язання унеможливлює надання такому зобов'язанню статусу податкового боргу, відповідно є неможливим складання податковим органом вимоги про сплату боргу та, як наслідок, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу у зв'язку із наявністю непогашеного податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення, що були підставою для утворення у податкового боргу та які було покладено позивачем в основу позову у цій справі були відкликані у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вказані обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова