Справа № 367/11131/25
Провадження №2-н/367/2836/2025
Іменем України
14 жовтня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлові послуги,-
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлові послуги.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).
Крім того, наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.
Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощена, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма: на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред'явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу: немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.
Відповідно до роз'яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
За приписами п. 4 ч. 2 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Цивільним кодексом визначено вимоги до письмової форми правочину, а відтак інші нормативно-правові акти, не можуть суперечити вимогам Цивільного кодексу.
Статтею 207 ЦК України визначено вимоги до письмової форми правочину, за змістом якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що нормами процесуального законодавства імперативно визначено, що судовий наказ може бути видано, зокрема якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яка утворилася внаслідок невиконання договору, укладеного саме в письмовій (в тому числі електронній) формі, копію якого заявник зобов'язаний надати одночасно із заявою про видачу судового наказу.
Як вбачається із матеріалів заяви, заявником не надано документів, які б підтверджували право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , чи користування боржником квартирою, а також до заяви про видачу судового наказу не додано договору, укладеного безпосередньо із боржником та заявником.
Слід зазначити, що зі змісту заяви, місце реєстрації боржника зазначено як: АДРЕСА_1 .
Натомість, як вбачається з інформації, отриманої з Відділу ведення реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №08.2-07/5447 від 29.09.2025 року на запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по облікам реєстру територіальної громади м. Ірпінь значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких підстав, суд дійшов висновку, що заявником не доведено безспірність вимог та виникнення в останнього права вимоги до боржника, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу за даною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160-167, 259-261, 353 ЦПК України, суддя, -
У видачі судового наказу за вимогою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлові послуги - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Я.В. Шестопалова