СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9234/25
пр. № 2/759/4729/25
14 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Твердохліб Ю. О., за участю секретаря судових засідань Олійник Н.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року позивач Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просив стягнути на свою користь з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги, які складаються з заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі - 5 316,73 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 792,19 грн, три відсотки річних у розмірі 199,27 грн; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 9 368,25 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 395,87 грн, три відсотки річних у розмірі 351,12 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 131,44 грн, три відсотки річних у розмірі 59,06 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 23 061,78 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3 449,48 грн, три відсотки річних у розмірі 872,80 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18 106,04 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 827,72 грн, три відсотки річних у розмірі 708,33 грн, пеню у розмірі 861,80 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 23 952,59 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3 367,34 грн, три відсотки річних у розмірі 844,30 грн, пеню у розмірі 1 027,23 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 840,44 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 23,65 грн та судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а тому відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Відповідачі від послуг централізованого опалення та/або постачання теплової енергії, постачання гарячої води та/або централізованого постачання гарячої води встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялась, проте своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, в результаті чого станом на 31 березня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 64 303,62 грн, яка складається з: заборгованості за період з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 0,00 грн, заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 23 061,78 грн; заборгованості за період з 01 листопада 2021 року за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18 106,04 грн, заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 23 952,59 грн. Також у відповідачів існує заборгованість за період з 01 листопада 2021 року з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі - 840,44 грн та з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 23,65 грн.
Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року № 602-18, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Київенерго» прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих послуг до 01 травня 2018 року з надання послуг з централізованого опалення у розмірі 5 316,73 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 368,25 грн, що включені до розрахунку заборгованості.
За таких обставин, відповідачі мають заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 95 876,55 грн.
На підставі викладеного позов просили задовольнити.
Процесуальні дії
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю. О. (а. с 21, 22).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін (а. с. 25).
Відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
09 травня 2025 року відповідач ОСОБА_2 сформував в системі «Електронний суд» відзив на позов, у якому просив відмовити у позові, оскільки позов має бути пред'явлений до власника квартири. Також повідомив, що відповідачка ОСОБА_1 померла і єдиною спадкоємицею після її смерті стала її дочка ОСОБА_3 .
14 травня 2025 року відповідач ОСОБА_2 сформував в системі «Електронний суд» доповнення до відзиву на позов, у яких просив залучити до участі у справі ОСОБА_3 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та відмовити у задоволенні позову до нього, оскільки він не є належним відповідачем у справі, та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 , оскільки на момент відкриття провадження у справі вона померла.
20 травня 2025 року ОСОБА_3 сформувала в системі «Електронний суд» клопотання про заміну відповідача ОСОБА_1 на неї, та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 , оскільки на момент відкриття провадження у справі вона померла, а ОСОБА_2 не є власником квартири.
З урахуванням частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а тому відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 5).
На підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води (а. с. 24).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з пунктами 5, 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Частиною четвертою статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Відповідно до положення статті 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частини третя статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до статей 156, 162 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), власники квартир зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартир і при домової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади м. Києва станом на 17 квітня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Однак позивачем пред'явлено позов лише до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та не вказано відповідачем ОСОБА_3 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть від 27 червня 2023 року ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотань про залучення співвідповідачів до суду не надходило.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Так, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Відповідачем у цивільному процесі є особа, яка притягується судом до відповіді за порушення, оспорення або невизнання прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача. У передбачених законом випадках відповідачами можуть бути й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача.
Відповідно до статті 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не відкриття провадження.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.
У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв'язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.
Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб'єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов'язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв'язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, належного відповідача.
Незалучення до справи в якості співвідповідача ОСОБА_3 , якій належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та яка за законом несе солідарну відповідальність за сплату житлово-комунальних послуг, позбавляє її права в повному обсязі реалізовувати свої права на захист, а рішення у справі безпосередньо впливатиме на її права та обов'язки.
Крім того, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще до відкриття провадження у справі і позивач цю обставину міг з'ясувати до подачі позову.
Суд зауважує, що в даному випадку існує спір щодо розміру заборгованості, яка нараховується відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що у цій справі не залучено всіх осіб, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин, у їх належному процесуальному статусі, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в разі задоволення вимог таке рішення порушить не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі як співвідповідачів, а і їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити через неналежний суб'єктний склад.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад, то суд не дає оцінку решті доводів позовної заяви, тому що вони можуть бути дослідженні та оцінені лише за умови правильного визначення кола осіб, які беруть участь у справі, їх процесуального статусу, що узгоджується із встановленим статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий суд, яке включає, зокрема право на доступ до суду (щодо прав і обов'язків цивільного характеру) і передбачає надання особі відповідних процесуальних гарантій здійснення її прав у суді першої інстанції (Menshakova v. Ukraine, заява № 377/02 від 08 квітня 2010 року).
Розподіл судових витрат
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (частина третя статті 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 273 ЦПК України).
Учасники справи:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», ЄДРПОУ 40538421, адреса: м. Київ, пл. І.Франка, 5.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 14.10.2025.
Суддя Ю. О. Твердохліб