СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18437/25
пр. № 2/759/8022/25
10 жовтня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
І. Зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 16.02.2013 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис № 150).
Від шлюбу мають спільну малолітню доньку: ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що з кінця травня 2019 року спільне подружнє життя фактично припинене, сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету.
Вказує, що відповідачка з дитиною тимчасово проживає за кордоном (Нідерланди) як біженець. Незважаючи на припинення шлюбних відносин, сторони підтримують дружнє спілкування щодо виховання дитини, Позивач добровільно надає матеріальну допомогу на її утримання.
Позивач наголошує, що подальше збереження шлюбу є недоцільним та неможливим, оскільки сімейні відносини повністю розірвані, а відновлення сімейного життя не бажане жодною зі сторін.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Відповідачка ОСОБА_2 12.09.2025 року подала до суду заяву про визнання позову, в якій підтвердила, що спільне подружнє життя припинено з 2019 року, шлюбні відносини повністю розірвані, і поновлення сімейного життя не є можливим. Відповідачка визнала вимоги позивача обґрунтованими та просила суд розірвати шлюб. Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів
ІV. Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 16 лютого 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про, що складено актовий запис за №150, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
V. Норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України , шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Зважаючи на принцип рівноправності жінки та чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час перебування в шлюбі, що передбачає можливість добровільного розірвання шлюбу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
У відповідності із ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини життя подружжя, які свідчать про те, що між сторонами шлюбні стосунки фактично припинилися і перебування їх у шлюбі носить формальний характер. Відповідач надала відзив на позов. Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки причини розпаду сім'ї, на які посилається позивач, є поважними, примирення між подружжям, за таких обставин, неможливе і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268,280, 351, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 лютого 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 150.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко