Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3990/25
14 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, -
В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Зазначає, що метою застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вчинити вплив на свідків (понятих і осіб, які приймали участь у проведенні слідчих дій).
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вважають ризики, на які посилається прокурор необґрунтованими.
Захисник і обвинувачений заперечили проти задоволення клопотання та вважали за можливе обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Розглянувши клопотання, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою закінчується 26.10.2025 року.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, доказів про перебування в нього на утриманні дітей чи інших осіб не надано.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
На даний час застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 суд вважає недостатнім.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
П.2 ч.5 ст. 182 КПК України регламентовано: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, суд вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків. Також відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на обвинуваченого необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12.12.2025 року включно.
Визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - строком на 2 місяці.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу
Копію ухвали направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cуддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1