печерський районний суд міста києва
757/45289/25-к
1-кс-38276/25
24 вересня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 09.09.2025, та зобов'язання вчинити дії,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 09.09.2025, та зобов'язання вчинити дії.
Крім того, ОСОБА_3 просить слідчого суддю, далі по тексту:
«- зобов'язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України прийняти до розгляду заяву про вчинення кримінального правопорушення від 09.09.2025…;
- визначити територіальність підслідності, а з кваліфікацією визначитися при внесенні відомостей до ЄРДР на розсуд уповноваженого прокурора, … вбачаються ознаки ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 367 КК України».
Оскільки заявник не отримав відомостей, що дані за заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду м. Києва.
У судове засідання особа, яка звернулася зі скаргою, не з'явився, про місце і час розгляду провадження повідомлявся належним чином, у скарзі зазначено про розгляд скарги у його відсутності.
У судове засідання представник Офісу Генерального прокурора не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення до суду не надходили, про причини неявки суду не повідомлено.
Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчим суддею встановлено, що 09.09.2025 ОСОБА_3 направив на електронну пошту Офісу Генерального прокурора заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 09.09.2025.
Станом на день подання скарги інформацію про внесення відомостей за заявою заявником не отримано та суду не надано.
Згідно з частиною першою статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
За змістом вказаної норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, дізнавача, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення.
Частиною другою статті 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У повідомленні про кримінальне правопорушення заявником зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень та попередню кваліфікацію правопорушення.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ураховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що скаргу слід задовольнити, оскільки у судовому засіданні встановлено, що у порушення вимог статті 214 КПК України станом на час розгляду скарги у суді, відомості з заяви (повідомлення) не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розслідування не розпочиналось.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, у порядку та у строки, передбачені статтею 214 КПК України, оскільки у судовому засіданні встановлено, що у порушення вказаної норми, станом на час розгляду скарги відомості із заяви від 09.09.2025 не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розслідування не розпочиналось.
Щодо вимог ОСОБА_3 , в яких він просить, далі по тексту: «зобов'язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України прийняти до розгляду заяву про вчинення кримінального правопорушення від 09.09.2025…; визначити територіальність підслідності, а з кваліфікацією визначитися при внесенні відомостей до ЄРДР на розсуд уповноваженого прокурора, … вбачаються ознаки ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 367 КК України», слідчий суддя дійшов такого висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 КПК України.
Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; про закриття кримінального провадження; про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; про відмову у визнанні потерпілим; про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а також повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру та рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки. Даний перелік, визначений КПК України, є вичерпним.
Зазначені обставини кореспондуються також і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26.03.2019 у справі № 807/1456/17, які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, згідно якої наведений у частині першій статті 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303 КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора.
Частиною другою статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною першою статті 36, частиною п'ятою статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак, вимоги особи, яка подала скаргу, в яких він просить, далі по тексту: «зобов'язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України прийняти до розгляду заяву про вчинення кримінального правопорушення від 09.09.2025…; визначити територіальність підслідності, а з кваліфікацією визначитися при внесенні відомостей до ЄРДР на розсуд уповноваженого прокурора, … вбачаються ознаки ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 367 КК України», не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями глави 26 цього Кодексу.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Частиною четвертою статті 535 КПК України визначено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Керуючись статтями 26, 60, 214, 303, 305-307, 309, 535 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості із заяви (повідомлення) ОСОБА_3 від 09.09.2025 про вчинення кримінального правопорушення, розпочати досудове розслідування з приводу повідомлених даних.
Зобов'язати уповноважену особу, яка внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, через 24 години з моменту внесення таких відомостей, надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомити Печерський районний суд м. Києва про виконання ухвали, шляхом направлення копії витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1