печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42318/25-к
пр. 1-кс-35822/25
14 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025255350000158 від 18.04.2024,
за участі:
представника власника майна: ОСОБА_3 ,
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025255350000158 від 18.04.2024:
-на транспортний засіб «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт накладено не обґрунтовано та стороною обвинувачення не наведено об'єктивних даних, які б підтверджували, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження продовжує існувати необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.
Представник власника майна в судовому засіданні вказав, що арешт накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження минула потреба, враховуючи, що відносно ОСОБА_4 досудове розслідування не здійснюється, він не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим у будь-якому кримінальному провадженні. Окрім того зазначив, що звернення з клопотанням про арешт даного транспортного засобу здійснено поза межами строку, передбаченими КПК України.
Прокурор до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025255350000158 від 18.04.2024за ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 199, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.08.2025 у справі № 757/31506/25-к накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , та яким фактично користується підозрюваний ОСОБА_5 .
Так, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
З урахуванням зазначеної норми КПК України, слідчий суддя приходить висновку про наявність у адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до мотивувальних частин ухвал про накладення арешту, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Так, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить висновку, що зазначені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається адвокат, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування, а відомостей про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, адвокатом не надано.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власників та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
З приводу зауваження адвоката ОСОБА_3 щодо недодержання строків звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно після проведеного обшуку, слідчий суддя зауважує, що це було предметом розгляду під час постановлення ухвали про арешт майна.
При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що адвокатом ОСОБА_3 на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено зокрема необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено не можливості користування зазначеним нерухомим майном, відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025255350000158 від 18.04.2024, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1