печерський районний суд міста києва
Справа № 752/20855/25-ц
"29" вересня 2025 р. Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький є.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Президента України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить:
- стягнути солідарно з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Держави Україна в особі Президента України на користь позивача 11 608 556 гривень, що складається з: 1500 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди; 108 556 гривень в якості відшкодування матеріальної шкоди; 10 000 000 гривень в якості винагороди викривача корупції;
- становити розумний строк для розгляду справи по суті, який не може перевищувати два місяці з моменту відкриття провадження;
- встановити, що у разі порушення цього строку заявлена моральна шкода підлягає збільшенню на 100 гривень за кожен день затримки розгляду справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.08.2025 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Згідно ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Перевіривши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Частиною 4 ст. 188 ЦПК України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок незаконних, на його думку, дій органів державної влади, судів та Пенсійного фонду України йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду, зокрема, позивач вважає, що у державному бюджеті України на 2021-2025 роки занижено реальний прожитковий мінімум, що призвело до «крадіжки» його пенсії; судді Голосіївського районного суду м. Києва та інші посадові особи вчинили злочини, ухвалюючи неправосудні рішення; бездіяльність Президента України та інших органів державної влади сприяє порушенню його конституційних прав; своїми діями він викрив корупційну схему і має право на винагороду викривача в розмірі 10 000 000 грн.
Крім того, позивач просить суд призначити йому адвоката за рахунок держави, витребувати матеріали кримінальних проваджень, рішень Конституційного Суду України, ухвал судів та інші докази, а також стягнути з держави загальну суму 11 608 556 грн.
Так, оцінивши подану позовну заяву, суд встановив, що заявлені у ній вимоги формально стосуються стягнення з Держави Україна матеріальної та моральної шкоди, водночас із тексту позовної заяви вбачається, що в її обґрунтування позивач зазначає численні факти та правові аргументи, які не стосуються цивільно-правового спору. Зокрема, позивач пов'язує заподіяння шкоди із діями Президента України, Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, суддів та інших державних органів, вбачаючи у їхніх рішеннях та діях ознаки злочину, державної зради та службового підроблення. Вказані доводи, за своїм змістом, належать до предмету кримінального та адміністративного судочинства, а не цивільного.
Отже, хоча предмет позову визначено як відшкодування шкоди, за змістом поданої заяви позивач фактично об'єднав у межах однієї позовної заяви різні за своєю правовою природою питання, а саме, оцінку правомірності дій органів державної влади, притягнення посадових осіб до відповідальності, а також вимоги, пов'язані з викриттям корупції та невиконанням рішень Конституційного Суду України.
Відтак, поєднання вказаних доводів, що належать до різних видів судочинства, унеможливлює розгляд поданої заяви в порядку цивільного судочинства, оскільки суд цивільної юрисдикції не уповноважений перевіряти дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів чи органів Пенсійного фонду в контексті виконання рішень Конституційного Суду України, так само як і не має повноважень давати оцінку діям суддів чи посадових осіб з точки зору кримінального законодавства.
Також, окремо суд звертає увагу, що позивач у переліку вимог зазначає прохання про виплату 10 000 000 грн. як винагороди викривачу корупції. Проте, питання визначення статусу викривача та нарахування йому винагороди врегульовано Законом України «Про запобігання корупції» і вирішується уповноваженими державними органами, зокрема, Національним агентством з питань запобігання корупції або на підставі рішення суду та виплачується викривачу за рахунок Державного бюджету України органами державного казначейства. Отже, такі вимоги не належать до компетенції суду цивільної юрисдикції і не можуть бути предметом розгляду у даному провадженні.
Наведені обставини свідчать, що недоліки поданої позовної заяви не можуть бути усунуті шляхом її уточнення або виправлення, оскільки за своєю суттю заявлені вимоги та їх обґрунтування належать до різних галузей судочинства і мають розглядатися окремо в порядку, передбаченому відповідними процесуальними кодексами.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Як визначено у пункті 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України, якщо позивач об'єднав у позовній заяві вимоги, що не підлягають розгляду в одному провадженні, суддя повертає позовну заяву.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду, оскільки її зміст свідчить про поєднання у межах одного позову різних питань, які підлягають розгляду у порядку різних видів судочинства, у зв'язку з чим вказаний позов підлягає поверненню позивачу.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 185, 188, 258-260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України
, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 29.09.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ