печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50212/25-к
13 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023110000000258 від 14.08.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Волноваха, Донецької області, українки, громадянки України, раніше не судимої, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
повідомленої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у кримінальному провадженні № 42023110000000258, у якому 23.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а тому у зв'язку з існуванням ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявністю достатніх підстав вважати, що підозрювана перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або тимчасово окупованій території України, та яку постановою слідчого від 30.09.2025 оголошена у розшук, виникла необхідність у застосування на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України такого заходу запобіжного заходу, як тримання ОСОБА_4 під вартою.
Вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_5 , який в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив задовольнити, заперечення захисника ОСОБА_6 , який просив у задоволенні клопотання відмовити, вивчивши клопотання та дослідивши в нарадчій кімнаті документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000258, у якому 23.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України складено 23.09.2025, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України 23.09.2025 опубліковано на сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № 194 (8119).
Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, законодавцем передбачено можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності декількох обставин, які одна від одної не залежать.
У зв'язку із тим, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або тимчасово окупованій території України, проте точне місце її перебування не встановлено, 30.09.2025 слідчим винесено постанову про оголошення її в розшук.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або на тимчасово окупованій території України, а тому у сторони обвинувачення наявне право на звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що викладенні у клопотанні обставини, дають підстави підозрювати особу ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а долучені матеріали підтверджують ці обставини, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за участі свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколами огляду веб-ресурсу за участі свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на перебування на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або на тимчасово окупованій території України, враховуючи тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою, а тому існують дуже високі ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, яка свідчать про високу ступінь небезпечності поведінки підозрюваної, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності можливість вчинення аналогічних злочинів підозрюваною у майбутньому та підвищує ризики того що підозрювана може ухилитись від слідства і суду.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або на тимчасово окупованій території України, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується від слідства, вчинятиме інші кримінальні правопорушення, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають оцінці при подальшому проведенні досудового розслідування та дослідженню під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити, обрати підозрюваній ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9