печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41847/25-к
03 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025000000002145 від 05.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
29.08.2025 старший слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025000000002145 від 05.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002145 від 05.08.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою між собою, маючи умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», введеного Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», із подальшими змінами та доповненнями та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила перетинання державного кордону), військовозобов'язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, у період з 18.01.2023 по 05.02.2024 шляхом внесення до системи «ЄКІС-«Шлях» з використанням ФОП « ОСОБА_9 », ФОП « ОСОБА_10 », ФОП « ОСОБА_11 », ФОП « ОСОБА_12 » та ФОП « ОСОБА_13 », незаконно переправили, організували та посприяли порадами, наданням засобів та усуненням перешкод незаконному переправленню через державний кордон України 97 особам.
20.08.2025 у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді застави, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України , а саме:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджено наступним;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують застосування вказаного запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що на відсутність ризиків, на доведення своєї позиції у судовому засіданні надали, підтверджуючі документи та просили відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002145 від 05.08.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
20.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України..
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема:
- матеріалами Державної прикордонної служби України (ОКПП «Київ») №05-187 -вн від 10.06.2025 щодо незаконного перетину осіб через державний кордон України;
- матеріалами Державної прикордонної служби України (ОКПП «Київ») та наданими копіями документів відносно 68 осіб, які подавались останніми при проходженні паспортного контролю в пункті пропуску «Порубне»;
- листами територіальних органів РТЦК щодо перебування на військовому обліку осіб, які незаконно перетинули державний кордон України;
- листом Державної служби України з безпеки на транспотті (Укртрансбезпека) за вих.№5724/12.2/15-25 від 01.07.2025 щодо видачі та анулювання ліцензії ФОП « ОСОБА_9 », ФОП « ОСОБА_10 », ФОП « ОСОБА_11 », ФОП « ОСОБА_12 » та ФОП « ОСОБА_13 », які використовувалися під час вчинення злочину;
- протоколом огляду документів від 07.07.2025, отриманих тимчасовим доступом від Укртрансбезпеки щодо отримання та анулювання ліцензій;
- запитом та листом про надання інформації ТОВ «Айгама» від 13.02.2024 щодо оплати ліцензій ФОП;
- протоколом огляду документів від 20.06.2025, отриманих від ТОВ «Айгама»;
- тимчасовим доступом до документів, які перебувають у володінні АТ «Універсалбанк»;
- протоколом огляду документів від 11.07.2024, отриманих в ході тимчасового доступу до АТ «Універсалбанк» щодо руху коштів між причетними особами та оплати за ліцензії ФОП;
- тимчасовим доступом до документів, які перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк»;
- протоколом огляду документів від 25.10.2024, отриманих в ході тимчасового доступу до АТ КБ «Приватбанк» щодо руху коштів між причетними особами та створення ЕЦП ФОП;
- протоколом огляду документів від 25.09.2024, отриманих в ході тимчасового доступу до АТ КБ «Приватбанк» щодо руху коштів між причетними особами щодо встановлених ІР-адрес, які використовувалися під час входу до електронного кабінету перевізника ФОП;
- протоколами допиту свідків;
- протоколом огляду мобільного телефону від 12.05.2025, тощо.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Дані про особу підозрюваного, свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , в свою чергу спростовує доводи слідчого щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Окрім того, запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків: як тих, що визначаються ухвалою слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, так і тих, що передбачені безпосередньо пунктами 1, 3, 4 ч. 7 ст. 42 КПК України.
З викладеного слідує, що застава згідно ст. 182 КПК України застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, - проте не лише визначених у ст. 194 КПК України і покладених на нього ухвалою слідчого судді або суду, а і тих, які перелічені у ч. 7 ст. 42 КПК України.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу виключно у вигляді застави.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12025000000002145 від 05.08.2025, а саме до 20.10.2025, з одночасним покладенням на ОСОБА_5 процесуальних обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12025000000002145 від 05.08.2025, а саме до 20.10.2025 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному проваджені № 12025000000002145 від 05.08.2025, обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1