печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41139/25-к
пр. 1-кс-34895/25
06 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/35367/25-к у кримінальному провадженні №12024000000001435 від 19.07.2024,-
В провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/35367/25-к у кримінальному провадженні №12024000000001435 від 19.07.2024.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у справі № 757/35367/25-к, провадження № 1-кс-30382/25 від 31.07.2025 у кримінальному провадженні №12024000000001435 від 19.07.2024 накладено арешт на майно у вигляді грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що відкриті у наступних банківських установах: АТ «Універсал Банк» код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, юридична адреса: 04114, місто Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19;АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;АБ «Кліринговий дім» код ЄДРПОУ: 21665382, МФО 300647, юридична адреса: м. Київ, вул. Борисоглібська, 5А; АТ «Акцент Банк» код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11; АТ «Перший Український міжнародний банк» код ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, із обов'язковим зазначенням дати та часу при оголошенні ухвали слідчого судді.
Разом з цим, адвокат зазначає, що арешт є необґрунтованим, оскільки грошові кошти, які зберігаються на банківських рахунках ОСОБА_4 , не є і не можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігають на собі його сліди, не містять інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є предметами, що були об'єктами кримінально протиправних дій, не набуті кримінально протиправним шляхом, а отже відсутні підстави для обмеження законних прав їх власників шляхом накладення арешту.
ОСОБА_4 не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення та не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Таким чином, адвокат просить слідчого суддю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у справі № 757/35367/25-к, провадження № 1-кс-30382/25 від 31.07.2025, на майно у вигляді грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що відкриті у наступних банківських установах: АТ «Універсал Банк» код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, юридична адреса: 04114, місто Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; АБ «Кліринговий дім» код ЄДРПОУ: 21665382, МФО 300647, юридична адреса: м. Київ, вул. Борисоглібська, 5А; АТ «Акцент Банк» код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, АТ «Перший Український міжнародний банк» код ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4, у кримінальному провадженні №12024000000001435 від 19.07.2024.
В судове засідання адвокат не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, актуальних клопотань на призначене судове засідання не надходило.
Слідчий/прокурор в судове засідання не з'явились, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Разом з цим, слідчим було подано письмові заперечення в яких останній зазначив, відповідно до постанови слідчого, грошові кошти на банківських рахунках визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Також, зазначено, що під час досудового розслідування 17.07.2025, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від 14.07.2025 у справі № 757/32783/25-к, провадження № 1-кс-28387/25 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «IPhone 12 mini» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з сім-карткою НОМЕР_4 ; мобільний телефон «IPhone 11 Pro» IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 ; мобільний телефон «IPhone»; флеш-накопичувач «Арасег»; оригінал розписки від ОСОБА_7 ; відео-сервер s/n 2H00226PAPR5NR7.
Вилучена вищевказана розписка знайдена у ОСОБА_4 підтверджує факт його причетності до вимагання грошових коштів в сумі 550 000 доларів США у потерпілого ОСОБА_7 .
Окрім того, про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення прямо вказує у своєму допиті потерпілий ОСОБА_8 та у своєму допиті ОСОБА_4 вказані факти ніяк не спростовує.
Тому в ході досудового розслідування здійснюється збір додаткових доказів, за фактом причетності ОСОБА_4 та на даний момент у органу досудового розслідування є підстави вважати, що він може бути причетний до вимагання грошових коштів у ОСОБА_7 , а тому грошові кошти, шо зберігаються на його банківських рахунках, можуть бути отриманні від злочинної діяльності, тому необхідність у їх арешті не відпала.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Судовим розглядом за наданими матеріали встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 12024000000001435 від 19.07.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.
31.07.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/35367/25-к було накладено арешт у кримінальному провадженні №12024000000001435 від 19.07.2024 на майно у вигляді грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках, зокрема і рахунки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що відкриті у наступних банківських установах: АТ «Універсал Банк» код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, юридична адреса: 04114, місто Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19;АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;АБ «Кліринговий дім» код ЄДРПОУ: 21665382, МФО 300647, юридична адреса: м. Київ, вул. Борисоглібська, 5А; АТ «Акцент Банк» код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11; АТ «Перший Український міжнародний банк» код ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Відповідно до даної ухвали досудовим розслідуванням встановлено, що з 2023 року по теперішній час на території Одеської області та Миколаївської області, діє організована група, учасники якої будучи об'єднані єдиним умислом, розподіливши між собою злочинні ролі, із застосуванням погроз насильства над потерпілим, під приводом повернення неіснуючого боргу, в умовах воєнного стану, вчиняють вимагання грошових коштів у приватного підприємця ОСОБА_12 в сумі 550 тисяч доларів США.
В ході досудового розслідування встановлено, що "Воровський общак" у злочинному світі - це фінансовий фонд, який формується за рахунок внесків злочинців і використовується для підтримки членів угруповання, їхніх сімей, а також для фінансування злочинної діяльності. Зазвичай, управління общаком здійснюється "ворами в законі" або «положенцями».
В ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти, що надходили до «воровського общаку» «тримачем» якого був «положенець» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надходили на карткові рахунки на близьких (рідних) та підконтрольних ОСОБА_9 осіб, які можуть бути причетні до вказаної злочинної діяльності.
Розгалужена система відкритих банківських рахунків та карток надавала можливість ОСОБА_9 приховувати свої грошові активи шляхом здійснення невеликих переказів грошових коштів та в подальшому використання їх та акумулювання їх на криптогаманці у вигляді віртуальних активів.
Враховуючи викладене, було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетні наступні особи: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_8 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_9 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_10 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_11 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_12 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_13 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , Свідоцтво про народження: НОМЕР_14 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_15 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП: НОМЕР_16 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП: НОМЕР_17 ; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП: НОМЕР_18 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , РНОКПП: НОМЕР_19 ; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , РНОКПП: НОМЕР_20 ; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , РНОКПП: НОМЕР_21 ; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , РНОКПП: НОМЕР_22 ; ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , РНОКПП: НОМЕР_23 ; ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , РНОКПП: НОМЕР_24 ; ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , РНОКПП: НОМЕР_25 ; ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , РНОКПП: НОМЕР_26 ; ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , РНОКПП: НОМЕР_27 ; ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , РНОКПП НОМЕР_28 ; ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , РНОКПП: НОМЕР_29 ; ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_27 РНОКПП НОМЕР_30 ; ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , РНОКПП НОМЕР_31 ; ОСОБА_36 , РНОКПП: НОМЕР_32 ; ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , РНОКПП НОМЕР_33 ; ОСОБА_38 , РНОКПП: НОМЕР_34 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ОСОБА_39 ІНФОРМАЦІЯ_30 , РНОКПП НОМЕР_35 ; ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , РНОКПП - НОМЕР_36 ; ОСОБА_41 РНОКПП: НОМЕР_37 ; ОСОБА_42 РНОКПП: НОМЕР_38 ; ОСОБА_38 РНОКПП: НОМЕР_34 ; ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , РНОКПП НОМЕР_39 ; ОСОБА_44 РНОКПП: НОМЕР_40 ; ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , РНОКПП НОМЕР_41 ; ОСОБА_46 РНОКПП: НОМЕР_42 ; ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_34 , РНОКПП НОМЕР_43 ; ОСОБА_48 РНОКПП: НОМЕР_44 ; ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_35 , РНОКПП НОМЕР_45 ; ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_36 , РНОКПП НОМЕР_46 ; ОСОБА_51 РНОКПП: НОМЕР_47 .
Таким чином, даний арешт було накладено, з метою збереження речових доказів.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.
Також, правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя при накладенні арешту має переконатися, а сторона обвинувачення має довести, що майно арешт на яке накладається, є предметом вчинення кримінального правопорушення, набуте під час його вчинення має відношення до нього.
Разом з цим, до суду звернувся представник власника майна, який вказує, що даний арешт порушує права заявника.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Право власності є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном, принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд констатує порушення державою cm. 1, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяжень, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканість права власності.
Окрім того, Європейський суд прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Патрідіс проти Греції" (ВП), заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня1994 року, Series A N 296- А, П. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 4962, від 10 травня2007 року). Будь-яке втручання державного органу управо на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Таким чином, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого1986 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, які, на думку заявника, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що стороною звернення не доведено необхідності у скасуванні арешту, оскільки є необхідність у збереженні арештованого майна, з метою досягнення цілей кримінального провадження.
Окрім цього, слідчим доведено актуальність арешту, оскільки на даний час в ході досудового розслідування здійснюється збір додаткових доказів за фактом причетності ОСОБА_4 до кримінального провадження, а тому на момент розгляду клопотання такий захід, як арешт майна , є необхідним.
Відтак, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/35367/25-к у кримінальному провадженні №12024000000001435 від 19.07.2024, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_52