печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2450/25-ц
пр. 2-235/25
14 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» (далі - позивач, ТОВ «Позняки-Автосервіс») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з утримання та обслуговування машиномісця за період з 01.04.2021 року по 31.12.2024 року у розмірі 16 180,00 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 3 157,15 грн., 3 % річних у розмірі 799,05 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що відповідач є власником гаража, автостоянки № 8 на першому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 . 01.03.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1-03-8Н/ЛУ30 про надання послуг по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території, відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався прийняти на обслуговування належне ОСОБА_1 машиномісце № НОМЕР_1 на першому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечити обслуговування стоянки і прилеглої території, збереження транспортних засобів власника на стоянці, а відповідач, у свою чергу, прийняв умови обслуговування та зобов'язувався щомісячно оплачувати вартість послуг позивача у розмірі 195,00 грн. за одне паркомісце. Відповідно до додаткової угоди від 01.05.2013 року до Договору від 01.03.2007 року № 1-03-8Н/ЛУ30, розмір щомісячної плати за надання послуг становить 250,00 грн. за обслуговування одного машиномісця. З 01.02.2019 року діяв тариф за обслуговування одного машиномісця у розмірі 490,00 грн. щомісячно, а з 01.08.2021 року - 780,00 грн. щомісячно (діючий тариф). Позивач направляв відповідачу додаткову угоду про підвищення тарифу від 01.08.2021 року, в якій пропонувалося погодити щомісячну плату за утримання автостоянки у сумі 780,00 грн. за обслуговування одного машиномісця, яка залишилася без реагування. Проте ОСОБА_1 заперечень щодо нових тарифів на адресу ТОВ «Позняки-Автосервіс» не направляв, продовжив користуватися послугами, проте з травня 2021 року перестав оплачувати їх вартість у повному обсязі згідно діючих тарифів. Відповідач отримував послуги з обслуговування машиномісця, проте зобов'язання щодо своєчасної оплати за надані послуги у повному обсязі виконані не були, у зв'язку із чим за період з 01.04.2021 року по 31.12.2024 року становить 16 180,00 грн. Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивачем нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 3 157,15 грн., 3% річних у розмірі 799,05 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 27.01.2025 року отримано відповідь № 1064828 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.04.2025 року.
07.04.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Фоменка Д.А. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2025 року, у зв'язку із неявкою відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 29.05.2025 року.
05.05.2025 року та 19.05.20205 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшли клопотання, в яких останній просив зобов'язати позивача надіслати на його адресу копію позовної заяви та додатків до неї; направити йому копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками; поновити йому строк для подання відзиву на позовну заяву.
13.05.2025 року відповідачу роз'яснено можливість отримати копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками та право ознайомитися з матеріалами справи в приміщенні суду.
28.05.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, оскільки він не погоджував постійне збільшення суми щомісячних платежів, а ТОВ «Позняки-Автосервіс» належно не обґрунтувало таке збільшення, не довело його економічну обґрунтованість.
29.05.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 29.05.2025 року, без фіксування технічними засобами, та відкладення розгляду справи.
29.05.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Фоменка Д.А. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 29.05.2025 року, без фіксування технічними засобами та відкладення розгляду справи для ознайомлення з відзивом на позовну заяву.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2025 року, у зв'язку із задоволенням клопотань позивача та представника відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 14.08.2025 року.
23.06.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Фоменка Д.А. надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав викладені у позовній заяві обставини та зазначив, що доводи відповідача щодо непогодження ним збільшених тарифів протягом спірного періоду, оскільки своїми діями, а саме частковою оплатою і користуванням машиномісцем, ОСОБА_1 прийняв умови, які між сторонами продовжуються фактичним виконанням.
11.08.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшов додатковий відзив на позовну заяву, в якому останній просив застосувати позовну давність до позовних вимог ТОВ «Позняки-Автосервіс» до нього про стягнення заборгованості за період з березня 2021 року до 17.01.2022 року. Крім того, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Позняки-Автосервіс» до нього про стягнення заборгованості за період з січня 2022 року по січень 2025 року, оскільки позивачем не доведено внесення змін до Договору про надання послуг по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території від 01.03.2007 року № 1-03-8Н/ЛУ30 щодо зміни тарифу з 01.08.2021 року, не доведено відповідність запропонованого розміру зміненого з 01.08.2021 року тарифу дійсному розміру витрат по утриманню та експлуатації автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 та їх фактичне здійснення у повному обсязі відповідно до статей розрахунку.
14.08.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній просив у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання 14.08.2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку та електронною поштою. У заявах представник позивача та відповідач просили розглядати справу за їх відсутності.
Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що видом діяльності ТОВ «Позняки-Автосервіс» є надання інших індивідуальних послуг (основний), допоміжне обслуговування наземного транспорту, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ОСОБА_1 є власником гаражу № НОМЕР_1 , що знаходиться на першому поверсі підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.05.2024 року № 378469694 (а. с. 141-142).
01.03.2007 року між ТОВ «Позняки-Автосервіс» (далі - Виконавець) та ОСОБА_1 (далі - Власник) укладено договір № 1-03-8Н/ЛУ30 про надання послуг по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилягаючої території (далі - Договір), відповідно до умов якого, Власник передає, а Виконавець приймає на себе на обслуговування місце АДРЕСА_2 , яке належить Власникові на праві приватної власності (далі - Стоянка) (а. с. 144-145).
Відповідно до п.п. 2.1.1. - 2.1.10. Договору, Виконавець зобов'язується забезпечити умови обслуговування стоянки, що дозволить Власникові здійснювати зберігання транспортних засобів відповідно до вимог «Правил збереження транспортних засобів на автостоянках», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 115 (далі - Правила) і умовами цього Договору та Додатку № 1 до нього; забезпечити умови для безперешкодного доступу та збереження на стоянці транспортного (транспортних) засобу (засобів) Власника, внесеними до Додатку № до Договору; виконувати комплекс робіт по утриманню стоянки і прилеглої території в належному технічному і санітарному стані; вчасно повідомляти Власника про зміну діючих тарифів на надані послуги і розміру його частки у витратах по утриманню і обслуговуванню стоянки; забезпечити Власникові безперешкодний доступ на стоянку для перевірки виконання умов цього Договору і вимог Правил; за вимогою Власника надавати йому інформацію щодо витрат по утриманню і обслуговуванню стоянки; вчасно укладати договори з постачальниками енергії, води, комунальними службами та здійснювати взаєморозрахунки з ними; вчасно оповіщати Власника про необхідність виконання поточного та капітального ремонту стоянки; виконувати капітальний і поточний ремонт стоянки за рахунок Власника з попереднім узгодженням порядку виконання робіт і їхньої вартості; надавати Власникові додаткові послуги за окрему плату відповідно до затвердженого прейскуранта.
Як визначено п.п. 2.2.4. Договору, Власник зобов'язується вчасно сплачувати Виконавцеві вартість послуг у розмірі його частки у витратах по утриманню і обслуговуванню стоянки відповідно до умов цього Договору.
Згідно п.п. 4.4., 4.5. Договору, на момент підписання цього Договору розмір однієї частки (одного місця) Власника у витратах по утриманню і обслуговуванню стоянки на місяць складає 195,00 грн. без ПДВ на місяць. Оплата здійснюється Власником у національній валюті України через касу або на поточний рахунок Виконавця не пізніше 25-го числа поточного місяця.
Відповідно до п. 7.1. Договору, цей Договір складений строком на 3 роки з 01.03.2007 року до 28.02.2010 року включно.
01.08.2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку була надіслана додаткова угода до договору № 1-03-8Н/ЛУ30 від 01.03.2007 року про підвищення вартості обслуговування машиномісць до 780,00 грн. за одне машиномісце, що підтверджується копією опису цінного листа (а. с. 148).
Організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, регламентують Правила зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 115.
Ці Правила поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб'єктами господарської діяльності, чи належать цим суб'єктам (п. 1 цих Правил).
Відповідно до п.п. 15, 16 зазначених Правил, плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека. На всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного засобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 6, 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 цього Кодексу.
Як визначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено у ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати належним чином за надані позивачем послуги по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території.
Однак, відповідач, одержуючи послуги по обслуговуванню й участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території, за них не сплачує в установленому законом порядку, у зв'язку із чим за період з 01.04.2021 року по 31.12.2024 року утворилася заборгованість, яка станом на 01.03.2023 року становить 16 180,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Позняки-Автосервіс» (а. с. 149).
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження повної сплати заборгованості за надані послуги з утримання та обслуговування машиномісця за Договором № 1-03-8Н/ЛУ30 від 01.03.2007 року. Розрахований позивачем розмір заборгованості відповідачем не спростований.
Наведені доводи сторони відповідача не спростовують обставин, на які посилається представник позивача як на підставу позову, оскільки відповідач за період з 01.04.2021 року по 31.12.2024 року частково оплачував вартість наданих позивачем послуг, як це передбачено укладеним з позивачем договором про надання послуг, визнаючи законність його вимоги про оплату за надані йому послуги.
Ураховуючи викладене, суд не застосовує наслідки пропуску строку позовної давності, про що заявив відповідач.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що ТОВ «Позняки-Автосервіс» належно не повідомило ОСОБА_1 про зміну тарифів на утримання стоянки, оскільки заперечень щодо нових тарифів, відповідач на адресу позивача не направляв, продовжив користуватись послугами, проте оплачував послуги не своєчасно і не у повному обсязі.
Водночас відсутність підписаних додаткових угод не може бути підставою для звільнення Відповідача від оплати за фактично надані позивачем послуги з утримання машиномісця.
Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 року у справі № 761/48615/18 вказав, що відсутність договору не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за фактично надані йому послуги з утримання машиномісця, оскільки такі послуги не можуть бути відокремлені, та щодо отримання яких відповідач не може бути позбавлений у зв'язку із специфікацією їх надання (прибирання, охорона, утримання систем пожежної безпеки, освітлення тощо, які здійснюються для власників усіх машиномісць одночасно).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Позняки-Автосервіс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з утримання та обслуговування машиномісця у розмірі 16 180,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України за період з 01.04.2021 року по 31.12.2024 року інфляційну складову боргу у розмірі 3 157,15 грн., 3 % річних у розмірі 799,05 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов'язання, то позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, є обґрунтованими.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 157,15 грн. та 3 % річних у розмірі 799,05 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцію № 1448 від 09.01.2025 року.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 028,00 грн. у відшкодування судових витрат. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви: копію договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18.08.2023 року, укладеним між ТОВ «Позняки-Автосервіс», в особі директора Кушнір Т.П. (Клієнт), та адвокатом Фоменком Д.А. (Адвокат); копію додаткової угоди № 24 від 01.04.2024 року до договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18.08.2023 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 20.05.2024 року.
Відповідно до п.п 1.1. Договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18.08.2023 року, Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правничу/правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього, а Клієнт зобов'язується оплатити гонорар адвоката за надання правничої/правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Згідно п.п. 1, 2 Додаткової угоди № 1 від 02.01.2025 року до договору № 18/08/23/ПА про надання правничої допомоги від 18.08.2023 року, гонорар Адвоката за послуги з професійної правничої допомоги, а саме: представництво інтересів Клієнта в Печерському районному суді м. Києва в цивільній справі за позовом ТОВ «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, становить фіксовану суму 3 500,00 грн та повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі за вищевказаним позовом.
По факту надання вищевказаної правничої допомоги ТОВ «Позняки-Автосервіс» та адвокат Фоменко Д.А. склали Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 13.01.2025 року, згідно якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги, а саме: послуги з представництва інтересів клієнта в Печерському районному суді м. Києва в цивільній справі за позовом ТОВ «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до п. 2 Акта гонорар Адвоката за послуги з професійної правничої допомоги становить фіксовану суму у розмірі 3 500,00 грн та повинен бути сплачений КЛІЄНТОМ протягом 60 днів після набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі за вищевказаним позовом.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу заявлено не було.
При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд зазначає, що вказаний розрахунок відповідачем не заперечувався, у встановленому законом порядку не спростовано.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано.
За таких обставин, ураховуючи документально надані докази здійснення позивачем оплати правничих послуг, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 3 500,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» заборгованість за надані послуги з утримання та обслуговування машиномісця за період з 01.04.2021 року по 31.12.2024 року у розмірі 16 180 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 3 157 (три тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 15 коп., три процента річних у розмірі 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс», 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 3, код ЄДРПОУ 30183224.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 01.09.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко