14.10.2025 Справа № 756/16348/25
Справа № 756/16348/25
№ 1-кс/756/2926/25
14 жовтня 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025100050002080, за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селі Валява Городищевського району Черкаської області, громадянина України, не одружений, здобув середню освіту, на даний час офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
1.Зміст поданого клопотання
1.1. 13 жовтня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025100050002080, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
1.2. У клопотанні слідча просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 3-х місяців, в межах строку досудового розслідування з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку із наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. У судовому засіданні прокурор підтримав викладені у клопотанні доводи, просив його задовольнити, стверджував, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність у продовжені застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою. Наголосив, що на даний час відсутні ризики, підозрюваний не має намір ухилятися від органу досудового розслідування та суду, має на утриманні бабусю інваліда 3-ї групи, навчався в Державному навчальному закладі «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей» за спеціальністю кухар-кондитер та у «Корсунь-Шевченківський спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті» у зв'язку з особливими освітніми потребами, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . На підтвердження наведених обставин в судовому засіданні надав документи. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації його бабусі, надав документи, які підтверджують право власності на житло та згоду ОСОБА_7 на проживання ОСОБА_4 за вказаною адресою.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника, не заперечував причетності до події.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6) які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідча суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 76-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчою суддею, 19 серпня 2025 року письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_4 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про його отримання.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчій судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 , міг вчинити саме інкримінований йому кримінальне правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме в умисному пошкодженню чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що перебуваючи на АЗС «КЛО», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 36, маючи злочинний умисел, який виник за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часі, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме телекомунікаційної вежі, на якій знаходиться обладнання операторів мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл» та ПрАТ «Київстар» по проспекту Литовському, у м. Києві, вирішив придбати засоби для реалізації вказаного умислу.
Реалізуючи свій вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , придбав на АЗС «КЛО» за вказаною адресою пластикову каністру об'ємом 5 літрів, та заправив її бензином, а також придбав один літр автомобільного мастила, після чого на таксі відправився до Оболонського району м. Києва, а саме на проспект Литовський, координати НОМЕР_2 де знаходиться вежа, на якій розміщено телекомунікаційне обладнання ТОВ «лайфселл» та ПрАТ «Київстар».
В подальшому, продовжуючи реалізовувати вказаний злочинний умисел, того ж дня, а саме 18.08.2025 приблизно о 09 год. 50 хв., ОСОБА_4 , прибув до вежі на якій розміщено телекомунікаційне обладнання ТОВ «лайфселл» та ПрАТ «Київстар» та яка знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Литовський, координати НОМЕР_2 та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, облив бензином базову станцію КІ0657 ТОВ «лайселл» та базову станцію UA3877 ПрАТ «Київстар», після чого за допомогою сірників підпалив їх внаслідок чого відбулось загорання та полум'ям було пошкоджено вказане телекомунікаційне обладнання, тим самим реалізував свій вказаний злочинний умисел.
В подальшому ОСОБА_4 , залишив місце вчинення кримінального правопорушення та направився до місця свого проживання.
Внаслідок вчинення даного злочину було пошкодження базові станції КІ0657 ТОВ «лайселл» та базову станцію UA3877 ПрАТ «Київстар».
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , спричинив ТОВ «лайфселл» майнову шкоду на загальну суму 286 360 грн. 87 коп., сума збитків завданих ПрАТ «Київстар» встановлюється.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється в умисному пошкоджені чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
При цьому, відповідні обставини вчинення кримінального правопорушення, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 , підозри, встановлені слідчою суддею на підставі таких досліджених під час досудового засідання копій документів:
- протоколу огляду місця події від 18.08.2025;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколу допиту представника потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімках за участю свідка ОСОБА_11 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімках за участю свідка ОСОБА_12 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімках за участю свідка ОСОБА_13 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_14 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протоколу затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України від 18.08.2025;
- протоколу огляду предмету від 19.08.2025;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_16 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_17 ;
- протоколу обшуку від 18.08.2025;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_18 ;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_19 ;
- висновку експерта №СЕ-19/111-25/55492-ПТ від 29.09.2025;
- інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
Оцінивши вказані документи в їх сукупності з доводами клопотання та заслухавши учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Сторона обвинувачення в судовому засіданні вказувала на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки, а також гіпотетична міра покарання за тяжкий злочин. Відповідно до санкції ч. 2 ст. 194 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрюваному відомо місця проживання вказаних осіб, так як протоколи допитів із зазначенням анкетних даних таких осіб вручено стороні захисту під час обрання запобіжного заходу, а також із даним клопотанням, а тому підозрюваний шляхом вмовляння, погрози або підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що вкрай негативно вплине на хід досудового розслідування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: з урахуванням особи ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має на утриманні бабусю інваліда 3-ї групи, навчався в Державному навчальному закладі «Корсунь-Шевченківський професійний ліцей» за спеціальністю кухар-кондитер та у «Корсунь-Шевченківський спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті» у зв'язку з особливими освітніми потребами, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одружений, за місцем реєстрації не проживає.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать про те, що у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення, існування ризиків (пункти 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків. Отже, наявні достатні підстави для застосування запобіжного заходу такого, як - тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_4 такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. Враховуючи наведене клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Між тим, запобіжний захід не може перевішувати строку досудового розслідування, оскільки із закінченням строку досудового розслідування, кримінальне провадження має бути закритим. Тож, з метою недопущення порушень прав підозрюваного, у випадку закінчення строків досудового розслідування та не спрямування обвинувального акту до суду, слід визначити строк дії ухвали із таким застереженням.
3.5. Щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, оскільки він обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, не має постійного місця проживання, знаходячись під домашнім арештом може продовжити свою злочинну діяльність, в зв'язку з чим підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування та руху кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2025 року становить 3028 гривні.
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважаю за доцільне, з урахуванням наведених обставин кримінального провадження, майнового стану підозрюваного, визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваним. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
Натомість, слідча суддя зазначає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, в частині строку продовження тримання під вартою. В прохальній частині слідчий просить продовжити строк дії запобіжного заходу строком на 3 місяці, в межах строку досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 181, 194, 199, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, слідча суддя, -
1. Клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025100050002080, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - задовольнити частково.
2. Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12 грудня 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування.
Установити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також покласти наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрювними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконання, а останнім днем строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою є 12 грудня 2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1