14.10.2025 Справа № 756/7351/25
Справа № 756/7351/25
Провадження № 2/756/4582/25
14 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Жука М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «КФ.ЮА», треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ТОВ «КФ.ЮА», треті особи приватний нотаріус Грисюк О.В, приватний виконавець Мельник Ю.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтовано тим, що йому стало відомо про те, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з нього заборгованості на користь ТОВ «КФ.ЮА» на підставі виконавчого напису нотаріуса № 54428 від 24.05.2021 у розмірі 15 956 грн. 80 коп.
Оскільки виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором, ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 54428 від 24.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з нього на користь ТОВ «КФ.ЮА» заборгованості.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.
За таких обставин судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявній в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом установлено, що 24.05.2021 приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 54428, яким запропонував стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КФ.ЮА» заборгованість у розмірі 15 956 грн. 80 коп., у тому числі плата за вчинення виконавчого напису.
Постановою приватного виконавця Мельника Ю.А. від 08.02.2022 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 54428, вчиненого 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КФ.ЮА» заборгованість у розмірі 15 956 грн. 80 коп., у тому числі плата за вчинення виконавчого напису.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 цієї постанови роз'яснено, що при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
При цьому, на час вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса, Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 в частині доповнення Постанови від 29.06.1999 року № 1172 пунктом 2 щодо можливості вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, яка набрала законної сили, визнано незаконною та нечинною.
Згідно п. 3.5. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, в редакції яка діяла на час вчинення нотаріальної дії, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Враховуючи, що при зверненні до нотаріуса стягувач не надав належні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника на момент звернення та встановлюють прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у вказаному в заяві розмірі, а нотаріус належним чином не перевірив зміст поданих Товариством в обґрунтування стягнення документів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а оспорений ним виконавчий напис - визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. є завищеним, не співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За таких обставин суд вважає, що визначений сторонами розмір гонорару не відповідає критерію розумності з огляду на несправедливе завищення цієї оплати до виконаної роботи, часу на надання вищенаведених послуг. З урахуванням наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, з урахуванням того, що представником позивача підготована позовна заява, суд вважає за необхідне врахувати 6 годин витраченого часу на вищевказані послуги та визначити вартість однієї години у розмірі 500 грн. 00 коп.
Враховуючи вищевикладене, незначну складність справи, тривалість затраченого представником відповідача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідачки на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (500 грн. 00 коп. х 6 год.).
Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «КФ.ЮА», треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 54428, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмежено відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованість у розмірі 15 956 грн. 80 коп., у тому числі плата за вчинення виконавчого напису
Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «КФ.ЮА» (зареєстрована адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Сергієнка Івана, 18, код ЄДРПОУ 02094) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 211 грн. 20 коп. судового збору та 3 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя