Справа № 755/17014/25
Провадження №: 2/755/12568/25
про відкриття провадження у справі
"14" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вивчивши позовну заяву та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, підсудності (підвідомчості) даного спору, з урахуванням суб'єктивного складу сторін цивільного процесу, підстав та предмету спору, суддя дійшов висновків.
Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва.
Форма та зміст позовної заяви та доданих до неї документів відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір».
Позовна заява підсудна Дніпровському районному суду міста Києва.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.
Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 4, п. 4 ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виходячи з положень ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої-третьої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з вимогами частини першої статті 277 Цивільного процесуального кодексу України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
На підставі викладеного, оцінивши критерії, визначені ч. 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя дійшов висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, для з'ясування фактичних обставин справи, позиції сторін щодо спірних правовідносин та обсягу доказів, які підлягають дослідженню з урахуванням обраного позивачем способу захисту.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 128, 175, 177, 187, 274-275, 279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити судове засідання на 07 листопада 2025 року о 12 годині 00 хвилин, яке відбудеться у приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва (місто Київ, вулиця Кошиця, 5, зал судових засідань № 7).
Роз'яснити учасникам справи, що не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив, який має відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву має право підготувати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам ст.ст. 178, 179 Цивільного процесуального кодексу України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надавши відповідні докази, і направити відповідачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив має право підготувати заперечення, яке має відповідати вимогам ст.ст. 178, 180 Цивільного процесуального кодексу України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надавши відповідні докази, і направити позивачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.