Справа № 755/9879/25
№ 1-кп/755/1220/25
"09" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040000408 від 06.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 30.05.2024 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_6 , будучи засудженим 30.05.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях направлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , 06.05.2025 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Русанівська Набережна, 18, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги Закону України «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», маючи умисел, спрямований на незаконне придбання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, протягом року після засудження за цією статтею, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах знайшов, тим самим, незаконно придбав, зіп-пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком, в якому знаходилася кристалоподібна речовина, що містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, після чого, помістив її для зберігання до лівої кишені своїх штанів, для власного вживання, без мети збуту. У подальшому, того ж дня, у період часу з 13 години 50 хвилин до 13 години 55 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 9-А, у ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 , співробітниками Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві з лівої кишені штанів було виявлено та вилучено зіп-пакет із полімерного матеріалу з пазовим замком, в якому знаходилася кристалоподібна речовина, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,463 г., яку останній незаконно придбав та зберігав при собі, для власного вживання без мети збуту.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-25/28364-НЗПРАП від 14.05.2025 року: 1. У наданій на дослідження кристалоподібній речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. 2. У наданій на дослідження кристалоподібній речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,463 г.
PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів - психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу . кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнав у повному обсязі та показав, що він приблизно протягом одного року п'яти місяців вживає наркотичні засоби постійно. 06 травня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Русанівська Набережна, 18, він знайшов психотропну речовину - PVP, забрав її собі та в подальшому, того ж дня, за адресою: м. Київ, вул. Русанівська Набережна, 9-А,його зупинили працівники поліції та вилучили у нього вказану психотропну речовину. Розуміє, що його дії були незаконними, у скоєному щиро каявся та зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності.
Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 06.05.2025 року; висновку експерта № СЕ-19/111-25/28364-НЗПРАП від 14.05.2025 року; постанови про визнання та приєднання речових доказів від 15.05.2025 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, однак, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 11.01.2019 року з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю Стан відміни», у скоєному щиро розкаявся, вину визнав повністю, раніше судимий.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Зокрема, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_6 повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_6 , його особи - дане кримінальне правопорушення вчинив будучи засудженим до покарання у виді пробаційного нагляду, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що його перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, і тому вважає за необхідне призначити йому міру покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро каявся у скоєному, суд приходить до висновку про призначення міри покарання у мінімальному розмірі, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватим за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати ОСОБА_6 невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року та остаточно призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/28364-НЗПРАП від 14.05.2025 року в розмірі 3 565 гривень 60 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: прозорий поліетиленовий пакет з пазовою застібкою, всередині якого знаходиться кристалоподібна речовина білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,463 г, що поміщений до спец. пакету № 6121231 та передано на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: