Справа № 755/11268/25
"14" жовтня 2025 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000542 від 16.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця, не одруженого, маючого двох дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.10.2024 року за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку на строк 2 роки; - вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (штраф не сплачено);
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 (на відеоконференції),
ОСОБА_3 під час дії ЗУ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року, який в подальшому був неодноразово продовжений та діяв на день вчинення злочину вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
15.02.2025 року близько 05:20, ОСОБА_3 проходив повз багатоквартирний житловий будинок, що розміщений за адресою: АДРЕСА_2, де зайшовши до вказаного будинку та піднявшись на 15 поверх помітив велосипед марки «ARDIS», моделі «CXR», номер рами «НОМЕР_2» на якому були закріплені фара задня для велосипеда червоного кольору з чорною основою, велосипедній насос сірого кольору з чорними вставками, пластикова пляшка з чорною кришкою з написом GOODVIBES NICE RIDES у червоному тримачі; безпровідний датчик чорного кольору з написом SRІI OUTDOOR, ліхтар чорного кольору з написом INFINI, який належить ОСОБА_7 залишений без нагляду. У цей час у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану в Україні.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій ОСОБА_3 , підійшов до місця де знаходився велосипед марки «ARDIS», моделі «CXR», номер рами «НОМЕР_2» на якому були закріплені фара задня для велосипеда червоного кольору з чорною основою, велосипедній насос сірого кольору з чорними вставками, пластикова пляшка з чорною кришкою з написом GOODVIBES NICE RIDES у червоному тримачі; безпровідний датчик чорного кольору з написом SRII OUTDOOR, ліхтар чорного кольору з написом INFINI, взяв його та в подальшому, покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, яким в подальшому розпорядилась на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_7 на загальну закупівельну суму 8 171 грн 75 коп. без врахування ПДВ.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 4 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що 15.02.2025 року близько 05:20 за адресою: АДРЕСА_2, на 15 поверсі будинку, він таємно викрав велосипед марки «ARDIS», моделі «CXR», номер рами «НОМЕР_2», на якому були закріплені фара задня для велосипеда червоного кольору з чорною основою, велосипедній насос сірого кольору з чорними вставками, пластикова пляшка з чорною кришкою з написом GOODVIBES NICE RIDES у червоному тримачі; безпровідний датчик чорного кольору з написом SRІI OUTDOOR, ліхтар чорного кольору з написом INFINI. Після чого, місце злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме здав його у ломбард. Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними, вчинені під час дії воєнного стану в державі. У скоєному щиро каявся, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, готовий понести покарання відповідно до законодавства України. У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, які надав прокурор, та документи, що характеризують особу обвинуваченого. Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, в тому числі і тих, що характеризують особу обвинуваченого. Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства. Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у тому, що вона своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому суд враховує позицію ОП ВС, викладену у постанові № 722/594/22 від 15.01.2024 року, відповідно до якої за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, відсутність шкоди, його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому та активно сприяв слідству; дані про його особу, зокрема: не одружений, військовослужбовець; під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та вчинив корисливе кримінальне правопорушення під час іспитового строку; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України (враховуючи вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02.10.2024 року) у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2024 року виконувати самостійно; думку сторони захисту - адвокат та обвинувачений просили призначити більш м'яке покарання на підставі ст. 69 КК України. Також суд враховує заяву потерпілого від 18.07.2025 року, в якій потерпілий зазначив, що будь-яких претензій він до обвинуваченого не має.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_3 , є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю та висловив щирий жаль з приводу учинених протиправних дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час та після вчинення злочинних дій. Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки його перевиховання та виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України або ж застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого суд не вбачає. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.10.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із встановленням іспитового строку 2 роки та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, з урахуванням вироку Дарницького районного суду м. Києва від 02.10.2024 року та вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2024 року, яким ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 309 КК України і призначено покарання виді штрафу у розмірі 17 000 грн (штраф не сплачено), яке підлягає самостійному виконанню відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України.
Приймаючи таке рішення без участі потерпілого, від якого є відповідна заява, в якій він не заперечував проти розгляду справи без його участі, суд виходить з засад ч. 5 ст. 28 КПК України, не допускаючи зайвого формалізму, оскільки кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду. Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з дня його фактичного затримання і включно по день його звільнення з-під варти.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді застави - залишити без змін. Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України. Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.10.2024 року та вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 20.11.2024 року, до покарання за даним вироком, визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць та штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, та виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення у період з 07.06.2025 року по 09.06.2025 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі включно.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді застави - залишити без змін.
Заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп., внесену заставодавцем ОСОБА_8 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві згідно із платіжним документом від 09.06.2025 року з призначенням платежу: «оплата застави зг справи № 755/4545/25 за ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 ЄДРПОУ провадження 1-км/755/1996/25, платіж за власні кошти», визначену ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 червня 2025 року, повернути заставодавцю - ОСОБА_8 відповідно ч. 11 до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судової експертизи № 610/25 від 26.02.2025 року у сумі 420 грн 00 коп. Речові докази у кримінальному провадженні: - фари задні для велосипеда червоного кольору з чорною основою; велосипедний насос сірого кольору з чорними вставками; пластикова пляшка з чорною кришкою з написом GOODVIBER NICE RIDES у червоному тримачі; безпровідний датчик чорного кольору з написом SRII OUTDOOR; ліхтар чорного кольору з написом INFINI; велосипед марки «ARDIS», моделі «CXR», номер рами «НОМЕР_2», які були передані ОСОБА_7 - залишити ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченому та його захиснику. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1