про повернення заяви про забезпечення позову
14 жовтня 2025 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Токова С.Є, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про забезпечення позову, в якій вказує, що відповідно до ст. 152 ЦПК України має намір та зобов"язується протягом 10 днів з дня постановлення ухвали пред"явити позов про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову посилається на те, що в квітні 2025 року дізнався, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. відкрито виконавче провадження № 778855246 щодо виконання виконавчого листа № 706/1556/24, виданого 25.03.2025 року Христинівським районним судом Черкаської області щодо стягнення з нього на користь ТзОВ "Факторинг Партнерс" коштів. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 778855246 в системі АС ВП ввважає, що виконавче провадження відкрито неправомірно, оскільки він ніколи не мав правовідносин з ТзОВ "Факторинг Партнерс", а матеріали судового провадження , результатом якого стало винесення виконавчого листа вперше побачив лише зареєструвавши кабінет у системі електронного суду. У зв"язку з викладеним, заявник просить суд зупинити дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. направлені на виконання виконавчого провадження № 706/1565/24 від 25.03.2025 року виданого Христинівським районним судом Черкаської області та зобов"язати приватного виконавця Бурмагу Є.А. винести постанову про зняття арешту з усіх наявних банківських рахунків заявника до вирішення питання в судовому порядку по суті.
Суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1статті 149 Цивільного процесуального кодексу Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У Постанові Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просит застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника у сукупності щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що вона подана заявником до подання позовної заяви.
Статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України чітко визначені вимоги, що пред'являються до форми та змісту заяви про забезпечення позову.
Ознайомившись зі змістом заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим положеннями вищевказаної норми права.
Так, відповідно до статті 151 Цивільного процесуального кодексу України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (дляфізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичнихосіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Проте, у своїй заяві не зазначає з яким позовом має намір звернутись до суду, не вказує який статус учасника справи у майбутньому позові набуде Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А.
Посилання заявника на намір пред"явити позов про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не грунтується на вимогах закону, оскільки така вимога не є позовною, а підлягає вирішенню на стадії виконання судового рішення в порядку ст. 432 ЦПК України шляхом подання відповідної заяви ( не позовної) до суду, який видав виконавчий документ.
Приписами частини 10 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи що ОСОБА_1 не дотримані вимоги ст. 151 ЦПК України, у зв"язку з чим заява підлягає поверненню, питання щодо відстрочення від сплати судового збору суд не вирішує.
При цьому, заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки, повторно звернутись до суду з заявою про забезпечення позову.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову подана без додержання вимог, передбачених статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України, суддя прийшов до висновку про необхідність повернення вказаної заяви з вищезазначених підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 151, 153, 260, 261, 352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дій приватного виконавця та зобов"язання зняти арешт з усіх наявних банківських ранунків боржника - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Повний текст ухвали складено 14.10.2025 року.
Суддя: С.Є. Токова