Справа №712/13598/25
Провадження №2/712/5062/25
14 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси - Троян Т.Є., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк Ольги Григорівни про зменшення розміру судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя.
Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання адвоката Семенюк О.Г. про зменшення ОСОБА_3 розміру судового збору за подання цивільного позову про поділ майна подружжя до 1211,20 грн., який вже був сплачений. Зазначила, що відповідно до Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, вартість частки квартири становить 1236550,59 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання даної позовної заяви складає 12365,51 грн. Однак такий розмір судового збору є занадто обтяжуючим для позивачки. На даний час вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі та не має можливості доплатити судовий збір. ОСОБА_1 на даний час не працевлаштована та не має жодного доходу. Тому просить зменшити розмір судового збору до розміру, який вже був сплачений позивачкою - 1211,20 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З цих же підстав суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Такий порядок визначений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-V iз послідуючими змінами, відповідно до положень якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 29 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
Такими доказами можуть бути, наприклад, докази відсутності реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, а також видані в установленому законом порядку довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Отже, виходячи з наведеного та перевіривши наведені у заяві доводи, оглянувши довідки та інформацію на підтвердження скрутного матеріального положення позивачки, суд вважає за необхідне - задовольнити клопотання про зменшення розміру сплати судового збору за подання позовної заяви про поділ майна подружжя, а саме зменшити розмір сплати судового збору до 1211,20 грн. (що становить 10 % від суми яка підлягає сплаті відповідно до Закону України «Про судовий збір».)
Керуючись ст. 136 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк Ольги Григорівни про зменшення розміру судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору що підлягає сплаті за подання позовної заяви про поділ майна подружжя з 12365,51 грн. до 1211,20 грн.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси Т.Є. Троян