Справа № 712/9253/25
Провадження 2/712/3736/25
14 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Чумак Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
08.07.2025 року представник позивача ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 30.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4758994, відповідно до якого позикодавець надав позичальнику кредит на споживчі потреби в розмірі 3000 грн. строком 30 днів з кінцевим терміном повернення 29.09.2021року, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору.
Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором. Однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
15.12.2021 року було укладено Договір № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4758994.
10.03.2023 було укладено Договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4758994.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за Договором № 4758994.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості за Договором № 4758994 від 30.08.2021, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22659,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19659,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача по договору складає 22659,00 грн.
Враховуючи зазначене вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №4758994 від 30.08.2021 року у розмірі 22659,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, у спрощеному провадженні.
Відповідач правом подання відзиву не скористався. Про відкриття провадження по справі повідомлявся належним чином.
Суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.
Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом установлено, що 30.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4758994, відповідно до якого позикодавець надав позичальнику кредит на споживчі (особисті) потреби в розмірі 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. (п. 1 Договору)
Відповідно до п. 1.3. Договору строк кредиту - 30 днів, з кінцевим терміном повернення 29.09.2021 року (включно).
Відповідно до п. 1.5. Договору, проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9,00 грн. в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Проценти за користування кредитом: 9,00 грн.. які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. Договору0.
Відповідно до п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована ( п. 1.7. Договору).
Згідно з п. 2.2.2. Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначені в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6. Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання перед позичальником, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку та розмірі передбаченому умовами договору.
За змістом статей 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З цього слідує, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
У іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За таких обставин, суд вважає, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
15.12.2021 року було укладено Договір № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4758994.
10.03.2023 було укладено Договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4758994.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за Договором № 4758994.
Згідно копії реєстру боржників від 10.03.2023 до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, за порядковим номером 18861 вказано: прізвище, ім'я, по-батькові - ОСОБА_1 , номер договору - №4758994; загальна сума заборгованості - 22659,00 грн.
Відповідно до п.2.1 Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, за цим Договором первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення № 10-03/2023/01.
За умовою пунктів 5.1 договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору реєстр боржників, права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що спочатку ТОВ «Вердикт Капітал», а потім ТОВ «Коллект Центр», на умовах зазначених вище договорів відступлення права вимоги, набули право вимоги до відповідача саме по договору про надання фінансових послуг № 4758994.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що визначено ст.610 ЦК України. Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на 17.06.2025 року загальний розмір заборгованості за Договором № 4758994 від 30.08.2021 становить 22659,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19659,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Разом з тим, суд не може погодитись з позивачем в частині нарахованих процентів за користування кредитом, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Пунктом. 2.3.1.2. Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Згідно з п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.
Встановлено, що за умовами договору про споживчий кредит №4758994 від 30 серпня 2021 року сторони встановили строк кредитування 30 днів, термін повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 29 вересня 2021 року, також договором передбачено продовження користування кредитом після завершення строку кредитування 30 днів, тобто після 29 вересня 2021 року щоразу ще на 1 день, проте на строк що не перевищує 60 днів, а всього строк становить 90 днів, тобто до 28 листопада 2021 року.
З розрахунку заборгованості станом на 17 червня 2025 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» по процентах за договором №4758994 станом на 17 червня 2025 року становила 19659,00 грн, а у період з 15 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 рік (включно), тобто поза межами строку кредитування та його пролонгації, здійснено нарахування процентів, як зазначено: за кредитним договором, за ставкою 5,0% денних, за кількістю 71 день, що складає 10650,00 грн, загальний розмір заборгованості за відсотками становить 19659, 00 грн.
Однак як встановлено вище, нарахування процентів поза межами строку кредитування та пролонгації можливо лише за розміром визначеним частиною 2 статті 625 ЦК України, однак такого розрахунку позивачем не наведено.
Враховуючи, що нарахування відсотків, після закінчення строку кредитування та пролонгації суперечить зазначеним вище вимогам законодавства, розрахунку відсотків за ставками визначеними у частині 2 статті 625 ЦП України не міститься, тому правові підстави для продовження нарахування процентів за ставкою згідно п. 1.6 договору після закінчення строку кредитного договору у період з 15 грудня 2021 року до 23 лютого 2022 року відсутні.
Тобто, до стягнення з ОСОБА_1 підлягають проценти за період з 31.08.2021 року по 28.11.2021 року включно, які становлять 9009 грн. (3000 грн. х 0,01% х 30 днів = 9 грн.; 3000 грн. х 5% х 60 днів = 9000 грн.)
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором про споживчий кредит №4758994 від 30 серпня 2021 року в сумі 12009 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000,00 грн та процентів за користування кредитом за період з 31.08.2021 року по 28.11.2021 року включно у розмірі 9009,00 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» долучено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, Витяг з Акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, згідно яких сума оплати за надані адвокатські послуги становить 13000,00 грн.
Згідно з договором про надання правової допомоги між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на мовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1.1 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги.
При цьому згідно положень п. 4.1 Порядок здійснення розрахунків Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги.
Прайс-листом АО «Лігал Ассістанс» визначено вартість послуг, де ціна роботи визначена як фіксована, так і погодинна.
Згідно Акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року сторони погодили, на виконання заявки, надання усної консультації час - 2 год. вартість - 2000, ціна 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: час - 3 год., вартість 3000, ціна - 9000 грн.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24.01.2022 по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28.09.2022 по справі № 529/201/20.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 2500,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1283,87 грн. (2422,4х53%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса - м. Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс 306) заборгованість за Договором №4758994 від 30.08.2021 року у розмірі 12009,00 гривень, сплачений судовий збір в розмірі 1283,87 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 гривень, а всього: 15792,87 гривень (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 87 коп.)
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 14.10.2025 року.
Головуючий Т.Є.Троян
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .