Справа № 703/6839/25
1-кс/703/971/25
про арешт майна
13 жовтня 2025 року слідча суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 08.10.2025 під №12025255350000234, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
встановила:
Прокурор Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 08.10.2025 під №12025255350000234, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що у ході досудового розслідування встановлено, що 08.10.2025 о 13 год. 36 хв. до ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівника поліції ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про те, що 08.10.2025. гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 пред'явив повістку на своє ім'я, що має явні ознаки підробки.
У ході огляду місця події від 08.10.2025, в період часу з 15 год. 20 хв. по 15 год. 45 хв., дізнавачем сектору дізнання ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , в приміщенні кабінету № 6, що знаходиться в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було вилучено повістку № 4936 на ім'я ОСОБА_5 , який проживає АДРЕСА_2 , та поміщено до сейф пакету № CRI1169386.
Під час проведення досудового розслідування опитаний ОСОБА_5 повідомив, що 28.09.2025 використав мережу інтернет та знайшовши там зразок бланку повістки виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 роздрукувавши його, вказав номер повістки та свої персональні дані. На зворотньому боці повістки міститься штамп в якому вказав дату та відповідну частину статті по якій має право на відтермінування від призову до мобілізації терміном до 28.11.2025. 08.10.2025 близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 надав поліцейському СРПП ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 повістку №4936, після чого ОСОБА_5 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки вказаного документа, в ході чого виявлено ознаки його підробки.
Прокурор стверджує, що вилучене під час огляду майно може зберігати сліди вчиненого кримінального правопорушення та є доказами в межах наведеного кримінального правопорушення. У зв'язку з цим слідчий просив накласти арешт на це майно.
У судове засідання прокурор не з'явився, надав суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без його участі, на задоволенні клопотання наполягав.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним чином.
Слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшла наступного висновку.
У відповідності до витягу з ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до вказаного реєстру 08.10.2025 за №12025255350000234 з зазначенням таких обставин: «08.10.2025 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 надав поліцейському СРПП ВП № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 повістку №4936, після чого ОСОБА_5 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки вказаного документа, в ході чого виявлено ознаки його підробки», правова кваліфікація - ч. 4 ст. 358 КК України.
Протокол огляду місця події від 08.10.2025 вказує, що в приміщенні кабінету №6, що розташований в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено повістку №4936 на ім'я ОСОБА_5 , яка має ознаки підробки.
Постановою дізнавача сектору дізнання ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області від 09 жовтня 2025 року вилучена повістка №4936 на ім'я ОСОБА_5 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12025255350000234.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені під час огляду речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене в частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватись та розпоряджатись певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
За положенням п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра що до вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час судового розгляду слідчим суддею шляхом дослідження доказів, доданих до клопотання, встановлена сукупність підстав вважати, що повістка, яка була вилучена 09 жовтня 2025 року у ОСОБА_5 та на яку прокурор просив накласти арешт, зберегла на собі сліди вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні.
За вказаних підстав з метою забезпечення ефективності досудового розслідування, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, правове обґрунтування клопотання, яке у цілому відповідає положенням ст. 167, 170, 171 КПК України, слідча суддя дійшла висновку про необхідність накладення арешту на зазначене майно.
Керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідча суддя
постановила:
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 08 жовтня 2025 року під час огляду місця події в приміщенні кабінету №6, що знаходиться в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 08.10.2025 під №12025255350000234, а саме: повістку №4936, видану на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати щодо зазначеного майна заборону користування, володіння та розпорядження.
Ухвала про накладення арешту на майно підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчої судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1