Справа № 699/727/25
Номер провадження № 2/699/508/25
13.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2023 між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3412385, відповідно до умов якого відповідачеві наданий кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка 2,00 % в день.
19.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем був укладений договір факторингу № 19102023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 40 320,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7 000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 33 320,00 грн.
Тому, позивач просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за указаним кредитним договором № 3412385 у розмірі 40 320,00 грн, а також судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Ухвалою судді від 05.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання свого представника не направив, у матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи в порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення в матеріалах справи, та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Протягом визначеного судом строку відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Ураховуючи відсутність заперечень позивача, повторну неявку в судове засідання відповідача, відсутність відзиву на позов, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в заочному порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 25.01.2023 відповідач ознайомився із Паспортом споживчого кредиту та цього ж дня між ТОВ "Лінеура Україна" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3412385.
Відповідно до п. 1.1-1.3 Кредитного договору, товариство надає клієнту кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 7 000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплатипроцентів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 2,00% в день, знижена 1,40% в день.
Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом (п.2.1).
Цей договір відповідач підписав електронним підписом.
Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Пейтек Україна» від 27.02.2024 року на картковий рахунок відповідача 25.01.2023 було перераховано кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн, що підтверджує видачу останньому кредитних коштів. У цій довідці зазначено, що між ТОВ "Лінеура Україна та ТОВ "Пейтек Україна" 21.02.2022 було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1.
Пунктом 3.1. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди автопролонгації/пролонгації).
Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Додатком №1 до Договору кредиту передбачений графік платежів.
Відповідачем порушені умови кредитного договору, згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 341238 від 25.01.2023, станом на 19.10.2023 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 40 320,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 7 000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами - 33 320,00 грн.
За договором факторингу № 19102023, укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та позивачем 19.10.2023, до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3412385 від 25.01.2023.
Згідно з Договором факторингу (п.1.2) права вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2.
Також позивач надає суду копію Акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №19102023 від 19.10.2023 та витяг з Реєстру боржників до цього ж Договору факторингу, згідно з яким у реєстрі боржників значиться ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 із заборгованістю у розмірі 40 320,00 грн за кредитним договором №3412385.
Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Законом України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною восьмою статті 11 Законом України "Про електронну комерцію" встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких убачається, що 25.01.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем був укладений кредитний договір № 3412385 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. У свою чергу відповідач умови кредитного договору не виконав.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором відступлення (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства та досліджені у справі докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають до задоволення частково.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн, суд повністю задовольняє указані вимоги.
Щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 33 320,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Позивач дотримався припису абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Суд також враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023, до ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною 5, згідно з якою у кредиті для споживача максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до ч.5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредитування не міг перевищувати 1 %.
При цьому, надавачі фінансових послуг, яким є позивач, зобов'язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.
У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Відповідно до умов кредитного договору від 25.01.2023, строк кредитування становить 360 днів, тобто до 20.01.2024, тобто договір укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (25.12.2023), однак частина періоду чинності договору (з 25.12.2023 по 20.01.2024) регудюється вимогами указаного Закону.
У відповідності до вказаного закону розмір денної процентної ставки з 25.12.2023 до 10.04.2024 повинен був становити не більше 2,5%, а з 11.04.2024 до 09.08.2024 - не більше 1.5%, з 10.08.2024 - не більше 1,00%.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у період строку кредитування нараховував відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі, що узгоджується з приписами Закону № 3498-ІХ.
Тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 7 000,00 грн суми позики та 33 320,00 грн нарахованих процентів за період кредитування 360 днів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що такі витрати складаються з витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 3412385 від25.01.2023 у розмірі 40 320,00 (сорок тисяч триста двадцять грн 00 коп.) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; адреса для листування: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 07400, інші дані суду не відомі.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.
СуддяЛітвінова Г.М.