ПОСТАНОВА[1]
15 вересня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю представника Київської митниці Держмитслужби Герасименко Т.В., захисника Краско Ю.М., розглянувши апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Герасименко Т.В. на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року, -
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що митним органом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.
Тобто, з матеріалів справи не вбачається, які саме дії ОСОБА_1 відповідають об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, оскільки він особисто не подавав будь-яких документів до митного органу.
В апеляційній скарзі представник Київської митниці Держмитслужби просить постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року скасувати як незаконну, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товарів безпосередніх предметів правопорушення, що становить 1 034 574,94 грн., з конфіскацією товару.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 як директор ТОВ «ГОРИЗОН ІТ»вчинив дії, які призвели до преміщення товарів загальною вартістю 1 034 574,94 грн. через митний кордон України на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, що є порушенням митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Захисник Краско Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не здійснював оформлення вантажу і жодних документів митним органам не подавав, умислу на переміщення через митний кордон України вантажу з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, тобто на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у нього не було, що виключає ознаку суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил дотримано.
В ході судового розгляду суддею заслухано пояснення представника Київської митниці Держмитслужби, захисника особи, яка притягується до відповідальності, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Рішення суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується дослідженими доказами та ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0079/UA100000/2025 вбачається, що 09.06.2024 на митну територію України з Німеччини через п/п «Ягодин-Дорогуск» м/п «Ягодин» Волинської митниці у вантажному автомобілі BC1240PI/ НОМЕР_1 у складі консолідованого вантажу на адресу ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» (код ЄДРПОУ 44015016, 03056, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 27) ввезено товари «система зберігання даних NetApp Е2860 в комплекті», виробник - «NetApp, Inc», загальною вагою брутто - 118 кг, всього паковань - 1.
Підставою для переміщення вказаних товарів через митний кордон України була попередня митна декларація одержувача ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» № 24UA100000846742U9, а також товаросупровідні документи: книжка МДП № XX.85529527, CMR від 06.06.2024 № 453152, інвойс від 05.06.2024 № 24-2637 з зазначенням вартості товарів - 94714 євро.
Після прибуття у зону діяльності Київської митниці зазначені товари для вільного обігу на митній території України були заявлені декларантом ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» ОСОБА_2 на митному посту «Східний» (ВМО № 3) за ЕМД від 10.06.2024 № 24UA100360805397U2.
Разом із вказаною митною декларацією до митниці були надані такі документи: контракт від 12.09.2023 № 923-G, укладений між компанією «Weiland LP» (Lomond Court, Castle Business Park FK9 4TU Stirling, UK) та ТОВ«ГОРИЗОН ІТ» в особі директора ОСОБА_1 , книжка МДП № XX.85529527, CMR від 06.06.2024 № 453152, інвойс від 05.06.2024 № 24-2637 та інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.
Згідно з даними Інформаційної системи протидії шахрайству Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (Anti-Fraud Information System of the European Anti-Fraud Office) за книжкою МДП № XX.85529527 була відкрита транзитна декларація Т1 MRN 24DE738077051535J3 від 06.06.2024. Раніше вказані товари були оформлені на території Королівства Нідерланди за декларацією № 24NL5M3UNQTNM4VDA1.
29.08.2024 було направлено запит до митних органів Королівства Нідерланди (вих. № 26/26-04/11/1932) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів «система зберігання даних NetApp Е2860 в комплекті», виробник - «NetApp, Inc», одержувачем яких виступало ТОВ «ГОРИЗОН ІТ».
07.10.2024 до Київської митниці надійшла відповідь від митних органів Королівства Нідерланди (лист Держмитслужби від 04.10.2024 № 26/26-04/7/2278) на вищезазначений запит.
Митні органи Королівства Нідерланди надали копію експортної декларації від 21.05.2024 № 24NL5M3UNQTNM4VDA1.
Згідно з експортною декларацією від 21.05.2024 № 24NL5M3UNQTNM4VDA1 відправником товарів (вага брутто - 118 кг) загальною фактурною вартістю 25765,37 дол. США виступала компанія «NETAPP IRELAND LIMITED» (IE3846065DH), одержувачем - «MEGATRADE IT LLC» (31-33 Brodsky Family Str., UA, 03057, Kyiv); країна призначення - Україна.
В експортній декларації є посилання на інвойс № 3598302, який митними органами Нідерландів не надано.
24.10.2024 було направлено запит до митних органів Республіки Ірландія (вих. № 26-02/26-04/11/2389) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів «система зберігання даних NetApp Е2860 в комплекті», виробник - «NetApp, Inc», одержувачем яких виступало ТОВ «ГОРИЗОН ІТ».
23.12.2024 до Київської митниці надійшла відповідь від митних органів Республіки Ірландія (лист Держмитслужби від 23.12.2024 № 26/26-04/7/2865) на вищезазначений запит.
Митні органи Ірландії надали копії таких документів: експортна декларація від 21.05.2024 № 24NL5M3UNQTNM4VDA1, пакувальний лист від 17.05.2024 № 060000000371857, накладна, інвойс від 08.05.2024 № 3598302.
Інвойс від 08.05.2024 № 3598302 виставлено компанією «NetApp Ireland Ltd.» (3rd & 4th floor NSQ2, Navigation Square, Albert Quay, T12 W351, Cork, Ireland) для «MEGATRADE IT LLC» (31-33 Brodsky Family Str., Kyiv, 03057, Ukraine) на товар «E2860 Model, eCTO в комплекті» вартістю 25765,37 дол. США.
У листі митних органів Ірландії від 04.12.2024 № IE57390/24 зазначено, що компанія «MEGATRADE IT LLC» є розповсюджувачем для компанії NETAPP BV (NL) в Україні.
Водночас, у документах, надісланих митними органами Нідерландів та Ірландії, відсутні посилання на компанії «Weiland LP» та ТОВ «ГОРИЗОН ІТ».
Під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Королівства Нідерланди та Республіки Ірландія, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення за ЕМД № 24UA100360805397U2, встановлено відповідність щодо опису, кількості паковань, ваги брутто товарів. Відмінність встановлено щодо відправника, одержувача та вартості товарів.
Таким чином, згідно з експортною декларацією від 21.05.2024 № 24NL5M3UNQTNM4VDA1 та інвойсом від 08.05.2024 № 3598302 вартість товарів становить 25765,37 дол. США, але відповідно до ЕМД № 24UA100360805397U2 та інвойсу від 05.06.2024 № 24-2637 вартість цих же товарів - 94714 євро.
3 матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення до відповідальності директора «ГОРИЗОН ІТ» ОСОБА_1 за ч. І ст. 483 МК України посадова особа Київської митниці вбачає подання документів - контракту від 12.09.2023 N?923-G, інвойсу від 05.06.2024N?24-2637, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та вартості
товару.
При цьому, документами, що містять неправдиві дані, є зокрема такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача держави, з якої вони ввезені чи в які переміщуються, не відповідають дійсності.
Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Враховуючи викладене, не можна назвати контракт від 12.09.2023 N?923-G та інвойс від 05.06.2024N?24-2637, а також інші подані декларантом ТОВ «ГОРИЗОН IT» документи, що містять неправдиві дані щодо вартості товару, внаслідок наступного:
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року N? 959-XII із змінами і доповненнями встановлено принцип свободи зовнішньоекономічної діяльності, а тому суб?єкти такої діяльності, можуть продавати свої товари по тій вартості, яка для них вигідна. Також ст. 42 Конституції України закріплено право на підприємницьку діяльність.
Виходячи з системного аналізу законодавства України, а також міжнародного законодавства, укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється на розсуд сторін з урахуванням міжнародних та національних норм права, що діють на територіях сторін зовнішньоекономічного договору (контракту). Сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) повинні бути правоздатні (дієздатні) суб?єкти зовнішньоекономічної діяльності, повинні мати відповідний юридичний статус. Міжнародні правові норми щодо порядку укладання договору купівлі-продажу, процесу купівлі-продажу товарів, спільних зобов?язань продавця і покупця і відповідальності сторін містить Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Мета конвенції - уніфікація норм, що регулюють договори міжнародної купівлі-продажу товарів та враховують різні суспільні економічні та правові системи. Сфера застосування Конвенції - регулювання процесу підписання договору купівлі-продажу та прав й обов?язків продавця і покупця, які знаходяться в різних країнах тощо.
До загальних принципів, на яких грунтується Конвенція, належать: свобода договору; диспозитивність положень Конвенції; добросовісність у міжнародній торгівлі; презумпція дії звичаю; пов?язаність Сторін усталеною практикою їх відносин; співробітництво при виконанні зобов?язань; застосування критерію «розумності», можливість вимагати при порушенні зобов?язань реального виконання з пріоритетом еквівалентного відшкодування. Конвенція не торкається: чинності самого договоруабо окремих його частин, а також звичаїв; регулювання питань власності на проданий товар; регламентації відповідальності продавця за шкоду тощо.
В статті 6 Цивільного кодексу України встановлено принцип свободи договору.
В матеріалах справи немає даних про визнання в установленому законом порядку недійсним зовнішньоекономічного контракту 12.09.2023 N?923-G, укладеного між ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» та «WEILAND LP», як і немає даних щодо ознак фіктивності зазначеної компанії-нерезидента.
Окрім того, порушень розрахунків при здійсненні операцій за вказаним імпортним контрактом 12.09.2023 N?923-G не встановлено. Навіть більше, є документальні підтвердження здійснення розрахунків за контрактом: платіжну інструкцію в іноземній валюті та довідку з банку щодо стану здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, а саме:
- на підтвердження факту оплати ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» за товар на адресу «WEILAND LP» за інвойсом від 05.06.2024 N?24-2637 (а.с. 21) суми 94 714 Євро надаємо завірену копію Платіжної інструкції в іноземній валюті N?33 від 09.09.2024 із призначеннями платежу: «Сплата за обладнання по Контракту N? 923-G від 15.09.2023»:
Здійснення наведених платежів також підтверджується Довідкою АТ «ОТП Банк» N?52-52-3-0/24 від 02.04.2025, завірену копію якою додаємо.
При цьому, вартість, яка зазначена у вказаній платіжній інструкції, відповідає заявленій при митному оформленні.
Також додаю завірену копію листа компанії «WEILAND LP» від 12.03.2025 про те, що вона підтверджує отримання вказаних платежів у повному обсязі, а саме: за Контрактом від 12.09.2023 N?923-G та виданим на його підставі інвойсом від 05.06.2024 N?24-2637 суми 94 714 Євро. Також компанія «WEILAND LP» вказує на те, що вартість поставлених на адресу ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» товарів сформована як ринкова, з урахуванням того, що обладнання було вироблено ексклюзивно, що означає те, що вказана вартість є ринковою.
Таким чином, дані обставини свідчать про відсутність доказів, які вказували би на те, що дії громадянина України ОСОБА_1 є умисно спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані.
Відповідно до ст. 265 МК України при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, декларантами мають право виступати - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір.
Відповідно до ст. 266 МК України декларант зобов'язаний здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органів доходів і зборів пред'являти товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надавати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплачувати митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим кодексом та іншими законами України, сплачувати інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Об'єктивна сторона порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, в обсязі обвинувачення, поставленого у вину ОСОБА_1 , проявляється у переміщенні товарів загальною вартістю 1 034 574,94 грн. через митний кордон України на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.
Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинив будь-які дії, що утворюють об'єктивну сторону цього порушення митних правил.
Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою у ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант.
Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у вчиненні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Відповідно до матеріалів справи, усі дії, пов'язані з митними процедурами, необхідними для преміщення товарів через митний кордон, вчинив ОСОБА_2 , який 12.06.2024 подав документи, без яких неможливо отримати дозвіл на переміщення через митний кордон та дозвіл на проведення митного оформлення товарів, - митна декларація типу ІМ/40/ДЕ, №24UA100360805397U2, попередня митна декларація одержувача ТОВ «ГОРИЗОН ІТ» № 24UA100000846742U9, а також товаросупровідні документи: книжка МДП № XX.85529527, CMR від 06.06.2024 № 453152, інвойс від 05.06.2024 № 24-2637 з зазначенням вартості товарів - 94714 євро.
Зазначивши у протоколі про порушення митних правил про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, - митницею не зазначено, які конкретно дії вчинив ОСОБА_1 , що утворювали би об'єктивну сторону порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Факт перебування ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Горизонт ІТ», не дає підстав для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки особа підлягає відповідальності за вчинення діяння (дії чи бездіяльності), які утворюють склад відповідного порушення митних правил, а не у зв'язку із перебуванням на тій чи іншій посаді.
Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
На переконання суду апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є обґрунтованим, оскільки, відповідальність має нести саме декларант - особа, яка подала документи, а не ОСОБА_1 як особа, яка є керівником ТОВ «Горизонт ІТ».
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Також, на переконання суду апеляційної інстанції, клопотання представника митниці про передачу матеріалів адміністративної справи №760/5751/25 до органу досудового розслідування, мотивоване тим, що 11.07.2025 року до Київської митниці Держмитслужби надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.06.2025 року про тимчасовий доступ до матеріалів у кримінальному провадженні №42023000000002050 від 28.12.2023 року, що були підставою для митних оформлень товарів за зазначеними в ухвалі митними деклараціями ТОВ «ГОРИЗОНТ ІТ», задоволенню не підлягає.
Так ст. 253 КУпАП передбачає передачу матеріалів прокурору або органу досудового розслідування, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення.
Аналогічну процедуру передбачає ч. 1 ст. 496 Митного кодексу України, зокрема, якщо під час розгляду справи про порушення митних правил суд дійде висновку про наявність у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак кримінального правопорушення, він передає матеріали такої справи прокурору або органу досудового розслідування.
Отже, за змістом вказаних норм адміністративне провадження закривається, а адміністративні матеріали передаються до органу досудового розслідування у тому разі, якщо суд вбачає ознаки кримінального правопорушення.
За результатами розгляду адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за ст. 483 МК України судом не встановлені і представником митного органу не надано суду даних, які свідчили би про вчинення особою кримінального правопорушення.
Посилання у даному випадку на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.06.2025 року про тимчасовий доступ до матеріалів у кримінальному провадженні №42023000000002050 від 28.12.2023 року як на підставу для передачі адміністративних матеріалів органу досудового розслідування - є такими, що не узгоджується із вимогами закону.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 529 Митного кодексу України та ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року, якою провадження у справі за ч. 1 ст. 483 МК України щодо ОСОБА_1 закрите на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.М. Сітайло
Справа № 33/824/3312/2025 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Козленко Г.О.