Справа № 562/2123/25
14.10.2025 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022181130000267 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янка-Бузька, Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою - спеціальною освітою, пенсіонера, інваліда 3 групи (трудове каліцтво), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_4 , 16.09.2022, приблизно о 07 год. 54 хв., керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ 110308 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 60 км/год, в порушення вимог пунктів 12.4, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДРУ), відповідно до п. 12.4 ПДРУ - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.. Відповідно до п. 18.1 ПДРУ - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека та відповідно до п. 18.4 ПДРУ - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, в ході чого рухаючись по проїзній частині вул. Шевченка м. Здолбунів, Рівненської області в напрямку смт. Квасилів, Рівненського району Рівненської області, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , які переходили нерегульований пішохідний перехід з права на ліво по ходу руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження, та доставлено до КНП «Рівненської центральної міської лікарні», з попереднім діагнозом: осадження лобної ділянки справа, забійні рани м'яких тканин голови, підшкірна гематома правої лобної ділянки, травматичний злам першого зуба на верхній щелепі справа, лінійного перелому лобної кістки праворуч з переходом на структури лицевого скелету, забій головного мозку середнього ступеня, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх отримання.
Крім того внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 , заподіяно тілесні ушкодження, та доставлено до КНП «Рівненської центральної міської лікарні», з попереднім діагнозом: закритий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням та забої-осаднення правої гомілки які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що 16 вересня 2022 року близько 07 год. 45 хв. він спільно з невісткою та онуками рухався на автомобілі марки "ЗАЗ 110308" реєстраційний номер НОМЕР_1 з смт. Квасилів до м. Здолбунів Рівненської області. Під'їжджаючи до пішохідного переходу, поблизу ВАТ "Волинь-Цемент", побачив дві маршрутки, одна з яких зупинилася до, інша після пішохідного переходу, з порушенням Правил дорожнього руху, а саме недотримання дистанції зупинки біля пішохідного переходу. На пішохідному переході раптово почали перебігати люди, він застосував гальмування, однак уникнути наїзду не вдалося, та здійснив наїзд на потерпілих. Вийшов з автомобіля, викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції. Наступного дня приїхав до Рівненської ЦМЛ для надання матеріальної допомоги потерпілій ОСОБА_7 , родичи якої відмовилися в отриманні вказаної допомоги. В задоволенні цивільних позовів просив відмовити та врахувати, що він являється особою з третьою групою інвалідністі та потребує автомобіль для пересування. Має сина 1994 року народження, який на війні пропав безвісті.
Крім визнання вини обвинуваченим у вчиненні злочину, його вина повністю доведена зібраними доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_6 , про те, що 16 вересня 2022 року вранці на пішохідному переході поблизу ВАТ «Волинь-Цемент» м. Здолбунів обвинувачений на автомобілі здійснив наїзд на нього та потерпілу ОСОБА_7 . Просив призначити обвинуваченому основне покарання на розсуд суду з позбавленням права керувати транспортними засобами;
- показами потерпілої ОСОБА_7 , про те, що 16 вересня 2022 року близько 07.00 год. вона йшла на роботу, підійшла до пішохідного переходу поблизу ВАТ «Волинь-Цемент» м.Здолбунів, більше нічого не пам'ятає щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Цивільний позов підтримала у повному обсязі. ЇЇ родичі зверталися до страхової компанії обвинуваченого, писали заяву, представники якої повідомили, що страхові виплати відбудуться після набрання вироком суду законної сили. Просила призначити обвинуваченому основне покарання на розсуд суду з позбавленням права керувати транспортними засобами;
Також в судовому засіданні були безпосередньо досліджені наступні докази, а саме:
- дані витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.09.2022, номер кримінального провадження 12022181130000267 за ч. 2 ст. 286 КК України, з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.п.1);
- дані електронного рапорту про реєстрацію у відділенні поліції №6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, згідно якого 16.09.2022 о 07.55 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.09.2022 о 07.54 год. за адресою Здолбунівський район м. Здолбунів, вул.Шевченка, 1, ШМД поблизу цементного заводу ДТП 2 потерпілих. Автомобіль збив коли пішоходи виходили із маршрутки (т.1 а.п.5);
- дані електронного рапорту про реєстрацію у відділенні поліції №6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, згідно якого 16.09.2022 о 09.30 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.09.2022 о 09.20 год. за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул.Шевченка, 4, Міський травмпункт. ДТП в районі цементного заводу близько 07.45 год., 16.09.2022. Потерпілий ОСОБА_6 , 1962 року народження, діагноз: перелом лівої п'яткової кістки, забій м'яких тканин голови (т.1 а.п.6);
- дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2022 з схемою, згідно якого оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди на проїзній частині вул. Шевченка, м. Здолбунів, Рівненської області навпроти ПАТ «Волинь-Цемент» (т.1 а.п.7-9);
- дані посвідчення водія, згідно якого ОСОБА_4 має категорію B (т.1 а.п. 11);
- дані полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/6446445 від 21.06.2022, згідно якого станом на 16 вересня 2022 року цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю, здоров'ю 260000 грн., за шкоду заподіяну майну 130000 грн., розмір франшизи 2600 грн. (т.1 а.п.12);
- дані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого власником автомобіля ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 (т.1 а.п. 13);
- дані ілюстративної таблиці до протоколу огляду місця ДТП від 16.09.2022 (т.1 а.п. 14-18);
- дані протоколу огляду від 21.06.2023 з ілюстративною таблицею, згідно якого було проведено огляд оптичного диска DVD-R, який переглянутий в судовому засіданні (зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди), на якому записано один відеофайл із камер зовнішнього спостереження адміністративного корпусу ПАТ «Дікергофф Цемент Україна», що за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Здолбунів, Рівненської області (т.1 а.п. 29-34);
- дані висновку експерта №СЕ-19/118-22/10371-ІТ від 19.12.2022, згідно якого контактування автомобіляЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 із перешкодою (пішоходом/ми) відбулося передньою лівою частиною, в подальшому внаслідок переміщення перешкоди спереду назад відносно повздовжньої осі автомобіля ЗАЗ 110308 відбувалося контактування з лівою частиною переднього вітрового (лобового) скла, лівою передньою частиною панелі даху (т.1 а.п. 38-42);
- дані висновку експерта №СЕ-19/118-22/10370-ІТ від 06.12.2022, згідно якого на момент експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилася в працездатному стані. На момент експертного дослідження система рульового керування знаходилась в працездатному стані. На момент експертного дослідження фари ближнього та дальнього світла системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля знаходились в працездатному стані (т.1 а.п. 47-51);
- дані довідки КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 24.11.2022, згідно якої ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології з 21.09.2022 по 11.10.2022 з діагнозом: закритий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням. Забої осадження правої гомілки. Тверезий. (т.1 а.п. 54);
- дані висновку експерта № 153 від 26.01.2023, згідно якого за даними медичної карти на ім'я ОСОБА_6 №12543 травматологічного відділення КНП «Рівненська центральна міська лікарня» Рівненської міської ради було діагностовано: закритий перелом лівої п'яткової кістки зі зміщенням, забої-осаднення правої гомілки. Тілесні ушкодження у ОСОБА_6 виникли від травматичної дії тупих предметів (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні), якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу (легкового автомобіля) при зіткненні із пішоходом ОСОБА_6 , тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я (т.1 а.п. 57-59);
- дані довідки КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 24.11.2022, згідно якої ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрохірургії з 16.09.2022 по 10.10.2022 з діагнозом: Політравма. Поєднана краніо-торако-скелетна травма. Відкрита черепно-мозкова травма. Лінійний перелом лобної кістки праворуч з переходом на структуру лицевого скелету. Забій головного мозку середнього ступеня. Гемосинус гайморової, основної та решітчастої пазух зліва. Забійна рана м'яких тканин голови. Закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці. Закритий уламковий перелом с/3 правої велико-гомілкової кістки зі зміщенням. ЗТГК. Закритий перелом ІІ, ІІІ, ІV ребер справа. Забій обох легень. (т.1 а.п. 61);
- дані висновку експерта № 154 від 25.01.2023, згідно якого за даними медичної карти на ім'я ОСОБА_7 №12402 КНП «Рівненська центральна міська лікарня» Рівненської міської ради було діагностовано: політравма, поєднана краніо-торако-скелетна травма, відкрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом лобної кістки праворуч з переходом на структуру лицевого скелету, забій головного мозку середнього ступеня, гемосинус гайморової, основної та решітчастої пазух зліва, забійна рана м'яких тканин голови, закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці, закритий уламковий перелом с/3 правої велико-гомілкової кістки зі зміщенням, ЗТГК, закритий перелом 2, 3, 4 ребер справа, забій обох легень, також лікарями описано осадження правої гомілки, гематоми обох гомілок, осадження лобної ділянки справа, підшкірна гематома правої лобної ділянки, травматичний злам 1-го зуба на верхній щелепі справа.
Комплекс тілесних ушкоджень у вигляді: осадження лобної ділянки справа; забійна рана м'яких тканин голови; підшкірна гематома правої лобної ділянки; травматичний злам 1-го зуба на верхній щелепі справа, лінійний перелом лобної кістки праворуч з переходом на структуру лицевого скелету; забій головного мозку середнього ступеня у ОСОБА_7 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх заподіяння.
Комплекс тілесних ушкоджень у вигляді: закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці, закритий перелом 2, 3, 4 ребер справа, забій обох легень; гематоми обох гомілок, осадження правої гомілки, закритий уламковий перелом с/3 правої велико-гомілкової кістки зі зміщенням, тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 виникли від травматичної дії тупих предметів (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні), якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу (легкового автомобіля) при зіткненні із пішоходом ОСОБА_7 (т.1 а.п. 64-68);
- дані висновку експерта №КСЕ-19/118-23/6746 від 27.07.2023, згідно якого наданий на експертизу відеозапис «Адмін.корпус - 1_20220916-074800-20220916-080500.avi», швидкість руху автомобіля ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 на встановленій ділянці, становила 59,7-71,6 км/год. Згідно наданого на експертизу відеозапису «Адмін.корпус - 1_20220916-074800-20220916-080500.avi», час який минув з моменту зупинки жовтого автобуса, який зупинився пропускаючи пішоходів по пішохідному переході до початку його руху, становить 1,3-1,5 с. (т.1 а.п. 91-96);
- дані довідки до акта огляду МСЕК серії РВН №0187081 від 17.02.2011, згідно якої ОСОБА_9 має трудове каліцтво та третю групу інвалідності безтермінове (т.1 а.п. 99);
- дані висновку експерта №СЕ-19/118-25/9152 від 23.06.2025, згідно якого в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідно до вимог п. 12.4 і п. 18.4 ПДР України. У цій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в заданий момент виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів своєчасним гальмуванням, як при фактичній швидкості руху (59,7 …71,6 км/год), так і при максимально допустимій швидкості на даній ділянці дороги (50 км/год). У заданій дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобіля ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , не відповідали вимогам п. 12.4 і п. 18.4 ПДР України, а невідповідності його дій вимогам п. 18.4ПДР України, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.п. 91-96).
Аналізуючи наведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що за місцем проживання компрометуючі матеріали відсутні, раніше не судимий, на обліку в лікарів психіатра, нарколога не перебуває.
Слід вказати, що призначення реального покарання негативно вплине на подальшу долю обвинуваченого, його місце у суспільстві, і може призвести до його криміналізації, що суперечило б меті виправлення, тому враховуючи думку потерпілих, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами, із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України.
Представником потерпілої ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 був заявлений цивільний позов в інтересах потерпілої до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Крім того, просив стягнути судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20000 грн.
Вирішуючи заявлений цивільний позов в межах даного кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.
Проте, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Саме на забезпечення таких зобов'язань було ухвалено Закон України №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Згідно з статтею 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Під час судового розгляду було встановлено, що згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/6446445 від 21.06.2022, станом на 16 вересня 2022 року цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки ЗАЗ 110308, номерний знак НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
Представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_8 та потерпілою не залучено до участі у справі в якості відповідача страхову компанію - Приватне акціонерне товариство «СК «Євроінс Україна».
Однак, у п.85 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) послідовно наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Також, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв'язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону. Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв'язку з каліцтвом або смертю потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика, та у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбачені статтею 23 Закону № 1961-IV.
Враховуючи, що позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача, а саме, їх не пред'явлено до страховика, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком у межах страхових сум і винуватцем ДТП. Тому у задоволенні позовних вимог потерпілої до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, слід відмовити.
Щодо стягнення з обвинуваченого судових витрат на правничу допомогу необхідно вказати таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до змісту п.1 ч.1ст.118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, правнича допомога потерпілій ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні надавалась Адвокатським об'єднанням «Верітас».
На підтвердження витрат на правничу допомогу до суду було подано ордер на надання правничої допомоги від 09.07.2025, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 23.02.2023; договір про надання правничої допомоги від 23.02.2023; акт приймання - передачі наданих послуг від 22.07.2025, згідно якого загальна вартість наданих послуг складає 20000 грн.
При цьому факт того, що правнича допомога потерпілій ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні надавалась адвокатським об'єднанням «Верітас» в особі голови об'єднання - адвокатом ОСОБА_8 ніким не оспорюється.
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні необхідного розміру витрат на правову допомогу, суд керується відповідними правовими позиціями, які зафіксовані Верховним Судом, зокрема в Постанові у справі № 915/237/18 від 01.09.2019, де зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також констатовано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Таким чином, керуючись принципами справедливості та верховенством права, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг, суд вважає, що розумним та справедливим розміром понесених витрат на правову допомогу слід вважати витрати на суму 5000 грн. Отже, цивільний позов в частині стягнення витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення, частково.
Прокурором ОСОБА_3 був заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих в сумі 52803 грн. 29 коп., який підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.1260 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором до заявленого позову долучено довідку з КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 10.07.2025, згідно якої ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 16.09.2022 по 23.09.2022 та в обласному нейрохірургічному відділенні з 24.09.2022 по 10.10.2022, сума витрат лікарні становить 41573,29 грн.; довідку з КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 10.07.2025, згідно якої ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 21.09.2022 по 11.10.2022, сума витрат лікарні становить 11230 грн.
Судові витрати по кримінальному провадженню за проведення експертиз становлять 7 128 грн. 68 коп., які на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19.09.2022 накладено арешт на автомобіль ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який підлягає скасуванню, відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України.
Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Цивільний позов прокурора ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 до Державного бюджету України витрати понесені Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради (р/р UA413052990000026005020703170, код ЄДРПОУ 02000085) на стаціонарне лікування ОСОБА_6 у розмірі 11230 (одинадцять тисяч двісті тридцять) грн. та ОСОБА_7 у розмірі 41573 (сорок одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн. 29 коп. на загальну суму 52803 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот три) грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 7 128 грн. 68 коп.
Скасувати арешт на майно, а саме на автомобіль ЗАЗ 110308, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19.09.2022, повернувшийого за належністю ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1