Справа №949/2217/25
14 жовтня 2025 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02 жовтня 2025 року з ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 660391 від 23 вересня 2025 року, ОСОБА_1 23 вересня 2025 року о 14 год. 00 хв. в магазині "Едем" за адресою с. Жадень вул. Центральна Сарненського району Рівненської області здійснила реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку, чим порушила вимоги п. 9 ст. 63 ЗУ від 18.06.2024 року №3817-ІХ, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Протокол складено старшим інспектором СРПП ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, капітаном поліції Бандурою Тетяною Олександрівною, яку було допитано в судовому засіданні у якості свідка.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що є приватним підприємцем і є зареєстрованою ФОП із видами економічної діяльності за КВЕД 47.11. "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний)" із 2006 року. Свою діяльність провадить у магазині "Едем" с. Жадень Сарненського району Рівненської області. Ліцензію на провадження діяльності має, яка через зміни законодавства поновлюється органами ДФС щоквартально. За подіями 23 вересня 2025 року пояснила, що у неї дійсно були у магазині цигарки без марок акцизного збору, які належать її чоловікові. Де він їх взяв вона не знає. Факт торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку не підтверджує. Того дня на запитання незнайомого їй чоловіка у військовій формі чи є цигарки повідомила, що у неї є її цигарки не для продажу.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи містять рапорт старшого інспектора СРПП ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Т.Бандурою від 23.09.2025 на ім"я начальника ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Д.Усика, у якому вона повідомляє, що знаходячись в с. Жадень вирішила зайти до магазину купити кави та інших продуктів харчування, а також пачку цигарок. Продавчиня дала цигарки при огляді яких було встановлено відсутність на них марок акцизного податку. Також повідомляє, що проведеними заходами в магазині с. Жадень встановлено, що ОСОБА_1 здійснила роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку не маючи ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, а саме торгівлю тютюновими виробами (а.с.4).
Також до матеріалів справи додаються: копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 24.05.2006 року (а.с.8), копія фотографії цигарок COMPLIMENT без марок акцизного податку (а.с.9), квитанція про отримання на зберігання речових доказів вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, а саме тютюнові вироби у кількості 9 шт. (а.с.10).
Постановою судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2025 року провадження по вказаній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Здійснюючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суди повинні враховувати, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Отже, під час розгляду даної справи Дубровицьким районним судом Рівненської області були виявлені порушення законодавства, які є підставою для ухвалення окремої ухвали суду.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачено відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Тобто, дана норма є бланкетною і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, вказані відносини регулюються, зокрема Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року №3817-IX.
Варто зауважити, що особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, повинна зазначити, яку норму вказаного Закону порушила особа стосовно, якої складений протокол.
Проте, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вбачається, що в ньому наявне посилання на норму Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року №3817-IX, хоча його назва у самому протоколі не зазначена.
Крім цього, зроблено посилання на порушений ОСОБА_1 пункт зазначеного вище Закону, зокрема п. 9 ст. 63, який регламентує маркування пива, сидру і перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) й відношення до тютюнових виробів не має.
На запитання про порушену ОСОБА_1 норму Закону на який зроблено посилання, ОСОБА_2 повідомила, що помилилася при складанні протоколу при посиланні на норму порушеного нормативно-правового акту.
Крім того, всупереч ст. 256 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів, які б підтверджували, що в зазначені день, час та місце ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, враховуючи при цьому, що така має характеризуватися систематичністю, що є однією із характерних ознак підприємницької діяльності.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що об'єктивна сторона правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, не розкрита та відсутнє посилання но нормативно-правовий акт, який було порушено.
За вказаних обставин протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і не може бути доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
Крім того, всупереч ст. 256 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів, які б підтверджували, що в зазначені день, час та місці ОСОБА_1 здійснювала саме продаж тютюнових виробів в порушення вимог закону, враховуючи при цьому, що торгівля - це процес обміну товарів на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку, й у вказаній операції мають бути дві сторони Продавець і Покупець, а також товар та гроші одержані внаслідок його реалізації, що також прямо передбачено санкцією ч. 1 ст. 156 КУпАП за якою складено протокол.
У даному випадку матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 продала комусь тютюнові вироби і отримала за це гроші, відсутні дані про особу - покупця, її/його пояснення, акт вилучення грошових коштів за реалізовані тютюнові вироби тощо, а тому посадовою особою, яка склала вказаний протокол, не доведено факту торгівлі ОСОБА_1 тютюновими виробами. Наявний у матеріалах справи рапорт поліцейського офіцера громади СРПП ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Т.О.Бандури від 23 вересня 2025 року підтверджує факт відпрацювання та виявлення тютюнових виробів без марок акцизного збору, так само як і квитанція про отримання на зберігання речових доказів вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, а саме тютюнові вироби у кількості 9 шт без відповідного протоколу особистого огляду і вилучення речей, яким було вилучено для тимчасового зберігання тютюнові вироби без марок акцизного податку.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Отже, суд позбавлений можливостей самостійно вносити зміни до протоколу та інших додатків до протоколу адміністративного правопорушення, і які мають значення для розгляду справи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму ВС України №9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598 03 від 21 липня 2011 року, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Разом з тим, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001 року, "Леванте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" у цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи неповноту даних та неправильність оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, суд у постанові від 14 жовтня 2025 року зазначив, що в матеріалах справи відсутні достатні і беззаперечні докази, які б свідчили про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".
При цьому, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі кримінального обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа "Маттоціа проти Італії" від 25.07.2000).
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення оформлений без додержання вимог КУпАП, тому докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають "розумні сумніви", а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту".
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" слідує, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Таким чином, на підставі вищенаведених обставин, постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У той же час, чинний КУпАП не містить правових норм реагування судом, як органом, що здійснює розгляд адміністративних матеріалів згідно своєї компетенції, в разі виявлення суттєвих порушень з боку посадових осіб державних органів в ході такого розгляду.
Таким чином, враховуючи, що питання винесення окремого процесуального документу не врегульовано нормами діючого КУпАП, суд вважає за необхідне винести по даній справу додаткову (окрему) постанову.
За аналгією з ЦПК, Верховний Суд у своїй постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначив, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказала, що постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки у їхній діяльності під час вирішення спору.
Так, окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.
Отже, суд вважає, що перевірка вказаних вище фактів та відповідне правове реагування на них посадовими особами в межах своїх повноважень буде сприятиме підтриманню авторитету держави в суспільстві, виховання суспільної думки в дусі законності, правопорядку та недопущення на майбутнє повторення протиправної поведінки певного кола осіб.
За вказаних обставин, суд вважає необхідним для усунення подібних порушень Закону, шляхом винесення додаткової (окремої) постанови, довести викладені обставини до відома начальника ВП № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області вказавши на недбале та безвідповідальне ставлення старшим інспектором ВП №1 (м. Дубровиця) Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції Бандурою Т.О. до виконання своїх посадових обов'язків, що виразилося в направленні адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 до суду за відсутності доказів вчинення правопорушення за яке складено адміністративний протокол згідно вимог КУпАП, що є перевищенням наданих законом повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245 КУпАП, суд, -
Обставини, викладені в постанові, довести до відома начальника ВП №1 Сарненського РВП ГУНП у Рівненській області Д.Усика для реагування в межах повноважень з метою недопущення в подальшому зазначених порушень норм законодавства, усунення подібних порушень в майбутньому.
Копію постанови направити начальнику ВП №1 Сарненського РВП ГУНП у Рівненській області.
Про розгляд постанови повідомити Дубровицький районний суд Рівненської області протягом місяця з дня отримання копії даної постанови та роз'яснити, що залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягне за собою адміністративну відповідальність визначену чинним законодавством.
Посилити контроль на предмет підвищення якості складання та оформлення адміністративних матеріалів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності при направленні їх до суду.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення окремої ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.