359/2525/23
1-кп/359/160/2025
14 жовтня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42022112100000122 від 20.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Любарці, Бориспільського району, Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,
1. Судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 здійснила заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах за таких обставин.
16.12.2015 ОСОБА_4 звернулась із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3 .
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 № 609-12-VII від 06.04.2017 «Про передачу гр. ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 . Вказаним рішенням ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:035:0551 площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_4 за рахунок земель комунальної власності ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, 26.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:035:0551 площею 0,2500 газа ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 використала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах, передбачене пунктом «г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України.
Разом із тим, 03.10.2018 ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення, а також те, що вона використала своє право на безоплатну передачу їй земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), закріплене пунктом «г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, маючи умисел, спрямований на протиправне заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, шляхом обману з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_5 із заявою від 03 жовтня 2018 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_4 орієнтовною площею 0,2500 га з метою подальшого отримання її безоплатно у власність, зазначивши в заяві завідомо неправдиву інформацію щодо не використання раніше свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яку посвідчила особистим підписом, ввівши таким чином в оману уповноважених на розгляд такої заяви осіб.
На підставі поданої ОСОБА_4 заяви до органу місцевого самоврядування - ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначеними недостовірними відомостями в частині не використання останньою права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), депутатами ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не були обізнані в злочинних діях ОСОБА_4 та достовірно не знали, що остання вже скористалась вказаним правом, 11.09.2019 прийнято рішення № 1565-32-УІІ від «Про передачу гр. ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Зазначеним рішенням сесією ІНФОРМАЦІЯ_2 було затверджено проект землеустрою щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_6 , та передано останній у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:030:0194 площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою.
В подальшому, 17.10.2019 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:030:0194 площею 0,2500 га за ОСОБА_4 .
Внаслідок своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_4 незаконно отримала у власність земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3220883601:01:030:0194, що розташована в межах Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, вартістю 279 405 гривень, що станом на момент вчинення, відповідно до п. 3 примітки до ст. 185 КК України в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинивши тим самим шахрайство у великих розмірах і спричинивши шкоди ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є правонаступником всього майна, прав та обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.12.2020 №23-l-VIII «Про початок реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом приєднання до ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
2. Також, ОСОБА_4 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому за таких обставин.
29.07.2019 ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення, а також те, що вона використала своє право на безоплатну передачу їй земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), закріплене пунктом «г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, маючи умисел, спрямований на протиправне заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, повторно, шляхом обману, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_5 із заявою від 29 липня 2019 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_8 орієнтовною площею 0,2500 га з метою подальшого отримання її безоплатно у власність, зазначивши в заяві завідомо неправдиву інформацію щодо не використання раніше свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яку посвідчила особистим підписом, ввівши таким чином в оману уповноважених на розгляд такої заяви осіб.
На підставі поданої ОСОБА_4 заяви до органу місцевого самоврядування - ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначеними недостовірними відомостями в частині не використання останньою права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), депутатами ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не були обізнані в злочинних діях ОСОБА_4 та достовірно не знали, що остання вже скористалась вказаним правом, прийнято рішення № 1603-34-VII від 11.11.2019 «Про передачу гр. ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Зазначеним рішенням сесією ІНФОРМАЦІЯ_2 затверджено проект землеустрою щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_8 та передано останній у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:001:0125 площею 0,1204 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою. В подальшому, 04.12.2019 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:001:0125 площею 0,1204 га за ОСОБА_4 .
Внаслідок своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_4 незаконно отримала у власність земельну ділянку площею 0,1204 га із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3220883601:01:001:0125, що розташована в межах Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, вартістю 122 501 гривня, вчинивши тим самим повторно шахрайство та спричинивши значної шкоди (відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України) ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є правонаступником всього майна, прав та обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.12.2020 №23-1-VIII «Про початок реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом приєднання до ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
3. Крім того, ОСОБА_4 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому за таких обставин.
09.07.2020 ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення, а також те, що вона використала своє право на безоплатну передачу їй земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), закріплене пунктом «г» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, маючи умисел, спрямований на протиправне заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, шляхом обману з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_5 із заявою від 09 липня 2020 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_4 орієнтовною площею 0,1500 га з метою подальшого отримання її безоплатно у власність, зазначивши в заяві завідомо неправдиву інформацію щодо не використання раніше свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яку посвідчила особистим підписом, ввівши таким чином в оману уповноважених на розгляд такої заяви осіб.
На підставі поданої ОСОБА_4 заяви до органу місцевого самоврядування - ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначеними недостовірними відомостями в частині не використання останньою права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), депутатами ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не були обізнані в злочинних діях ОСОБА_4 та достовірно не знали, що остання вже скористалась вказаним правом, прийнято рішення № 2053-44-УІІ від 19.10.2020 «Про передачу гр. ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Зазначеним рішенням сесією ІНФОРМАЦІЯ_2 затверджено проект землеустрою щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_9 та передано останній у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:016:0097 площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою. В подальшому, 09.06.2021 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:016:0097 площею 0,1500 га за ОСОБА_4 .
Внаслідок своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_4 незаконно отримала у власність земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3220883601:01:016:0097, що розташована в межах Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, вартістю 263 670 гривень, вчинивши тим самим шахрайство повторно та спричинивши значної шкоди (відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України) ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є правонаступником всього майна, прав та обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.12.2020 №23-1-VIII «Про початок реорганізації ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом приєднання до ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та відмовився від дачі показань, в судових дебатах наполягала на визнанні її невинуватою у пред'явленому обвинуваченні та ухваленні виправдувального вироку.
Не дивлячись на позицію обвинуваченої ОСОБА_4 , її вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Показаннями представника потерпілого ОСОБА_6 (заступник голови ІНФОРМАЦІЯ_7 з серпня 2012). Зазначив, що на теперішній час колишня ІНФОРМАЦІЯ_9 є складовою ІНФОРМАЦІЯ_7 , тому вони є правонаступниками. Повідомив, що кількість безоплатно отриманих земельних ділянок у відповідності до вимог Земельного кодексу України ніхто з посадових осіб не перевіряє. Обов'язок та відповідальність за правильність надання відомостей особами, які бажають отримати у власність земельну ділянку, несе сам заявник.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що обвинувачена є матір'ю його співмешканки ОСОБА_8 , з якою він прожив приблизно 17 років. В 2019 році ОСОБА_9 (дружина колишнього сільського голови ОСОБА_10 ) запросила його до нотаріальної контори щоб укласти договори дарування зі ОСОБА_4 . Оглянувши договори дарування, підтвердив, що підписував їх у нотаріуса на прохання ОСОБА_9 . Жодних грошових коштів за землю не платив та в подальшому від її продажу не отримував. Показав, що не відмовився від укладення договору дарування, оскільки всі дії робилися в межах родини. Обвинувачена особисто була присутня у нотаріуса та підписувала договори. Вважає, що під час укладення угод дарування та подальшого розпорядження цими земельними ділянками він був використаний сім'єю ОСОБА_11 .
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що обвинувачена є її бабусею. ОСОБА_13 є її чоловіком. Прізвище ОСОБА_14 це її дівоче прізвище. Зазначила, що ОСОБА_4 дійсно подарувала їй земельну ділянку, однак вона не пам'ятає дату укладення договору та розмір коштів за яку її в подальшому було продано.
Свідок ОСОБА_15 колишній депутат ІНФОРМАЦІЯ_3 та голова земельної комісії в судовому засіданні повідомила про порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок, який починається із поданням зацікавленою особою відповідної заяви, після чого заява проходить обговорення на земельній комісії, а в подальшому передається на розгляд сесії сільської ради. Земельна комісія приймає рішення про передачу заяви на розгляд сесії. Зазначила, що були випадки відмови в передачі заяв на сесію, оскільки громадянам вже неодноразово виділяли безоплатно землю. Факт виділення декількох земельних ділянок обвинуваченій ОСОБА_4 пояснити не може.
Свідок ОСОБА_16 колишній депутат ІНФОРМАЦІЯ_3 та працівник земельної комісії в судовому засіданні повідомив про порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок, який починається із поданням зацікавленою особою відповідної заяви, після чого заява проходить обговорення на земельній комісії, а в подальшому передавалась на розгляд сесії сільської ради. Земельна комісія приймала рішення про передачу заяви на розгляд сесії. Факт виділення декількох земельних ділянок ОСОБА_4 пояснити не може.
З показань свідка ОСОБА_17 , котра працює державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_10 (працювала державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_8 ) вбачається, що вона проводить державну реєстрацію права власності та інших речових прав, на підставі поданих заяв, за наслідками чого видає витяг заявнику за його вимогою. Реєстрація права власності здійснюється за зверненням зацікавленої особи або іншої особи за її дорученням. Під час реєстрації права власності на земельну ділянку необхідно надати рішення органу місцевого самоврядування або державної влади, паспортні дані майбутнього власника земельної ділянки. Підтвердила, що до неї особисто декілька разів (двічі або більше) зверталась ОСОБА_4 , із заявами про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.
Свідок ОСОБА_18 приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу в судовому засіданні підтвердила, що обвинувачена ОСОБА_4 декілька разів зверталась до неї за посвідченням договорів дарування земельних ділянок, та особисто була присутня під час укладення таких угод.
Даними витягу з ЄРДР підтверджується, що 20.10.2022 внесено відомості про вчинення громадянкою ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 190 КК України.
Рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 № 23-1-VII від 10.12.2020 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_11 є правонаступником всього майна, прав та обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.12.2022, який було здійснено слідчим, на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 було вилучено оригінали заяв ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.
Заявою від 16.12.2015 (вх. № 205) встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 . Також цією заявою вона повідомила, що не використовувала раніше своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням.
Заявою від 03.10.2018 (вх. № 227) встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 . Також цією заявою вона знову повідомила, що не використовувала раніше своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням.
Заявою від 29.07.2019 (вх. № 206) встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_8 . Крім того цією заявою вона вкотре повідомила, що не використовувала раніше своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням.
Заявою від 09.07.2020 (вх. № 163) встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_8 . Також цією заявою вона в четверте повідомила, що не використовувала раніше своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням.
Даними листа ІНФОРМАЦІЯ_7 на запит слідчого № 02-14/2307 від 13.02.2022, надано:
заяву ОСОБА_4 від 11.09.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_6 , з кадастровим номером 3220883601:01:030:0194; проект землеустрою з усіма документами щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_6 ;
проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_8 . Вказаним проектом землеустрою визначений кадастровий номер земельної ділянки 3220883601:01:001:0125; звернення ФОП ОСОБА_19 від 02.10.2020, з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_9 , площею 0,1500 га. Заява прийнята в сільській раді 12.10.2020 за вхідним №343;
проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_9 . Проектом землеустрою визначений кадастровий номер земельної ділянки 3220883601:01:016:0097. Відповідно проекту землеустрою, він виготовлений ФОП ОСОБА_19 на замовлення ОСОБА_4 .
Даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна підтверджується реєстрація: 27.04.2017 державним реєстратором ОСОБА_17 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:016:0551 площею 0,2500 га за ОСОБА_4 ;17.10.2019 державним реєстратором ОСОБА_17 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:030:0194 площею 0,2500 га за ОСОБА_4 ; 04.12.2019 державним реєстратором ОСОБА_17 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:001:0125 площею 0,1204 га за ОСОБА_4 ; 09.06.2021 державним реєстратором ОСОБА_17 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:016:0097 площею 0,1500 га за ОСОБА_4 .
Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2022, який було здійснено слідчим, на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_12 було вилучено оригінали реєстраційних справ на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами 3220883601:01:030:0194, № 3220883601:01:001:0125, № 3220883601:01:016:0097.
Даними реєстраційної справи державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_7 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:030:0194 встановлено, що 17.10.2019 ОСОБА_4 особисто звернулась із заявою з реєстраційним номером 36476693 до державного реєстратора ОСОБА_17 про реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку в АДРЕСА_6 . В подальшому відповідно до квитанції № 39 оплатила адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім іншого, ОСОБА_4 , державному реєстратору надала рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд» № 1565-32-VII від 11.09.2019, яке підписане від імені сільського голови ОСОБА_20 та скріплене печаткою сільської ради.
Даними реєстраційної справи державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_7 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:001:0125 встановлено, що 04.12.2019 ОСОБА_4 особисто звернулась із заявою з реєстраційним номером 37308366 до державного реєстратора ОСОБА_17 про реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку в АДРЕСА_8 . В подальшому відповідно до квитанції здійснила оплату адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім іншого, ОСОБА_4 , державному реєстратору надала рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд» № 1603-34-VII від 11.11.2019, яке підписане від імені сільського голови ОСОБА_20 та скріплене печаткою сільської ради.
Реєстраційною справою державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_7 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:016:0097 підтверджується, що 09.06.2021 ОСОБА_4 особисто звернулась із заявою з реєстраційним номером 46123952 до державного реєстратора ОСОБА_17 про реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку в АДРЕСА_9 . В подальшому відповідно до квитанції здійснила оплату адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім іншого, ОСОБА_4 , державному реєстратору надала рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд» № 2053-44-VII від 19.10.2020, яке підписане від імені сільського голови ОСОБА_20 та скріплене печаткою сільської ради.
Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.02.2023, який було здійснено слідчим, на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів в ІНФОРМАЦІЯ_13 вилучено оригінал реєстраційної справи на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:035:0551.
Реєстраційною справою державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_14 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:016:0551 підтверджується, що 27.04.2017 ОСОБА_4 особисто звернулась із заявою з реєстраційним номером 22068711 до державного реєстратора ОСОБА_17 про реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку в АДРЕСА_4 . В подальшому відповідно до квитанції здійснила оплату адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Слід звернути увагу, що саме земельну ділянку з кадастровим номером 3220883601:01:016:0551 ОСОБА_4 набула вперше у законний спосіб, шляхом безоплатного набуття права власності через приватизацію.
Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.02.2023, який було здійснено слідчим, на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_21 вилучено копії договорів дарування земельних ділянок з кадастровими номерами 3220883601:01:030:0194, 3220883601:01:001:0125, 3220883601:01:016:0097.
Договором дарування земельної ділянки від 20.12.2019 підтверджується те що, дарувальник ОСОБА_4 подарувала обдарованому ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровими номерами 3220883601:01:030:0194 (договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу ОСОБА_21 за №3861).
Даними договору дарування земельної ділянки від 20.12.2019, відповідно до якого дарувальник ОСОБА_4 подарувала обдарованому ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровими номерами 3220883601:01:001:0125 (договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу ОСОБА_21 за № 3859).
Договором дарування земельної ділянки від 22.06.2021, відповідно якого дарувальник ОСОБА_4 подарувала обдарованому ОСОБА_12 земельну ділянку з кадастровими номерами 3220883601:01:016:0097 (договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу ОСОБА_21 за №1886).
Висновком експерта № СЕ-19/111-22/49056-ОЗ від 29.12.2022 встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220883601:01:030:0194, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 17.10.2019 складала 279405 грн; ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220883601:01:001:0125, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , станом на 04.12.2019 складала 122501 грн; ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220883601:01:016:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_9 , станом на 09.06.2021 складала 263 670 грн.
Доводи захисника обвинуваченої зводяться до недоведеності вини ОСОБА_4 поза розумним сумнівом, звертаючи увагу на те, що умисел в її діях на шахрайство не доведений, у зв'язку з чим суд має ухвалити виправдувальний вирок. Такі доводи захисника, суд вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються наступним.
Відповідно до ст. 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому, обман проявляється у повідомленні неправдивих відомостей (дія) або замовчуванні відомостей (бездіяльність), повідомлення про які було обов'язковим і які мали суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.
Суб'єктивна сторона складу злочину характеризується такими юридичними ознаками, як прямий умисел, корисливі мотив і мета. Зміст прямого умислу утворюють два моменти - інтелектуальний і вольовий. Інтелектуальний мотив визначається усвідомленням суспільно небезпечного характеру вчиненого діяння і передбачення суспільно небезпечних наслідків, в той час як вольовий - бажанням настання суспільно небезпечних наслідків, які передбачаються винною особою. Вчиняючи шахрайство, винна особа цілком усвідомлює суспільну небезпечність самого діяння, тобто фактичну сторону діяння та його суспільне значення, усвідомлює об'єкт та предмет злочину, цінність матеріальних благ та інших предметів спеціального призначення, усвідомлює спосіб вчинення злочину, той факт, що свідомо вводить потерпілого в оману шляхом обману чи зловживання довірою, що останній лише зовнішньо добровільно передає їй предмет злочину, тоді як фактично ця воля потерпілого є фіктивною, усвідомлює факт заволодіння майном, правом на майно чи предметами спеціального призначення. Отже об'єктивна та суб'єктивна сторони шахрайства як конкретного акту вольової поведінки суб'єкта злочину перебувають у тісному взаємозв'язку та взаємообумовленості. Вчинюване шляхом обману чи зловживання довірою заволодіння майном, правом на майно, предметами спеціального призначення є свідомим та вольовим діянням, яке обумовлено потребами, інтересами винної особи, прагненням досягнення конкретного результату свідомо обраним шляхом.
У постанові ВС від 04.08.2021 у справі № 712/10080/15-к зроблено висновок щодо застосування ст. 190 КК України. Зокрема, зазначено, що складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство є усвідомлення суб'єктом злочину того факту, що предмет злочину є для нього чужим, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого дійсного чи уявного права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов'язана зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння чужим майном з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав, збільшення внаслідок цього власних або третьої особи майнових фондів.
Оскільки обман є особливим видом інформаційного (дезінформаційного) впливу, його застосування спрямоване на відображення в свідомості обманутого у перекрученому, спотвореному вигляді фактів чи обставин, що обумовлюють рішення про передачу майна. Винний втручається в сферу психічної (інтелектуальної та вольової) діяльності іншої особи, фальсифікує її уявлення про відповідні обставини, вводить цю особу в оману, внаслідок чого вона обирає ту чи іншу лінію поведінки без знання про істинний, дійсний стан справ, її уявлення і судження фальсифіковані, а волевиявлення, та вчинки обумовлені обманними діями винного. При цьому виникнення умислу передує заволодінню чужим майном, а обман як спосіб вчинення злочину може виявлятися як у формі дії, так і бездіяльності або поєднувати зазначені форми впливу з метою введення в оману чи підтримання омани, яка виникла поза протиправними діями винуватої особи.
Повертаючись до вказаного кримінального провадження слід зазначити, що обвинувачена ОСОБА_22 свідомо, достовірно знаючи про те, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян проводиться один раз по кожному виду цільового призначення, а також те, що вона в 2017 уже використала своє право на безоплатну приватизацію, повторно, шляхом обману, з корисливих мотивів знову тричі (2018, 2019 та 2020) зверталась до сільської ради та в подальшому отримала безоплатно у власність три земельні ділянки. Також суд звертає увагу, що ОСОБА_4 кожного разу при написанні заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зазначала, що не використовувала раніше своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням.
Версія сторони захисту щодо обставин подій, її невинуватості у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення спростовується сукупністю обставин справи, встановлених під час судового розгляду на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачена є винною у його вчиненні, стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діянь.
Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 здійснила заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України. Також, судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України (епізод від 04.12.2019). Крім того судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України (епізод від 09.06.2021). Правову кваліфікацію її дій суд вважає правильною.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить з того, що нею вчинено тяжкий злочин проти власності (ч. 3 ст. 190 КК України), та нетяжкий злочин проти власності (ч. 2 ст. 190 КК України). Дані про особу ОСОБА_4 свідчать про те, що вона раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки. Згідно з наданої медичної документації (виписки із медичної карти № 17598, № 23459, консультативний висновок) в обвинуваченої було виявлено важке захворювання (Ca corprois uteri gr) та 03.06.2024 була проведена хірургічне втручання. В подальшому була госпіталізована в ДНП « ІНФОРМАЦІЯ_15 » для проведення курсу променевої терапії. Відповідно до медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачена не перебуває.
З огляду на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за кожне кримінальне правопорушення окремо таке покарання: за ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 25.09.2019) покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 28.11.2019) покарання у виді позбавлення волі на строк один рік (епізод від 04.12.2019); за ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 23.04.2021) покарання у виді позбавлення волі на строк два роки (епізод від 09.06.2021).
Суд встановив, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України (епізод від 04.12.2019), згідно зі ст. 12 КК України (в редакції КК України на момент вчинення діяння) відноситься до злочинів середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі. Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції на момент вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості, за яке передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, до набрання вироком законної сили минуло п'ять років. Після внесення змін в КК України дане кримінальне правопорушення віднесено до нетяжкого злочину. Відповідно до діючої ст. 49 КК України у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, також передбачений п'ятирічний строк давності.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України. В постанові Верховного Суду від 02.07.2019 (№ 515/331/17) сформульовано правовий висновок, відповідно до якого установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.З часу вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (епізод від 04 грудня 2019) минуло понад п'ять років. За таких обставин, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим слід визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
У судовому засіданні прокурор просив суд застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинувачену від реального відбування основного покарання з випробуванням. Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства. При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України. Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.
Враховуючи тяжкість та особливість цього злочину, зокрема характер діяння, наслідки які настали, обстановку, спосіб, місце його вчинення, зважаючи на індивідуальні особливості обвинуваченої, а саме її похилий вік (74 роки) та наявність важкого захворювання, яке потребує постійного специфічного медичного догляду, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування основного покарання. У зв'язку із чим на підставі ст. 75 КК України вона підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на неї наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження. З обвинуваченої слід стягнути на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів у кримінальному провадженні в сумі 7551,20 гривень.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. 368, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (епізод від 09.06.2021) та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (епізод від 04.12.2019) та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 від цього покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим слід визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном два роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на неї наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів у кримінальних провадженнях у загальній сумі 7551,20 гривень.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1