Справа № 357/8467/25
Провадження № 2/357/4152/25
10 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
за участю: представника позивача - Мельник Н.Д., представника третьої особи - Кісіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
У червні 2025 року Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - «Позивач») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач»), третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради (далі - «Третя особа») про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.
В Маловільшанській громаді проживає громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має на вихованні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана сім'я проживає в АДРЕСА_1 .
Колишній співмешканець ОСОБА_1 та батько дитини ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 19.03.2024 року, актовий запис № 607.
01.12.2023 року до служби у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради надійшло повідомлення про гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які зловживають алкогольними напоями, не здійснюють належного нагляду за донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку не дотримуються санітарно-гігієнічних норм. Під час візиту в родину вищезазначені факти підтвердилися, про що складено відповідний акт, мати і батько малолітньої були з явними ознаками алкогольного сп'яніння (спали на підлозі), в будинку знаходилися сторонні дорослі особи, які продовжували вживати алкогольні напої, дитина перебувала в ліжечку з холодними ніжками та ручками, жувала тютюн та сирі макаронні вироби, брудна, в будинку був сморід, розкидані речі, бруд та холод. З'ясовано, що в с. Шкарівка проживає мати ОСОБА_1 , яку було повідомлено про подію та доставлено дитину ОСОБА_2 до неї в безпечне місце. Наступного дня, після того як батьки протверезіли, проведено бесіди виховного характеру щодо належного виконання ними батьківських обов'язків, щодо шкідливості вживання алкогольних напоїв, ведення домашнього господарства та поліцейським офіцером громади притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання ними своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої дитини.
12.02.2024 року здійснено черговий візит в дану сім'ю та встановлено, що батьки знов перебували в стані алкогольного сп'яніння, не належно доглядали за дитиною, яка була брудна, голодна, в холодному будинку, поспілкувавшись з батьками, останні дійшли висновку, що не достатньо приділяють уваги дитині через не створені умови проживання, відсутність грошей та засобів для опалення будинку, в результаті чого звернулися із заявою про тимчасове влаштування дитини до бабусі до моменту створення належних умов для виховання дитини та її розвитку. Малолітня ОСОБА_2 була доставлена в КНП «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради для обстеження та надання медичної допомоги.
Відповідно до протоколу комісії з питань захисту прав дитини від 14.02.2024 року №3, члени комісії вирішили надати батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 двомісячний термін на створення належних умов для повноцінного виховання та розвитку дитини, а також влаштувати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою знайомих/родичів в сім'ю бабусі ОСОБА_4 . Протягом одного тижня батьки створили умови для проживання дитини та ОСОБА_2 була повернута батькам на виховання в сім'ю раніше визначеного часу.
З лютого 2024 року вищезазначена сім'я перебуває на контролі працівників служби у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради, поліцейських офіцерів громади та старости села, в сім'ї вчинялося домашнє насильство, батьки дитини зловживали алкогольними напоями, неодноразово вищезазначені працівники відвідували дану родину, проводили бесіди виховного характеру щодо створення належних умов для повноцінного комфортного проживання дитини та шкідливості вживання алкогольних напоїв.
07.04.2025 року представниками служби у справах дітей та сім'ї спільно з поліцейськими офіцерами громади відвідано вищезазначену сім'ю та в ході обстеження умов проживання встановлено факт невиконання матір'ю своїх батьківських обов'язків, про що складено відповідний акт, в будинку перебували сторонні люди з явними ознаками алкогольного сп'яніння, мати дитини ОСОБА_1 перебувала в алкогольному сп'янінні, в будинку брудно, важке повітря та груба в аварійному стані, дитина була з ознаками простуди.
Того ж дня спільно з поліцейськими офіцерами громади та старостою села, проведено оцінку рівня безпеки дитини та відповідно до рішення виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради від 07.04.2025 року № 51 «Про негайне відібрання дитини від матері», ОСОБА_2 відібрана від матері через загрозу життю та здоров'ю.
Малолітню ОСОБА_2 влаштовано в дитяче відділення КНП «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради для обстеження та надання медичної допомоги.
Відповідно до листа Маловільшанської сільської ради від 07.04.2025 року № 526/07-12, Білоцерківська окружна прокуратура повідомлена щодо відібрання ОСОБА_2 від матері згідно з рішенням виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради від 07.04.2025 року №51 «Про негайне відібрання дитини від матері».
Відповідно до наказу служби у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради від 08.04.2025 року № 09 ОСОБА_2 взята на облік, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах через перебування в умовах, що негативно впливають на життя дитини, стан її здоров'я та розвиток.
Громадянка ОСОБА_1 разом з дитиною проживають у найманому будинку, в якому брудно, антисанітарні умови проживання, електричні дроти в неналежному стані, наявні ризики пожежі через неналежне використання електромереж, відсутнє водопостачання, газопостачання, пічне опалення в аварійному стані, відсутні заготовлені дрова на опалювальний сезон, не створені умови для повноцінного виховання, проживання та догляду за дитиною. Мати зловживає алкогольними напоями. ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-річного віку.
ОСОБА_1 притягувалася до відповідальності 21.12.2023 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання нею своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої дитини та 04.06.2019 року ст. 173 КУпАП щодо вчинення дрібного хуліганства.
Відповідно до характеристики старости села Черкас від 08.04.2025 року № 30, громадянка ОСОБА_1 , 1986 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації разом з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період проживання за вказаною адресою на гр. ОСОБА_1 надходили скарги від сусідів до старости через її аморальну поведінку, зловживання алкогольними напоями та не належний догляд за дитиною. Про що було повідомлено службу у справах дітей та сім'ї Маловільшанської сільської ради та поліцейських офіцерів громади. За вищезазначеною адресою часто збираються особи, схильні до зловживання алкогольними напоями, що несе незручності сусідам та має негативний вплив на виховання та розвиток дитини. Виховні бесіди, які проводилися з гр. ОСОБА_1 та її покійним співмешканцем, не дали бажаного результату. Вона не поспішає змінювати свій спосіб життя.
За таких обставин, Позивач звернувся до суду та просив:
ухвалити рішення щодо відібрання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 ;
стягувати протягом року з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Історія справи. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.
10.06.2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження. Зобов'язано орган опіки та піклування - виконавчий комітет Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області подати суду висновок по суті спору (а.с. 38-39).
26.06.2025 року до канцелярії суду органом опіки та піклування - виконавчим комітетом Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області було подано рішення від 23.06.2025 року №105 «Про затвердження висновку щодо доцільності відібрання дитини без позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 » (а.с. 41).
26.06.2025 року підготовче судове засідання було відкладено задля повторного виклику Відповідача (а.с. 46).
06.08.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 18.09.2024 року (а.с. 60-61).
18.09.2025 року судове засідання було відкладено задля повторного виклику Відповідача (а.с. 66).
09.10.2025 року у судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Надала пояснення, аналогічні за змістом позовної заяви. Проти заочного розгляду справи не заперечувала. Звернулася до суду із заявою про уточнення позовних вимог в частині стягнення аліментів з Відповідача, а саме просила суд стягнути з Відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 04.06.2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 71).
09.10.2025 року у судове засідання Відповідач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Відзиву, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від неї не надходило.
09.10.2025 року у судовому засіданні представник Третьої особи не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Наголошувала, що відібрання дитини ОСОБА_2 від її матері без позбавлення останньої батьківських прав, є питанням безпеки для неї, а також єдиним можливим заходом для покращення становища дитини.
Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
2. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
В Маловільшанській громаді проживає громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має на вихованні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана сім'я проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.10.2022 року Білоцерківським державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1141, батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
Батько дитини ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 19.03.2024 року, актовий запис №607 (а.с. 7).
09.10.2022 року під час візиту в родину ОСОБА_1 , із якою проживає малолітня ОСОБА_2 , було встановлено, що в будинку не дотримуються санітарно-гігієнічних норм. Мати і батько малолітньої були з явними ознаками алкогольного сп'яніння (спали на підлозі), в будинку знаходилися сторонні дорослі особи, які продовжували вживати алкогольні напої, дитина перебувала в ліжечку з холодними ніжками та ручками, жувала тютюн та сирі макаронні вироби, брудна, в будинку був сморід, розкидані речі, бруд та холод (а.с. 9-13).
01.12.2023 року під час візиту в родину ОСОБА_1 , із якою проживає малолітня ОСОБА_2 , було встановлено, що в будинку антисанітарні умови, розкидані речі, батьки знаходяться в стані алкогольного сп'яніння, знаходяться сторонні люди. Для виховання та розвитку дитини умови не створені. Дитина знаходилася в ліжечку, була брудна (а.с. 16).
12.02.2024 року здійснено черговий візит в дану сім'ю та встановлено, що батьки знов перебували в стані алкогольного сп'яніння, не належно доглядали за дитиною, яка була брудна, голодна, в холодному будинку, поспілкувавшись з батьками, останні дійшли висновку, що не достатньо приділяють уваги дитині через не створені умови проживання, відсутність грошей та засобів для опалення будинку, в результаті чого звернулися із заявою про тимчасове влаштування дитини до бабусі до моменту створення належних умов для виховання дитини та її розвитку (а.с.17, 19, 20, 21, 22, 23).
07.04.2025 року представниками служби у справах дітей та сім'ї спільно з поліцейськими офіцерами громади відвідано вищезазначену сім'ю та в ході обстеження умов проживання встановлено факт невиконання матір'ю своїх батьківських обов'язків, про що складено відповідний акт, в будинку перебували сторонні люди з явними ознаками алкогольного сп'яніння, мати дитини ОСОБА_1 перебувала в алкогольному сп'янінні, в будинку брудно, важке повітря та груба в аварійному стані, дитина була з ознаками простуди (а.с. 18).
Того ж дня спільно з поліцейськими офіцерами громади та старостою села, проведено оцінку рівня безпеки дитини та відповідно до рішення виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради від 07.04.2025 року № 51 «Про негайне відібрання дитини від матері», ОСОБА_2 відібрана від матері через загрозу життю та здоров'ю (а.с. 9-13).
Малолітню ОСОБА_2 влаштовано в дитяче відділення КНП «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради для обстеження та надання медичної допомоги (а.с. 24).
Відповідно до листа Маловільшанської сільської ради від 07.04.2025 року № 526/07-12, Білоцерківська окружна прокуратура повідомлена щодо відібрання ОСОБА_2 від матері згідно з рішенням виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради від 07.04.2025 року №51 «Про негайне відібрання дитини від матері» (а.с. 15).
Відповідно до наказу служби у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради від 08.04.2025 року № 09 ОСОБА_2 взята на облік, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах через перебування в умовах, що негативно впливають на життя дитини, стан її здоров'я та розвиток (а.с. 14).
ОСОБА_1 притягувалася до відповідальності 21.12.2023 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання нею своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої дитини та 04.06.2019 року ст. 173 КУпАП щодо вчинення дрібного хуліганства (а.с. 26, 27-28).
Відповідно до характеристики старости села Черкас від 08.04.2025 року № 30, громадянка ОСОБА_1 , 1986 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації разом з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період проживання за вказаною адресою на гр. ОСОБА_1 надходили скарги від сусідів до старости через її аморальну поведінку, зловживання алкогольними напоями та не належний догляд за дитиною. Про що було повідомлено службу у справах дітей та сім'ї Маловільшанської сільської ради та поліцейських офіцерів громади. За вищезазначеною адресою часто збираються особи, схильні до зловживання алкогольними напоями, що несе незручності сусідам та має негативний вплив на виховання та розвиток дитини. Виховні бесіди, які проводилися з гр. ОСОБА_1 та її покійним співмешканцем, не дали бажаного результату. Вона не поспішає змінювати свій спосіб життя (а.с. 25).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 23.06.2025 року №105 «Про затвердження висновку щодо доцільності відібрання дитини без позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 » орган опіки та піклування вважає доцільним відібрання малолітньої ОСОБА_2 у її матері без позбавлення останньої батьківських прав щодо неї (а.с. 43-45).
Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами процесуального та матеріального права України.
Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва тощо.
За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 року по справі №459/3411/18.
Визначаючи відмінність підстав позбавлення батьківських прав від відібрання дитини без такого позбавлення, суд виходить з того, що за своєю правовою природою позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини. Позбавлення батьківських прав завжди є результатом протиправної, винної поведінки. Відібрання ж дитини не завжди пов'язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров'ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо. Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду. Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.10.2018 року по справі №682/2778/17.
Згідно з ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Висновки суду.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Враховуючи, що наданими доказами доводи Позивача про наявність небезпечних умов для проживання малолітньої ОСОБА_2 разом із його матір'ю знайшли своє підтвердження, суд вважає, що є об'єктивні причини для відібрання дитини від її матері без позбавлення останньої батьківських прав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав необхідно повністю задовольнити, вони є законними та обґрунтованими.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 04.06.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч.3 ст.170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Крім того, за правилами ч.4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Разом з цим, батьки надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки Позивача звільнено від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено повністю, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень необхідно стягнути з Відповідача на користь держави.
3. Резолютивна частина.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 89, 141, 254, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від її матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не позбавляючи її батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 04.06.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач - Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, місцезнаходження: вулиця Перемоги, будинок 26, с. Мала Вільшанка Білоцерківського району, Київська область, 09175, код за ЄДРПОУ: 04358619.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Маловільшанської сільської ради, місцезнаходження: вулиця Перемоги, будинок 26, с. Мала Вільшанка Білоцерківського району, Київська область, 09175, код за ЄДРПОУ 04358619.
Повне судове рішення складено 14.10.2025 року.
Суддя В. П. Цукуров