Справа № 357/15250/25
3/357/6203/25
14.10.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої помічником вихователя ДНЗ «Струмочок», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 09.08.2016 Білоцерківським РВ ГУ МВС Київській області, 17.09.2025 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
за ч. 2, 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14.09.2025 о 22:30 год ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків по вихованню своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 14.09.2025 о 22:30 год розпивала алкогольні напої, а саме «Рево», ємністю 0,5 л та міцністю 8,5 % та горілку по вул. Ярослава Мудрого, 1, в м. Біла Церква. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке, передбачена за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 857894 від 15.09.2025 за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
20.09.2025 о 20:00 год ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків щодо своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 20.09.2025 о 20:00 год була доставлена до КОД № 2 в м. Біла Церква з алкогольною інтоксикацією. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке, передбачена за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 968212 від 20.09.2025 за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2025 справи з протоколами про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 серії ВАД № 857894 від 15.09.2025 за ч. 3 ст. 184 КУпАП та серії ВАД № 968212 від 20.09.2025 за ч. 2 ст. 184 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість визнала у повному обсязі.
Суддя заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, дійшла наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Наразі, положення ст. 155 вказаного Кодексу визначають, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП настає адміністративна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, проаналізувавши зміст диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП вбачається, що обов'язковою кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є вчинення дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, що з огляду на положення ч. 1 ст. 256 КУпАП та Інструкції має бути конкретно відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається, фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 968212 від 20.09.2025 не містить інформації про те, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей та яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою ч. 1 ст. 184 КУпАП, що не узгоджується з диспозицією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП, у той час, як ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Враховуючи викладене, дії ОСОБА_1 за протоколом серії ВАД № 968212 від 20.09.2025 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 184 КУпАП на ч. 1 ст. 184 КУпАП. Така перекваліфікація судом дій ОСОБА_1 не погіршує її становище, не порушує її права на захист та не змінює обставин правопорушення зафіксованих протоколом.
Згідно із ч. 3 ст. 184 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Окрім визнання своєї винуватості самою правопорушницею, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справ про адміністративні правопорушення, а саме: даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 857894 від 15.09.2025 за ч. 3 ст. 184 КУпАП та серії ВАД № 968212 від 20.09.2025 за ч. 2 ст. 184 КУпАП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.09.2025; письмовою заявою ОСОБА_1 від 20.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 20.09.2025.
Суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьками від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини, та за ч. 3 ст. 184 КУпАП як невиконання батьками обов'язків щодо виховання дитини, що призвело до вчинення неповнолітньою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України і при цьому враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкцією ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП є більш серйозним, ніж правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї на підставі ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА