Справа № 357/15647/25
3/357/6316/25
13.10.2025 рокусуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національної поліції України Департаменту стратегічних розслідувань, Управління стратегічних розслідувань у Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за участю: прокурора Білоцерківської окружної
прокуратури Київської області Шлапацького О.В.,
за ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи директором КП УМР «Узинводоканал», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, та приміткою до ст. 172 - 6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" та п. 2-7 розділу XIII зазначеного Закону, несвоєчасно 06.09.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи директором КП УМР «Узинводоканал», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, та приміткою до ст. 172 - 6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" та п. 2-7 розділу XIII зазначеного Закону, несвоєчасно 09.09.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи директором КП УМР «Узинводоканал», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, та приміткою до ст. 172 - 6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасно 09.09.2025 року, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи директором КП УМР «Узинводоканал», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, та приміткою до ст. 172 - 6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" несвоєчасно 09.09.2025 року, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172- 6 КУпАП.
ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал»,порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, не повідомивши визначений законом орган управління - Узинську міську раду Білоцерківського району Київської області (далі - Узинська міська рада) про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням наказу від 29.12.2023 року №178-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень. 29.12.2023 року (більш точний час встановити не можливо) ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні КП УМР «Узинводоканал» за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Лесі Українки, 20 б, підписав наказ №32-К«Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень. ОСОБА_1 , підписуючи зазначений наказ, розумів і усвідомлював, що саме він отримає грошові кошти у розмірі 248,45 гривень у останнього був наявний приватний майновий інтерес у зв'язку з підписанням наказу про своє преміювання, а саме поліпшення свого матеріального стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал», порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, не повідомивши визначений законом орган управління - Узинську міську раду Білоцерківського району Київської області (далі - Узинська міська рада) про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням наказу від 14.03.2024 №32-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень. 14.03.2024 року (більш точний час встановити не можливо) ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні КП УМР «Узинводоканал», за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Лесі Українки, 20 б, підписав наказ №32-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень. ОСОБА_1 , підписуючи зазначений наказ, розумів і усвідомлював, що саме він отримає грошові кошти у розмірі 248,45 гривень у останнього був наявний приватний майновий інтерес у зв'язку з підписанням наказу про своє преміювання, а саме поліпшення свого матеріального стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал»,порушив вимоги пункту 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ від 29.12.2023 №178-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень. 29.12.2023 року (більш точний час встановити не можливо) ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні КП УМР «Узинводоканал» за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Лесі Українки, 20 б, підписав наказ №178-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень. ОСОБА_1 , підписуючи зазначений наказ, розумів і усвідомлював, що саме він отримає грошові кошти у розмірі 248,45 гривень у останнього був наявний приватний майновий інтерес у зв'язку з підписанням наказу про своє преміювання, а саме поліпшення свого матеріального стану, чим вчинив адміністративне правопорушення,передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП .
ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал»,порушив вимоги пункту 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ від 14.03.2024 №32-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень. 14.03.2024 року (більш точний час встановити не можливо) ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні КП УМР «Узинводоканал» за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Лесі Українки, 20 б, підписав наказ №32-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень. ОСОБА_1 , підписуючи зазначений наказ, розумів і усвідомлював, що саме він отримає грошові кошти у розмірі 248,45 гривень у останнього був наявний приватний майновий інтерес у зв'язку з підписанням наказу про своє преміювання, а саме поліпшення свого матеріального стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що дійсно не подав вчасно щорічні декларації за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік. В Комунальному підприємстві Узинської міської ради «Узинводоканал» не має юридичного відділу і йому ніхто не повідомив, що під час дії військового стану потрібно також подавати щорічні декларації. Розуміє, що подав пізно декларації, провину визнає. Що стосується, нарахування премій, не заперечував, що двічі виніс наказ «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив також і собі премію в розмірі по 248,45 гривень, про що неповідомив Узинську міську раду. В скоєному розкаявся, запевнив, що більше такі дії не повторяться. Зазначив, що десь півтора місяці тому, в серпні 2025 року розпочалася перевірка, почали витребовувати документи, він їх надав. Після чого було встановлено наявність порушень вимог несвоєчасного подання декларацій та неправильного нарахування премій.
Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В., надав суду висновок у справі про адміністративне правопорушення та вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, вина у вчиненні вказаних правопорушень доводиться матеріалами справи, а тому прокурор просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Оголосивши протоколи про адміністративні правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , доводи прокурора, дослідивши копію паспорта ОСОБА_1 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію рішення про створення Узинського комунального підприємства «Узинводоканал» від 12.10.2010 року, статут Узинського комунального підприємства «Узинводоканал», рішення про призначення директора від 28.04.2015 року, копію наказу № 51 від 29.04.2015 року, копію контракту, письмові пояснення ОСОБА_1 , копії роздруківок з Єдиного Державного реєстру декларацій, послідовність дій в реєстрі, копію науково-експертного висновку, копію листа комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, положення про Управління стратегічних розслідувань в Київській області, копію наказу про преміювання № 178-к від 29.12.2023 року, лист від 04.09.2025 року, копію листа НАЗК від 09.05.2023 року, копію наказу про преміювання № 132-к від 14.03.2024 року, суд дійшов наступного висновку.
КП УМР «Узинводоканал» створено рішенням Узинської міської ради № 38-381 від 12.10.2010. Відповідно до п. 1.1, 1.4 та 1.8 статуту КП УМР «Узинводоканал» затвердженого рішенням Узинської міської ради від 01.06.2023 № 27-1392/2023, підприємство є юридичною особою засноване на комунальній власності і підпорядковане Узинській міській раді яка є органом управління.
Рішенням Узинської міської ради від 28.04.2015 №33-358 ОСОБА_1 призначено директором КП УМР «Узинводоканал» на умовах контракту. Відповідно до рішення Узинської міської ради №28-1436/2023 від 12.07.2023 з ОСОБА_1 переукладено контракт від 27.06.2023 року відповідно до якого він виконує обов'язки директора.
ОСОБА_1 згідно з статутом, як директор КП УМР «Узинводоканал», наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Тобто, ОСОБА_1 є посадовою особою, яку наділено організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII посадові особи юридичної особи публічного права є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом НАЗК від 23.07.2021 № 449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за № 987/36609, щорічна декларація декларація, яка подається у період з 00:00 год. 01 січня до 00:00 год. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 та який діє і на даний час.
Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 № 2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі. Протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Абзацом 4 ч. 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону, відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом. Вказаний Закон набрав чинності 12.10.2023.
Відповідно до абз. 1 ч. 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII, особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Тобто, з 12.10.2023 відновлено здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України № 1700-VII.
Як вбачається з матеріалів справи щорічну декларацію за 2021 рік ОСОБА_1 подав 06.09.2025 року о 18 год. 37 хв.; щорічну декларацію за 2022 рік ОСОБА_1 подав 09.09.2025 року о 08 год. 10 хв.; щорічну декларацію за 2023 рік ОСОБА_1 подав 09.09.2025 року о 08 год. 15 хв., щорічну декларацію за 2024 рік ОСОБА_1 подав 09.09.2025 року о 08 год. 18 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.
Таким чином, ОСОБА_1 , несвоєчасно подав без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто вчинив правопорушеня, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлюється, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у п. 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
У свою чергу реальний конфлікт інтересів безпосередньо впливає на рівень об'єктивності та неупередженості особи при прийнятті рішень, вчиненні або не вчиненні певних дій, що відносяться до її службових або представницьких повноважень. Тобто, реальний конфлікт інтересів перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з прийнятим рішенням, внаслідок чого останнє не може вважатися неупередженим та об'єктивним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» - приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Крім того, ознакою об'єктивної сторони зазначених правопорушень є саме реальний, а не потенційний конфлікт інтересів, тобто саме суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями особами. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд передбачає можливість його дискреції, тобто право вибору між декількома діями чи рішеннями, що однаково є правомірними та передбачені чинним законодавством.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Наявність дискреції (розсуду) посадової особи є визначальною та необхідною умовою для вирішення питання про наявність у її діях реального конфлікту інтересів, адже у випадку, коли особа у відповідності до імперативних вимог чинного законодавства має діяти у чітко визначений спосіб, чітко визначених межах та формі або повинна утримуватися від певних дій і в неї немає жодного власного розсуду стосовно виду та характеру можливого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку реальний конфлікт інтересів не впливає на об'єктивність та неупередженість рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, оскільки остання позбавлена будь-якої можливості діяти в будь-який інший спосіб, ніж написано у законі. Отже, наявність дискреційних повноважень є необхідною передумовою вирішення питання про наявність у діях особи реального конфлікту інтересів.
Наказом директора Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал», ОСОБА_1 від 29.12.2023 №178-К «Про преміювання», серед інших працівників, встановлено премію також ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал»,не повідомив визначений законом орган управління - Узинську міську раду Білоцерківського району Київської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням наказу від 29.12.2023 року №178-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248,45 гривень.
Наказом директора Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал», ОСОБА_1 від 14.03.2024 №32-К «Про преміювання», серед інших працівників, встановлено премію також ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Комунальне підприємство Узинської міської ради «Узинводоканал»,не повідомив визначений законом орган управління - Узинську міську раду Білоцерківського району Київської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням наказу від 14.03.2024 №32-К «Про преміювання», яким серед інших працівників встановив собі премію в розмірі 248, 45 гривень.
Таким чином, у діяльності ОСОБА_1 , як директора, при прийнятті рішення щодо встановлення собі премії, наявний реальний конфлікт інтересів, що зобов'язує його дотримуватись положень п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII.
У цьому випадку ОСОБА_1 повинен був утриматись від підписання даних наказів, a також повідомити Узинську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Тобто, ОСОБА_1 був зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання реального конфлікту інтересів, чого ним здійснено не було.
Такими чином, директор Комунального підприємства Узинської міської ради «Узинводоканал» ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив дію (підписав накази) в умовах реального конфлікту інтересів, пов'язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, як керівника підприємства, які впливають на об'єктивність прийняття рішення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII.
Також, директор Комунального підприємства Узинської міської ради «Узинводоканал» ОСОБА_1 , не повідомив Узинську міську раду в установленому Законом № 1700-VII порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII.
Таким чином, ОСОБА_1 , не повідомив Узинську міську раду в установленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тобто вчинив правопорушеня, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 , вчинив дів в умовах реального конфлікту інтересів, тобто вчинив правопорушеня, передбачені ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є серед іншого і протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1, 3 ст.7 КУпАП «ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами».
Згідно ст. 245 КУпАП «завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності».
Відповідно до ст. 251 КУпАП «доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами».
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33-35, 172-6, 172-7, 268, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.172-6, ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та, із урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО