Єдиний унікальний номер № 285/5608/25
Провадження № 1-кп/0285/825/25
13 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі колегії:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,(в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_6 ,(в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 ,(в режимі відеоконференції)
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025060530000617за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, п. п. 1,7 ч. 2 ст. 115 КК України,-
09.10.2025 року прокурором подано до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк спливає, підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у такому вигляді, не відпали, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Потерпіла ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_6 при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Посилався на те що є підстави змінити запобіжний захід на більш м'який.
Розглянувши у відповідності до ст. 331 КПК України питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, заслухавши думки учасників процесу, суд доходить такого висновку.
Прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки ризики, що слугували підставою для обрання та продовження такого запобіжного заходу, на думку прокурора, не зменшились та продовжують існувати надалі.
Судом встановлено, що 17.07.2025 року о 19 год. 40 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 19.07.2025 слідчим суддею Звягельського міськрайонного суду Житомирської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії якого продовжувався 11.09.2025 ухвалою слідчого судді цього ж суду до 17.10.2025 включно, без визначення застави.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що обставини, враховані слідчим суддею при обрані та продовженні запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 не змінилися, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині. Встановлені ризики є дійсними та триваючими.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, тому не виключається можливість його переховування від суду, оскільки він усвідомлює можливість засудження на тривалий строк.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого протиправно впливати на свідків, та потерпілих, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні насильницького злочину проти життя людини, задля уникнення кримінального покарання може вдатися до відповідних дій, тобто зберігається ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тож, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та міри покарання, що йому загрожує у випадку доведеності його вини, зважаючи на його особу, суд вважає доведеною наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
Під поняттям ризик слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії зі сторони обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик втечі варто оцінювати у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу на цей час неможливе. Тривалість застосованого запобіжного заходу, з урахуванням його виду у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на теперішній час не виходить за межі розумного строку.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що судовий розгляд в кримінальному провадженні лише розпочинається, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за доцільне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, беручи до уваги, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину проти життя людини, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 331, 369, 371, 372, КПК України, суд, -
Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня оголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3