Справа № 283/921/25
Провадження №2/283/642/2025
(заочне)
14 жовтня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В.,за участю позивача, її представника - адвоката Дмитрієва А.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння, який обґрунтовує тим, що позивач із своєю сім'єю (чоловіком та дитиною) проживала у будинку своєї матері та вітчима за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проживання власними силами та коштами облаштовували побут, зокрема, позивач за власні кошти придбала шафу-купе «Mebel-star», ліжко «Каміла», матрац «Люкс Жакард М1790» та килим.
Після розлучення відповідача з матір'ю позивача, особисті речі позивача, зокрема, шафа, ліжко з матрацом та килим залишились в будинку, де залишився проживати відповідач, який не допускає позивача до будинку та ігнорує звернення про повернення позивачу її речей.
Представник позивача просив витребувати у відповідача шафу-купе «Mebel-star», ліжко «Каміла», матрац «Люкс Жакард М1790» та килиму належному технічному стані та вирішити питання судових витрат.
Процесуальні дії у справі
17.04.2025 позов надійшов до суду.
Ухвалою від 21.04.2025 позов залишено без руху.
24.04.2025 на виконання ухвали суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків.
Ухвалою від 05.05.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 24.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 годину 26.08.2025, яке неодноразово відкладалось. Задоволено клопотання позивача про виклик свідків.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Позиція позивача та його представника
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити з підстав, визначених у позові. Позивач, зокрема, зазначила, її матір та вітчим проживали в с-щі Чоповичі, в будинку який належить вітчиму. Коли позивач завагітніла, то вирішили облаштувати кімнату новими меблями, щоб комфортно проживати з дитиною після її народження. За отримані декретні виплати нею було придбано шафу-купе, ліжко з матрацом, а також великий килим світло-бежевого кольору. На початку поточного року відповідач перестав допускати її та матір до будинку, змінив усі замки. Всі особисті речі, в тому числі і придбані меблі та килим залишились в будинку. З допомогою поліції їй вдалося забрати дитячі речі та іграшки, а меблі відповідач не повернув.
У судовому засіданні 06.10.2025 представник позивача подав клопотання про відшкодування судових витрат.
Встановлені судом обставини
Довідкою Чоповицької селищної ради №232 від 02.04.2025 стверджується, що ОСОБА_1 з 27.07.2012 по 12.03.2025 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
З листа ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області № 61109-2025 від 17.03.2025 встановлено, що позивач зверталась із заявою до поліції, яка зареєстрована в журналі ЄО 08.03.2025 за № 1520 (а.с.9) з приводу того, що ОСОБА_2 не повертає їй речі, придбані нею за власні кошти (а.с. 9 зворот).
Відповідно до фотокопії ТТН № 59001243011403 від 20.10.2024, ОСОБА_1 значиться як одержувач вантажу: килима об'ємною вагою 50,4 кг оголошеною вартістю 10000 грн; післяплата 10000 грн, платник ОСОБА_1 (а.с. 16).
Згідно з копією видаткової накладної №кв013229 від 21.10.2022 ОСОБА_1 придбала у ФОП ОСОБА_3 за 14465 грн (з доставкою) шафу-купе «Mebel-star» 2000*600*2400 (а.с. 14).
Згідно з копією видаткової накладної №рд000000304 від 26.01.2024 ОСОБА_1 придбала у ФОП ОСОБА_4 за 13740 грн (з доставкою) ліжко «Каміла» с/м: 1800/2000, модифікація «Каміла 2», категорія 3 (тканина №1 Мах (СМТ) 05) та матрац ДК «Люкс Жакард М1790» (а.с. 15).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав показання про те, що є чоловіком позивача. Він з дружиною на вихідні приїжджали до батьків дружини (матері та вітчима) в с-ще Чоповичі. Оскільки дружина була вагітна, то вирішили облаштувати кімнату в будинку вітчима новими меблями, щоб після народження дитини дружина та дитина проживали там у належних умовах. Меблі купували за їхні з дружиною (позивачем) кошти: ліжко за ним зароблені, а шафу за соцвиплату при народженні дитини. Всі чеки мають. Після розлучення відповідача з матір'ю позивача, позивач не мала доступу до будинку, де залишився проживати відповідач. Позивач не могла навіть дитячі речі забрати, у зв'язку з чим викликали поліцію, з допомогою якої забрали іграшки та дитячий візок. Інші речі, в тому числі і меблі та килим відповідач відмовився віддавати, сказав, що тоді у нього залишиться порожній будинок. Відповідач сам сказав, що всі питання вирішуватиме через суд.
Свідок ОСОБА_6 надала показання про те, що позивач є її колишньою сусідкою. Свідок проживає навпроти будинку ОСОБА_2 , вітчима позивачки, де до початку нинішнього року також проживала позивач разом зі своєю матір'ю та дитиною. Коли позивач була вагітна, то вирішила облаштувати кімнату. Разом з чоловіком вона придбала меблі. Свідок приходила до їхнього будинку, коли привезли ліжко і матрац та вивантажили. Пізніше свідок бачила як ці меблі вже поставили в кімнаті. Також були придбані шафа-купе та великий килим світлого кольору. Якось свідок жартома сказала ОСОБА_7 , щоб не скаржився, що нема грошей, бо купують нові меблі, на що він відповів, що це ОСОБА_8 (позивач) купила за власні гроші. В кінці минулого року у сім'ї відповідача та матері позивача розладналось, ОСОБА_9 пішов до іншої жінки. Потім відповідач виписав ОСОБА_10 та її матір зі свого будинку і перестав допускати їх туди. Всі особисті речі ОСОБА_11 залишились в будинку, в тому числі і придбані меблі.
Свідок ОСОБА_12 надала показання про те, що є матір'ю позивача, а відповідач є її колишнім чоловіком. Вона та донька проживали спільно з відповідачем у його будинку, там були зареєстровані, дбали про комфорт. Коли ОСОБА_8 була вагітна, то домовились з відповідачем, що позивач з дитиною буде жити з ними в будинку. Перед народженням дитини ОСОБА_8 отримали декретні виплати та придбала шафу-купе, ліжко і два килими. Через 6 місяців після народження дитини відповідач вигнав свідка, позивача з дитиною з будинку, змінив замки, все позамикав. Особисті речі вони забирали з поліцією, а меблі відповідач сказав забирати через суд. В будинку залишились придбані позивачкою: шафа-купе, ліжко з матрацом та великий килим молочно-кавового кольору.
Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом
Між сторонами виник спір щодо витребування майна позивача з незаконного володіння відповідача.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно із частинами першою-третьою, п'ятою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Право власності особи може бути захищено лише у випадку його існування та у разі його порушення, оспорювання чи невизнання.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Як встановлено судом, позивач придбала, а отже, є власником рухомого майна - меблів та килима, яке знаходилось у її володінні, користуванні та розпорядженні тоді, коли вона проживала у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому відповідач вчинив дії щодо фактичного припинення можливості користуватись позивачем вказаним будинком, в тому числі і рухомим майном, яке належить їй на праві власності.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб'єктом (постанова Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18).
Відповідач не надав суду жодного доказу на спростування обставин, визначених у позові, відтак, суд вважає, що право позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майно підлягає захисту.
З врахуванням викладено, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який був сплачений при зверненні з позовом до суду у розмірі 1211,2 грн.
Крім того, представник позивача просив вирішити питання про розподіл судових витрат - витрат позивача на правничу допомогу. Так, представник 06.10.2025 подав відповідне клопотання, в якому вказано, що витрати позивача на правничу допомогу становлять 8400 грн, зокрема: підготовка та подання позову - 6 годин - 3900 грн, участь представника у 3 судових засіданнях - 4500 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу надано: копію договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки від 29.04.2025 про оплату 7000 грн згідно з договором від 07.04.2025 та квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки від 02.07.2025 про оплату 1400 грн згідно з договором від 07.04.2025.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова ВС від 13.03.2025 по справі №275/150/22).
З огляду на зазначені норми права, встановлені обставини справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов'язані з розглядом справи, а також відсутнє клопотання відповідача про зменшення їх розміру.
Керуючись ст.ст.12, 13, 23, 76, 81,141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом передачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , належного їй на праві власності рухомого майна у належному технічному стані:
-шафи-купе «Mebel-star» (горіх екко) НОМЕР_3 ;
-ліжка «Каміла» с/м: 1800/2000, модифікація «Каміла 2», категорія 3 (тканина №1 Мах (СМТ) 05);
-матраца ДК «Люкс Жакард М1790»;
-килима світло-бежевого кольору.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та 8400 (вісім тисяч чотириста) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. М. Хомич