Справа № 168/833/25
Провадження № 2/168/384/25
09 жовтня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої, крім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склала кілька заповітів, у яких заповіла усе своє майно позивачу. Вказуючи, що він, будучи спадкоємцем за законом першої черги, у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері, але нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, просить визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
Сторони у підготовче засідання з'явились.
Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Дубечненської сільської ради подав заяву, в якій вказує, що не заперечує проти вирішення справи на користь позивача за умови достатніх правових підстав та просить справу розглядати за відсутності представника сільської ради.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).
Ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч.1 ст.1273 ЦК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 6). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, входить житловий будинок, збудований у 1964 року, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у якому вона була зареєстрована і постійно проживала. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю (а.с. 8, 11).
Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).
ОСОБА_2 на день смерті проживала одна (а.с. 8).
За життя ОСОБА_2 склала кілька заповітів щодо належного їй майна.
Відповідно до заповіту, посвідченого Кримненською сільською радою Старовижівського району Волинської області 29.06.2010 року за № 125, ОСОБА_2 усе належне їй майно заповіла в рівних частинах ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 39 на звороті).
Вказаний заповіт не змінювався і є дійсним, свідоцтво про право на спадщину на будинок після смерті ОСОБА_2 не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 31-32).
Спадкоємці за заповітом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 - спадщину не приймала (а с. 38, 40).
Позивач ОСОБА_1 29.09.2010 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері (а.с. 33 на звороті).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який в відповідно до положень ст. 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Постановою від 11.09.2014 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що право власності на заначений житловий будинок за спадкодавцем не зареєстроване, відсутній правовстановлюючий документ (а.с. 10).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 26/2010 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 33-46), з яких також видно, що ніхто, окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої до нотаріуса не звертався, свідоцтва про право на спадщину на інше належне спадкодавцю майно видані також позивачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мав, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1261, 1269, 1270, 1273, 1296 ЦК України, ст.ст. 141, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Дубечненська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Незалежності, 20, с.Дубечне, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332940.
Повне судове рішення складене 09.10.2025 року.
Суддя О. Й. Хаврона