Справа № 460/16015/24
іменем України
13 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
1. Визнати протиправною діяльністю військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо неправомірного розгляду рапорту про звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у порядку встановленому законодавством.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення, яким звільнити військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що дії відповідача, які полягають у не звільненні позивача, з військової служби за підпунктом 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за сімейними обставинами (у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ (другої) групи), суперечать чинному законодавству та грубо порушують законні права та інтереси позивача, а відтак, є протиправними.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та вказує на відсутність правових підстав для звільнення позивача зі служби відповідно до підпункту 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". До рапорту позивачем не було надано документів, підтверджуючих потребу в постійному догляді та відсутності інших не військовозобов'язаних родичів І-ІІ групи споріднення, які б могли здійснювати постійний догляд.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 06.01.2025 Рівненський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 31.03.2025 Рівненський окружний адміністративний суд передав на розгляд Хмельницького окружного адміністративного суду справу №460/16015/24.
Ухвалою від 05.05.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до провадження справу №460/16015/24. Ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Зобов'язав Військову частину НОМЕР_2 надати належним чином завірену копію відповіді на рапорт позивача від 15.11.2024.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що позивач перебуває військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .
15.11.2024 позивач подав рапорт до Військовій частині НОМЕР_1 , в якому позивач просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
До рапорту надано:
1. Нотаріально завірена копія паспорту та РНКОПП ОСОБА_1 .
2. Нотаріально завірена копія паспорту та РНКОПП ОСОБА_2 .
3. Нотаріально завірена копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .
4. Нотаріально завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 .
5. Нотаріально завірена копія довідки до акту огляду МСЕК серія АВ №0683844.
6. Нотаріально завірена копія Висновку ЛКК від 15.02.2024.
7. Нотаріально завірена копія Заяви ОСОБА_2 .
За результатами розгляду даного рапорту позивачу надана відповідь, в якій повідомлялось, що підстави для задоволення рапорту відсутні, оскільки висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 15.02.2024 не підтверджують потребу в сторонньому догляді ОСОБА_2 у зв'язку із захворюванням, за яким їй встановлено інвалідність. Також до рапорт не додано документи, які дають підстави вважати, що у матері відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати такий догляд, або що такі особи самі потребують такого догляду".
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, з огляду на що звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
У свою чергу, статтею 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII в редакції чинній на момент подання рапорту) визначені підстави для звільнення з військової служби.
Зокрема, відповідно підпунктом 12 пункту 2 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану учерез необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Частиною 7 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (пункт 1).
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", статті 106 Кодексу цивільного захисту України, пункту 35 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 10.08.2012 №470, пункту 28 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29.10.2012 №618, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12.06.2013 №413, якою затверджено Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413, військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 №407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я" затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі".
Згідно з положеннями цієї Інструкції висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859.
У пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" передбачено, що до прав та обов'язків МСЕК належить визначення ступеня обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді, а також визначають потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у постійному сторонньому нагляді, догляді.
В такому формулюванні відсутнє поняття "постійного догляду". Є право визначати необхідність догляду, стороннього нагляду, аж ніяк не постійного догляду.
Водночас, відповідно до наказу МОЗ України від 09.04.2008 №189 "Про затвердження Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності" при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я утворюються ЛКК.
До повноважень ЛКК віднесено: видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи; здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб'єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб'єкта господарювання).
ЛКК має право видавати наступні документи: форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв'язку захворювання з умовами праці та висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний),- до досягнення дитиною 16-річного віку.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 №407 заповнення висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі віднесено до повноважень членів лікарської комісії.
Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, то суд приходить до переконання, що такі повноваження можуть бути віднесені до лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, які також мають право приймати висновки, зокрема, про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-4/о) з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг.
Тобто, висновок за формою №080-4/о може бути належним документом, що підтверджує наявність підстав для звільнення з військової служби.
Суд встановив, що на підтвердження потреби матері позивача у постійному догляді, позивач надав довідку ЛКК КНП "Хмельницька ЦРЛ" Хмельницького району від 15.02.2024, яка містить заключення про потребу постійного стороннього догляду.
Також встановлено, що позивачем не надано висновок форми первинної облікової документації №080-4/о про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, який затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 №407, яким рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не надано повний пакет документів на підтвердження необхідності постійного догляду за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Щодо відсутності інших сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, або якщо такі особи самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, суд зазначає таке.
Разом з тим, позивач може бути особою, яка здійснює постійний догляд за своєю матір'ю, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
Суд зазначає, що членами сім'ї першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї другого ступеня споріднення слід вважати братів та сестер, діда та баба з боку матері і батька, онуків.
Таке визначення ступенів споріднення для цілей розд. IV Податкового кодексу України передбачене пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України.
Суд встановив, що до рапорту позивач додав свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 12.05.2017 між чоловіком ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_2 .
Однак, зазначений документ не підтверджує, той факт, що станом на момент подання рапорту мати військовослужбовця не перебуває у інших шлюбних відносинах, оскільки до рапорту не додано витягу з актів цивільного стану громадян.
Окрім того, позивач не надав докази того, що у його матері відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати такий догляд або, що такі особи самі потребують такого догляду.
Таким чинлом, позивачем не надано підтверджуючих документів відсутності інших не військовозобов'язаних родичів І-ІІ групи споріднення, окрім колишнього чоловіка матері позивача, які б могли здійснювати постійний догляд. Зазначені документи не були надані і відповідачу.
Наведене свідчить про правомірність відмови позивачу у звільненні зі служби за сімейними обставинами на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
За таких обставин, відмова позивачу у звільненні зі служби є обґрунтованою, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із цим, враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 жовтня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )
Головуючий суддя В.В. Матущак