Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 жовтня 2025 року Справа № 520/6175/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПЛАЗМА" (вул. Холодногірська, буд. 3, кім. 9,м. Харків, 61098, ЄДРПОУ 42098897) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00485450701 від 28.08.2024 року.
- Стягнути з Головного управління ДПС в Харківській області на користь ТОВ "МК ПЛАЗМА" понесені судові витрати.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Таким чином суд вважає розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Головним управлінням ДПС в Харківській області (Далі-ГУ ДПС, Відповідач) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПЛАЗМА" (Далі- ТОВ "МК ПЛАЗМА", Позивач) з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 22.05.2023 року № 4600026447 за період з 22.05.2023 по 30.06.2024 року. За результатами перевірки складено Акт № 34235/20-40-07-01-05/42098897 від 23.07.2024 року, яким встановлено порушення граничних строків розрахунків за експортним контрактом (Далі- Акт перевірки).
На підставі вказаного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 00485450701 від 28.08.2024 року, яким Позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 461 413, 30 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням ТОВ "МК ПЛАЗМА" звернулась зі скаргою до Державної податкової служби.
Рішенням ДПС № 30630/6/99-00-06-01-02-6 від 11.10.2024 року продовжило строк розгляду скарги до 28.11.2024 року.
Не отримавши до цього часу рішення про результати розгляду скарги, 06.03.2025 року в Інтегрованій картці платника податку відобразився борг за податковим повідомленням-рішенням № 00485450701 від 28.08.2024 року в сумі 461 413,30 грн., з чого Позивачем зроблено висновок про те, що скарга була розглянута контролюючим органом.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини із нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. З огляду на специфічність правовідносин, що стосуються строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України «Про валюту і валютні операції», та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, Судова палата дійшла висновку, що пункт 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 (стосується ненарахування / анулювання нарахованої пені внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану), абзац 11 пункту 52-1 (стосується ненарахування / списання нарахованої пені протягом дії карантину), підпункт 69.9 пункту 69 (стосується зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, та на пеню, нараховану за порушення вимог цього законодавства.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом №2473-VIII, який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Стаття 13 Закону №2473-VIII (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII).
Згідно із вимогами частини другої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п'ята статті 13 Закону №2473-VIII).
Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) затвердило постановою від 02 січня 2019 року №5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Водночас, 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).
Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).
Таким чином, за загальним правилом експорт та імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).
До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.
Причиною виникнення прострочки стало те, що ТОВ «МК ПЛАЗМА» (у якості Продавця) був укладений контракт з АТ «АрселорМиттал Темиртау» (Казахстан») (в якості Покупця) № 4600026447 від 22.05.2023р.
ТОВ «МК ПЛАЗМА» на виконання умов Контракту було відвантажено товар - машина навантажувальна ППН-3А в комплекті із ЗІП на загальну суму 68000 дол.США, згідно митної декларації від 31.08.2023р. № 23UA807180000087U0, граничний строк надходження валютної виручки - 26.02.2024р.
Виручка за відвантажений товар на адресу АТ «АрселорМиттал Темиртау» (Казахстан») по вищенаведеному Контракту на рахунок ТОВ «МК ПЛАЗМА» станом на 26.02.2024р. не надійшла.
26.04.2024р. ТОВ «МК ПЛАЗМА» звернулося з позовною заявою до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду Карагандинської області про стягнення з АТ «АрселорМиттал Темиртау» (Казахстан») суми заборгованості за контрактом № 4600026447 від 22.05.2023р. у розмірі 68 000дол.США.
Рішенням від 24.06.2024р. по справі № 3514-24-00-2/2072 позовні вимоги ТОВ «МК ПЛАЗМА» були повністю задоволені: судом вирішено стягнути з АТ «АрселорМиттал Темиртау» суму заборгованості за контрактом № 4600026447 від 22.05.2023р. у розмірі 68 000дол.США. Постановою від 03.09.2024р. справа №3599-24-00-2а/1988 судової колегії по цивільним справам Карагандинського обласного суду, рішення суду 1 інстанції залишено в силі.
Відповідно до частини 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Так, суд зазначає, що граничним строком надходження валютної виручки є 26 лютого 2024 року, водночас позивач звернувся до контрагента з позовом лише 26 квітня 2024 року.
Інших поважних причин пропуску строку позивачем не наведено.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ПЛАЗМА" (вул. Холодногірська, буд. 3, кім. 9,м. Харків, 61098, ЄДРПОУ 42098897) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сагайдак В.В.