Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 жовтня 2025 року № 520/20772/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 (п.і. АДРЕСА_4 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 по 15 липня 2025 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 (п.і. АДРЕСА_4 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 по 15 липня 2025 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення, виплата якої проведена 15.07.2025. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.
Відповідачем надано відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що всі види грошового забезпечення нараховувались та виплачувались позивачу своєчасно та в повному обсязі. Також зазначивши, що вимога позивача нарахувати та виплатити йому компенсацію є цілком не обґрунтованою та безпідставною.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить із наступного.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України та згідно з наказом Начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.11.2024 року №897-ОС «Про особовий склад» позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 26.11.2024 року.
Проходячи службу в Державній прикордонній службі України, на Позивача розповсюджувались всі права і гарантії передбачені законодавством щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), однак Відповідачем протиправно не виплачувались частина грошового забезпечення Позивача, а як наслідок останньому не здійснювались виплати належних йому сум, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту порушених прав і інтересів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року ухваленого в справі №520/2381/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано Відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання зазначеного рішення суду, відповідач здійснив нарахування належних позивачу сум у розмірі 87957,00 грн., які виплатив 15.07.2025.
Тобто позивачу була виплачена частина недоотриманого грошового забезпечення лише 15.07.2025 р., а як наслідок відповідачем порушений строк виплати грошового забезпечення.
З огляду на затримку виплати, позивач через свого представника, звернувся до відповідача з вимогою здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат.
Проте, відповідач листом від 24.07.2025 № 09/14210-25-Вих відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті такої компенсації.
Позивач у своєму позові зазначає, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови у нарахуванні та виплати компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат.
Указані обставини й слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.ст. 14, 16 закону України «Про державну прикордонну службу» від 3 квітня 2003 року № 661-IV (зі змінами та доповненнями) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
При вирішені спору суд виходить із того, що за ст. 1 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Суд зазначає, що ви плата у належному стані заробітної плати (грошового забезпечення) є однією із основних державних гарантій.
За п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою КМУ від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок № 159), компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, разом із сумою індексації: у редакції, чинній до 14 квітня 2022 року про це зазначено у першому абзаці цього пункту, у чинній редакції - у шостому абзаці.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).
За ст. 7 Закону №2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19.
З аналізу норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Тобто, за наявності визначених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі №6-43цс14.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
За таких обставин, право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
Відповідачем виконане рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року ухваленого в справі №520/2381/25, а саме здійснена виплата грошового забезпечення позивача 15.07.2025 р.
Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу грошового забезпечення за період з 19.07.2022 р. по дату здійснення виплати 15.07.2025 р., суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Крім того, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-III, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду в постанові від 9 червня 2021 року у справі № 240/186/20.
За матеріалів справи встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходу. Таким чином, позивачем дотримано, визначеної Законом № 2050-III, умови щодо звернення до відповідача із заявою про виплату відповідної компенсації.
При цьому, отримавши таку відповідь позивач у встановлений строк звернувся до суду.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 15.07.2025 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 15.07.2025 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.