Справа № 170/367/25
Провадження № 3/163/934/25
14 жовтня 2025 року м. Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,
з участю секретаря Кузьміної А.В.,
прокурора Лісовецького О.П.,
особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Кирилюк - Гуж Д.С.,
розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка
народилась та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , секретаря судових засі-
дань Шацького районного суду (з 05.07.2022
по 17.01.2025 - секретар Шацького районно-
го суду Волинської області), РНОКПП
НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду секретаря Шацького районного суду Волинської області з 05.07.2022 по 17.01.2025, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 17.01.2025 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно ( а саме: 11.03.2025 о 18 год 02 хв) без поважних причин, подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (далі-Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість не визнала та пояснила, що причиною несвоєчасного подання декларації після звільнення стало перебування її чоловіка - ОСОБА_2 в зоні бойових дій та отримання ним поранення, у зв'язку із чим вона хворіла, перебувала в тривожно-депресивному стані, не могла усвідомлювати свої дії, лікувалась амбулаторно. У зв'язку з хворобою і депресивним станом приймала седативні препарати. Просила визнати поважними причини пропуску строку подання декларації при звільненні та провадження у справі закрити, оскільки з часу звільнення і до моменту подання такої декларації (близько 2 х місяців) тяжко хворіла.
Захисник Кирилюк-Гуж Д.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала клопотання про долучення доказів, та клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що у ОСОБА_1 на той час існували обставини, які перешкодили їй вчасно подати декларацію після звільнення, оскільки остання мала тривожно-депресивний розлад через перебування чоловіка в зоні бойових дій, та проходила лікування майже 2 місяці. Вказала, що причиною несвоєчасного подання декларації був хворобливий стан ментального здоров'я ОСОБА_1 , яка не усвідомлювала і не могла усвідомлювати свої дії, приймала седативні препарати. Звільнення з займаної посади та отримання її чоловіком поранення призвело до погіршення стану психоемоційного здоров'я ОСОБА_1 та нездатності останньою усвідомлювати свої певні обов'язки щодо антикорупційного законодавства. ОСОБА_1 подала таку декларацію в період, коли стан здоров'я покращився.
Прокурор у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та вважав доведеним наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Зазначив, що відсутні обставини для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є поважними для неподання декларації. Також вказав, що ОСОБА_1 не підлягає звільненню за ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності за вчинене, оскільки таке звільнення не відповідатиме завданням ст.1 КУпАП. Просив визнати її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти стягнення в межах санкції даної статті.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, докази, що долучені в судовому засіданні, заслухавши висновок прокурора, доходить наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду секретаря Шацького районного суду Волинської області, є суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Так, відповідно до наказу N?20/03-09 від 04.07.2022 «Про призначення ОСОБА_3 на посаду секретаря суду», ОСОБА_4 з 05.07.2022 було призначено на посаду секретаря Шацького районного суду Волинської області. Згідно з наказом N?35/03-09 від 05.09.2022 «Про присвоєння рангу державному службовцю» ОСОБА_4 з 05.09.2022 року присвоєно 9 ранг державного службовця в межах посади державної служби категорії «В». Окрім цього, відповідно до наказу N?12/03-09 від 24.06.2024 «Про зміну прізвища», внесено зміни з 24.06.2024, а саме, в облікових даних та у трудовій книжці секретаря Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_4 прізвище змінено на « ОСОБА_5 ». В подальшому, згідно наказу N?3/03-09 від 17.01.2025 «Про звільнення секретаря суду ОСОБА_6 », ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади секретаря Шацького районного суду з 17.01.2025 за угодою сторін, відповідно до ст. 36 К3пП України.
Відповідно до п. 1 та п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» на державного службовця покладено обов'язки діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Водночас, стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначає правопорушення, пов'язане з корупцією як діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Тобто, правопорушення, пов'язане з корупцією, не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження.
Відповідно до вимог абзацу 1, ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1 пп. «а», «в» - «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Опрацюванням відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «при звільненні» (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями), несвоєчасно, а саме 11.03.2025 року, в той час як остання мала зобов'язання подати таку декларацію до 16.02.2025 року включно, оскільки днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Крім цього, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за вищевказаних обставин, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується і іншими матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколом № 221 від 25.06.2025 року про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією; відомостями з Реєстру НАЗК на веб-сайті «nazk.gov.ua», згідно яких ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення о 18.02 год 11.03.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.05.2025 року, Повідомленням Національного агентства про факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими матеріалами справи, які самі по собі та в сукупності не викликають у судді сумнівів та узгоджуються між собою.
Надані стороною захисту докази: копія виписки з медичної картки амбулаторного хворого від 18.07.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 , яка захворіла в січні місяці, рекомендовано приймати амбулаторно лікування, консультаційний висновок спеціаліста від 12.09.2025 року, згідно з яким встановлено діагноз ОСОБА_1 та зазначено про проходження курсу лікування нею амбулаторно з 18.01.2025 року по 09.03.2025 року, довідка про військову службу ОСОБА_2 від 17.02.2025 року, згідно з якою встановлено, що останній проходить військову службу в ПКШР (в/ НОМЕР_2 ) ДПС України з 15.08.2024 року, копія посвідчення УБД на ім'я ОСОБА_2 від 25.09.2023 року, не спростовують вину ОСОБА_1 , та ніяким чином не підтверджують неможливість чи перешкоди їй подати вчасно декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, після звільнення. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено поважності причини неподання декларації - проходження військової служби чоловіком або тривожно-депресивний стан. Жодних доказів про стаціонарне лікування у зв'язку з захворюванням, яке б перешкоджало вчасно подати декларацію, протягом часу, з моменту звільнення і до часу подання декларації, в судове засідання не надано. Крім того, надані стороною захисту і інші докази не спростовують факту несвоєчасного подання декларації без поважних причин. Так, зокрема, надана копія витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України від 16.07.2024 року підтверджує лише факт проходження ОСОБА_2 військової служби в складі військової частини та вибуття його у відрядження з метою виконання бойових завдань з 16.07.2024 року по завершення таких заходів, однак ніяк не підтверджує зв'язок з неможливістю подання вчасно декларації після звільнення з 18.01.2025 до 10.03.2025 року. Надана як доказ довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підтверджує факт отримання ОСОБА_2 18 березня 2024 року травм у зв'язку з виконанням бойового завдання та не є свідченням зв'язку між отриманими травмами чоловіком ОСОБА_2 у період січня-березня 2024 року і невчасним поданням декларації ОСОБА_1 у січні - березні 2025 року.
В зв'язку з чим, надані стороною захисту докази суддя не бере до уваги та оцінює як такі, що не спростовують факту несвоєчасного подання декларації після звільнення та не підтверджують поважність причин пропуску строку подання такої декларації.
Таким чином, на переконання судді, ОСОБА_1 вчинила несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями), тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Будь-яких поважних причин несвоєчасного неподання декларації ОСОБА_1 та її захисник в суді не навели та суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суддя, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, позитивну характеристику з місця роботи, та вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, що є достатнім для виховання зазначеної особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 23, 33, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі ч. 1ст. 172-6 КУпАП суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд Волинської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя А.Л.Гайдук