Справа № 157/1113/25
Провадження №2-з/157/7/25
09 жовтня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов'язання надати комунальні послуги,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 08 жовтня 2025 року подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить невідкладно, без виклику сторін або за участю сторін (на розсуд суду), вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1. негайне зобов'язання (тимчасовий захід до вирішення спору по суті); 1.1. зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (далі - ТОВ «ГРМ України») протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту винесення ухвали про забезпечення позову: а) Здійснити монтаж газового лічильника та регулятора тиску газу замість демонтованого 21 травня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 ; б) Тимчасово відновити розподіл природного газу до житлового будинку заявника на період судового розгляду справи (до набрання законної сили рішенням суду по суті справи); 1.2. зобовязати Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» (далі - ПАТ «Волиньобленерго») протягом 24 годин з моменту винесення ухвали про забезпечення позову: а) Негайно відновити розподіл (передачу) електричної енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за Договором споживача № 524011086 від 11 липня 2025 року; б) Призупинити виконання Повідомлення від 06 жовтня 2025 року про автоматичне розірвання Договору № 524011086 та відключення електропостачання 20 жовтня 2025 року; II. Заборона: (превентивні заходи); 2.1. заборонити ОСОБА_2 а) Подавати до ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», ПАТ «Волиньобленерго» , ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», ТОВ «ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ» будь-які заяви про розірвання, припинення договорів або про відключення комунальних послуг до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; б) Вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання позивачу ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком та комунальними послугами, - до набрання законної сили рішенням суду по суті справи; 2.2. заборонити відповідачам Відповідачам 2-5 (ТОВ «Газорозподільні мережі України», ПАТ «Волиньобленерго», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «Волиньелектрозбут»): вчиняти дії щодо припинення розподілу або постачання комунальних послуг (природного газу, електричної енергії) позивачу ОСОБА_1 на підставі заяв або вимог ОСОБА_2 - до набрання законної сили рішенням суду по суті справи; III. Збережненя діючого стану: 3.1. Зобов'язати ПАТ «Волиньобленерго»: а) продовжити виконання Договору споживача № 524011086 від 11 липня 2025 року, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , на період судового розгляду справи (до набрання законної сили рішенням суду по суті справи); б) Не припиняти дію цього Договору на підставі пункту 11.1 або будь-яких інших умов, пов'язаних зі скасуванням ухвали про забезпечення позову. В обгрунтування вимог заяви зазначає, що у цій справі У цій справі невжиття заходів забезпечення позову: а) унеможливить ефективний захист порушеного права на користування житлом, оскільки відсутність комунальних послуг протягом усього строку розгляду справи (орієнтовно 2-6 місяців) робить проживання фізично неможливим; б) призведе до непоправної шкоди: здоров'ю та життю дитини-астматика (неможливість використання життєво необхідного медичного обладнання); можливості нормального проживання в осінньо-зимовий період; в) порушить конституційні права: право на житло (стаття 47 Конституції України); право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод); г) не відповідатиме найкращим інтересам дитини (стаття 3
Конвенції ООН про права дитини). Виняткова невідкладність ситуації зумовлена такими обставинами: 2.1. Пряма загроза життю та здоров'ю дитини; у житловому будинку разом із позивачем постійно проживає неповнолітня дочка - ОСОБА_3 , 2015 року народження, яка має діагноз: «Бронхіальна астма» (код за МКХ-10: J45.0); Медині факти (підтверджені довідкою лікаря): дитина потребує щоденного доступу до електричного небулайзера (інгалятора) для проведення інгаляційної терапії; під час нападів бронхіальної астми інгалятор є єдиним засобом швидкого купірування задухи; відсутність можливості використання інгалятора під час нападу може призвести до критичних наслідків для життя дитини; переохолодження та перебування у холодному приміщенні провокує загострення захворювання; відсутність опалення та електроенергії створює пряму загрозу здоров'ю та життю дитини. 2.2. Критична дата - 20 жовтня 2025 року: ПАТ «Волиньобленерго» (Відповідач 3) направило позивачу Повідомлення про відключення елекропостачання з 20 жовтня 2025 року. З цієї дати: Неможливе використання електричного інгалятора; Неможливе опалення житла електричними приладами; Неможливе нормальне проживання (освітлення, побутові прилади, зберігання продуктів). Сукупність обставин: газопостачання відсутнє з 21 травня 2025 року (демонтовано обладнання); електропостачання припиняється 20 жовтня 2025 року; результат: повна відсутність усіх життєво необхідних комунальних послуг у період з 20 жовтня 2025 року. Термін розгляду справи по суті (2-6 місяців) є неприйнятним в умовах прямої загрози життю дитини, тим більше зважаючи на порушення судом розумних строків розгляду справи (провадження відкрито 20.06.2025 р., справа не розглядалась майже 4 місяці). Кожен день затримки збільшує ризик для здоров'я та життя дитини. 2.3. Правова кваліфікація ситуації: Відсутність невідкладних заходів судового захисту може призвести до ситуації, що містить ознаки злочину, передбаченого статтею 135 Кримінального кодексу України «Залишення в небезпеці»: «Свідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану...». Суд, будучи органом державної влади, несе позитивні обов'язки щодо захисту життя та здоров'я дітей (практика ЄСПЛ за статтею 8 ЄКПЛ). 1. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЩО ОБҐРУНТОВУЮТЬ ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 3.1. Встановлене судом право користування житлом. Рішенням Волинського апеляційного суду від 01 липня 2024 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі статті 405 ЦК України та статті 156 ЖК України. Це право є речовим правом яке: не залежить від волі власника; включає право на забезпечення комунальними послугами; підлягає судовому захисту. 3.2. Зловживання правом відповідачем 1: ОСОБА_2 , будучи власником житла, але не проживаючи у ньому та не споживаючи комунальні послуги, вчинила дії, спрямовані на позбавлення позивача можливості проживання: 08.05.2025 - подала заяву про розірвання договору розподілу газу; 21.05.2025 - на її вимогу демонтовано газовий лічильник; червень 2025 - вимагала відключення електропостачання; жовтень 2025 - домагається автоматичного розірвання Договору № 524011086 через включений раніше пункт 11.1. Ці дії є зловживанням правом (стаття 13 ЦК України) та спрямовані на порушення встановленого судом права користування житлом. 3.3. Протиправні дії відповідачів 2-3 (операторів) ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (Відповідач 2): Розірвав договір за заявою особи, яка не є споживачем; демонтував обладнання, створивши технічну перешкоду для фактичного споживача; порушив Кодекс газорозподільних мереж (п. 5.1.1 - обов'язок забезпечити доступ споживачам). ПАТ «ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО» (відповідач 3): включив до Договору № 524011086 нікчемний пункт 11.1 про автоматичне припинення; цей пункт порушує постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 (заборона припинення ЖКП під час воєнного
стану); направив Повідомлення про відключення з 20.10.2025, що порушує імперативну норму публічного права. 3.4. Позивач є фактичним споживачем, оскільки позивач: постійно проживає у житловому будинку разом із сім'; споживає комунальні послуги для побутових потреб; оплачує ці послуги (квитанції додаються); має встановлене судом право користування житлом. Відповідач 1: не проживає у будинку; не споживає послуги; не оплачує їх. Висновок: позивач має переважне право на укладення договорів про надання комунальних послуг як фактичний споживач. 1. Обґрунтування співмірності заходів забезпечення позову: 4.1. Заходи відповідають предмету та підставам позову. Предмет позову: усунення перешкод у користуванні житлом, зобов'язання відновити та укласти договори про надання комунальних послуг. Заходи забезпечення: Тимчасове відновлення комунальних послуг на період розгляду справи. 4.2. Пропорційність та баланс інтересів: інтереси позивача (що захищаються заходами): життя та здоров'я дитини (найвища цінність за Конституцією); можливість нормального проживання у житлі, право на яке встановлено судом; здійснення конституційного права на житло. Інтереси відповідачів (що можуть зачіпатися заходами): відповідач 1 ( ОСОБА_4 ): - не має легітимного інтересу, оскільки не проживає, не споживає послуги, діє зі зловживанням правом. Відповідачі 2-3 (Оператори): отримають повну оплату за надані послуги від позивача (як це було раніше); економічних втрат не зазнають; виконають свої законодавчі обов'язки щодо забезпечення доступу споживачів до послуг. Відповідачі 4-5 (Постачальники): отримають повну оплату за надані послуги; економічних втрат не зазнають. Висновки: заходи забезпечення захищають життя дитини та забезпечують здійснення встановленого судом права, при цьому не порушують прав відповідачів та не завдають їм економічних збитків. Баланс інтересів явно на користь вжиття заходів забезпечення. 4.3. Відсутність альтернативних способів захисту: позивач не має інших ефективних способів захисту: звернення до відповідачів 2-5 із заявами про укладення договорів без судового рішення буде відхилено через існування договорів на ім'я відповідача 1; очікування рішення суду по суті (2-6 місяців) є неприйнятним через загрозу здоров'ю дитини; тимчасовий виїзд з житла порушить встановлене судом право користування та означатиме відмову від захисту свого права. Заходи забезпечення позову є єдиним ефективним способом захисту прав позивача до вирішення спору по суті. 1. ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА: 5.1. постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Про заборону припинення надання житлово-комунальних, соціальних послуг у період воєнного стану». Пункт 1: «Забороняється припинення надання житлово-комунальних послуг споживачам у період воєнного стану.» Ця Постанова діє на всій території України з 24 лютого 2022 року. Застосування: Дії відповідачів 2-3 щодо припинення послуг прямо порушують цю заборону. Суд, вживаючи заходів забезпечення позову, відновлює дію імперативної норми публічного права, порушеної відповідачами. Заходи забезпечення у цьому випадку є не лише правом суду, а й обов'язком суду як органу державної влади забезпечити дотримання законодавства в умовах воєнного стану. 5.2. Конвенція ООН про права дитини - Стаття 3: «В усіх діях щодо дітей... першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.». Стаття 27: «Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.» Доктрина «найкращих інтересів дитини»: суд при розгляді цієї заяви зобов'язаний керуватися принципом найкращих інтересів дитини як пріоритетним. Найкращі інтереси дитини у цій справі однозначно вимагають: негайного відновлення комунальних послуг; забезпечення можливості використання життєво необхідного медичного обладнання; створення безпечних умов проживання. Будь-яке інше рішення суду буде порушенням міжнародних зобов'язань України за Конвенцією. 5.3. Практика Європейського суду з прав людини - Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла...». Позитивні обов'язки держави: Справа «Дубецька та інші проти України» (рішення від 10.02.2011): ЄСПЛ визнав порушення статті 8 через відсутність опалення у житлі, що свідчить про обов'язок держави забезпечити доступ до комунальних послуг. Національні суди як органи державної влади несуть позитивні обов'язки щодо вжиття заходів для захисту житлових прав, особливо коли йдеться про здоров'я дитини. Невжиття судом заходів забезпечення у цій ситуації може бути розцінено як порушення позитивних обов'язків держави за статтею 8 ЄКПЛ. 1. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ОКРЕМИХ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ6 6.1. Обґрунтування терміну 24 години для відновлення електропостачання. Електропостачання є критично важливим для: використання медичного обладнання (інгалятора); освітлення житла; підтримання мінімальних умов проживання. Відновлення електропостачання не вимагає складних технічних дій - достатньо скасувати розпорядження про відключення та відновити подачу електроенергії. Термін 24 години є технічно реалістичним та необхідним з огляду на невідкладність ситуації. 6.2. Обґрунтування терміну 3 робочі дні для відновлення газопостачання - відновлення газопостачання вимагає: монтажу газового лічильника та регулятора тиску; перевірки герметичності з'єднань; оформлення відповідної документації. Термін 3 робочі дні є технічно достатнім для виконання цих робіт та невідкладним з огляду на початок опалювального сезону. 6.3. Обґрунтування заборони дій відповідача 1 - заборона дій відповідача 1 (подача заяв про розірвання договорів) є необхідною для запобігання повторним порушенням прав позивача. Без цієї заборони Відповідач 1 може повторно вимагати припинення послуг, що зведе нанівець ефект інших заходів забезпечення. 6.4. Обґрунтування збереження діючого стану Договору № 524011086 - Договір № 524011086 є чинним, оскільки пункт 11.1 про автоматичне припинення є нікчемним (порушує постанову КМУ № 206, публічний порядок, принцип добросовісності). Суд має зберегти дію цього договору до вирішення питання по суті, що є найменш обтяжливим заходом для відповідача 3 (не вимагає укладення нового договору, а лише продовження виконання існуючого). 1. ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗУСТРІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ - стаття 152 Цивільного процесуального кодексу України передбачає можливість зустрічного забезпечення, якщо заходи забезпечення можуть завдати відповідачу збитків. У цій справі відсутні підстави для зустрічного забезпечення: а) відповідачі 2-5 отримають повну оплату за надані послуги від позивача (квитанції про попередні оплати додаються); б) позивач зобов'язується продовжувати своєчасну оплату послуг на період дії заходів забезпечення; в) відповідачі не зазнають економічних втрат від вжиття заходів забезпечення; г) відповідач 1 не має економічного інтересу, оскільки не споживає послуги. Висновок: заходи забезпечення не завдають збитків відповідачам, отже, зустрічне забезпечення є недоцільним. Наведені обставини та правові підстави свідчать про безумовну необхідність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. Сукупність факторів, що зумовлюють невідкладність: 1. Пряма загроза життю та здоров'ю дитини-астматика (найвища цінність за Конституцією); 2. Критична дата 20 жовтня 2025 року (заплановане повне відключення електропостачання); 3. встановлене судом право користування житлом (остаточне рішення апеляційного суду); 4. зловживання правом відповідачем 1 (використання статусу власника для позбавлення іншої особи можливості проживання); 5. порушення імперативної норми (постанова КМУ № 206 - заборона припинення ЖКП під час воєнного стану); Міжнародні зобов'язання України (Конвенція ООН про права дитини, ЄКПЛ); 7. Відсутність альтернативних способів захисту до вирішення справи по суті. Заходи забезпечення позову є: співмірними з предметом позову; необхідними для ефективного захисту прав; пропорційними (не порушують прав відповідачів); невідкладними (кожен день затримки створює загрозу); законними (відновлюють дію порушеного законодавства). Невжиття заходів забезпечення: унеможливить ефективний захист порушеного права; призведе до непоправної шкоди здоров'ю дитини; порушить конституційні права та міжнародні зобов'язання України; означатиме відмову держави у захисті життя та здоров'я дитини. З урахуванням наведеного просить, вжити заходів забезпечення позову у повному обсязі: зобов'язати ТОВ «ГРМ України» протягом 3 робочих днів відновити газопостачання; зобов'язати ПАТ «Волиньобленерго» протягом 24 годин відновити електропостачання; заборонити відповідачу 1 - ОСОБА_2 перешкоджати користуванню комунальними послугами; заборонити Відповідачам 2-5 - ТОВ «ГРМ України», ПАТ «Волиньобленерго», ТОВ «Волиньелектрозбут»), ТОВ ГК «Нафтогаз України») припиняти послуги на вимогу відповідача 1 - ОСОБА_5 ; зобов'язати ПАТ «Волиньобленерго» зберегти дію Договору № 524011086; встановити строк дії заходів забезпечення: до набрання законної сили рішенням суду по суті справи, та постановити ухвалу про забезпечення позову, яка підлягає негайному виконанню з огляду на загрозу життю дитини.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав з викладених у ній підстав і пояснив, що мова йде про виживання, існує реальна загроза здоров'ю дитини, а тому просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 , її представник Мазурик П.А., представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у судове засідання не з'явилися і причину неявки не повідомили.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи в межах поданого клопотання, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову належить задовольнити частково, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і лише у разі необхідності, та мають бути співмірними із заявленими вимогами.
Забезпечення позову можливе, якщо воно випливає із суті позовних вимог.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 20 червня 2025 року звернувся в суд з позовом шляхом подання позовної заяви через систему «Електронний суд» до ОСОБА_2 , ТОВ «Газорозподільні мережі України», ПрАТ «Волиньобленерго», в якому просить задовольнити єдину комплексну вимогу про усунення перешкод у користуванні житлом та забезпечення надання комунальних послуг як невід'ємних елементів права користування житлом, зобов'язавши відповідачку ОСОБА_2 припинити дії, що перешкоджають йому ( ОСОБА_1 ) у користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , утриматися від звернень до постачальників комунальних послуг з вимогами про припинення/відключення газо- та електропостачання без письмової згоди позивача, не вчиняти будь-яких інших дій, спрямованих на обмеження позивача у можливості користування житлом та комунальними послугами, не перешкоджати укладенню позивачем договорів на надання комунальних послуг; зобов'язати співвідповідача ТОВ «Газорозподільні мережі України» протягом 5 (п'яти) днів з набрання рішенням законної сили відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 ; укласти або відновити договір на постачання комунальних послуг з позивачем як законним споживачем та фактичним платником, забезпечити безперебійне надання комунальних послуг відповідно до чинних тарифів та нормативів; зобов'язати співвідповідача ПрАТ «Волиньобленерго» протягом 5 (п'яти) днів з набрання рішенням законної сили відновити електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 , укласти або відновити договір на постачання електроенергії з позивачем як законним споживачем та фактичним платником, забезпечити безперебійне надання послуг відповідно до чинних тарифів; визнати протиправними та скасувати рішення співвідповідачів про припинення/відключення газо- та електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 , прийняті за зверненням відповідача без врахування прав та інтересів фактичного споживача послуг; визнати за позивачем право на укладання договорів про надання комунальних послуг як законним споживачем та користувачем; а також покласти судові витрати на відповідачів пропорційно до задоволених вимог.
Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В. від 25 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року до участі у справі залучено як співвідповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Отже, між сторонами має місце спір про усунення перешкод у користуванні житлом та отримання комунальних послуг по газопостачанню та електропостачанню.
З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично проживає у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 у цьому житловому будинку проживає його неповнолітня дочка ОСОБА_3 . Останній встановлено діагноз лікарем: бронхіальна астма, що підтверджується медичною довідкою.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , на цей час забезпечено послуги по електропостачанню.
Однак, позивач отримав повідомлення за підписом директора філії ВАТ «Волиньобленерго» Козака Б. про припинення 20 жовтня 2025 року розподілу електричної енергії за зазначеним об'єктом нерухомості. У повідомленні також зазначається, що оскільки скасовано ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07 липня 2025 року про забезпечення позову, тому автоматично припиняється з дати набрання законної сили постановою Волинського апеляційного суду, якою скасовано зазначену ухвалу, дія договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 11 липня 2025 року на підставі п. 11.1 цього договору.
За змістом Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії для отримання споживачем електричної енергії необхідним є надання у сукупності двох послуг: 1) з постачання електроенергії, 2) послуг з розподілу електроенергії. Кожна з цих послуг надається відповідними, відмінними одне від одного, суб'єктами господарювання.
У цьому випадку, позивач, як вбачається із змісту позовної заяви, просить усунути йому перешкоди у користуванні житлом, зокрема, шляхом відновлення його права на надання послуги по електропостачанню такими суб'єктами: Приватним акціонерним товариством «Волиньобленерго», Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут».
Такий порядок надання послуг по електропостачанню, у разі прийняття рішення на користь позивача, за наявності відключених електроустановок, може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
За таких обставин та враховуючи, що на цей час послуги по електропостачанню надаються, доцільним є залишити надання таких послуг, вживши заходів забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Волиньобленерго», Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» припиняти надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії за вищевказаною адресою об'єкта нерухомого майна.
З огляду на процедуру надання послуг по електропостачанню, доцільно на підставі ч. 8 ст. 153 ЦПК України визначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову, а саме Приватному акціонерному товариству «Волиньобленерго», Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» утриматися від вчинення дій по припиненню електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 , та укласти тимчасові договори на постачання та розподіл електричної енергії з позивачем ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду (судовим рішенням) у цивільній справі.
Крім того, беручи до уваги, що послуги по електропостачанню надаються на платній основі, доцільно та необхідно на підставі п. 8 ст. 153, ст. 154 ЦПК України, з метою забезпечення відшкодування збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову внаслідок продовження надання послуг по електропостачанню, вжити заходів зустрічного забезпечення позову та зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду (ТУ ДСА в Волинській області) грошові кошти у розмірі 5 000 гривень протягом 5 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Щодо інших вимог заяви позивача про забезпечення позову, то вони не можуть бути задоволені, адже за своїм змістом є тотожними задоволенню позовних вимог останнього у цій частині, що, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається.
Щодо вимог про забезпечення позову шляхом продовження виконання Договору споживача № 524011086 від 11 липня 2025 року, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , на період судового розгляду справи, то вони також є безпідставними, оскільки зазначений договір не є предметом пред'явленого ОСОБА_1 позову.
Згідно з ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Частиною 11 ст. 153 ЦПК України встановлено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 149 -155, 258 - 261 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов'язання надати комунальні послуги задовольнити частково.
Заборонити Приватному акціонерному товариству «Волиньобленерго», Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» припиняти надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалу про забезпечення позову Приватному акціонерному товариству «Волиньобленерго» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» виконати шляхом утримання від вчинення дій по припиненню електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 та шляхом укладення тимчасових договорів на постачання та розподіл електричної енергії з позивачем ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду (судовим рішенням) у справі за його позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов'язання надати комунальні послуги.
Вжити заходи зустрічного забезпечення позову та зобов'язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду (ТУ ДСА в Волинській області), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26276277, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA278201720355279002000002504, грошові кошти у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень протягом 5 (п'яти) днів з дня постановлення цієї ухвали та не пізніше наступного дня після сплати коштів надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що згідно з ч. 10 ст. 154 ЦПК України якщо особа не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
У решті заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Дата складення повного судового рішення - 10 жовтня 2025 року.
Головуючий: О.В. Антонюк