Справа № 156/1154/25
Провадження № 3/156/777/25
14 жовтня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., дослідивши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - не з'явився,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
11.08.2025 року о 21 год 41 хв. по вул. Лісній в с. Павлівка водій ОСОБА_1 , будучи особою відносно якої постановою ДВС у виконавчому провадженні № 51663743 встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно протягом року керував транспортним ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 .
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1А Правил Дорожнього Руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, та повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 11.08.2025 року о 21 год 41 хв. по вул. Лісній в с. Павлівка водій ОСОБА_1 , належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу "Алкотест Драгер" № 6820, що підтверджується тестом № 771 з результатом 2,03 ‰. З результатом згідний; від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом водія відсторонено.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та після вчинення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, повторно протягом року вчинив інше передбачене частиною першою цієї статті порушення, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судове засідання, призначене на 14.10.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням судової повістки про виклик у судове засідання на адресу зареєстрованого місця проживання, яку ОСОБА_1 отримав 26.09.2025 року особисто.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП та за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться о 13:15 год 14.10.2025 в Іваничівському районному суді Волинської області, проте не вжив жодних заходів для явки до суду, не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2.1а Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією частини 5 статті 126 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Протоколи серії ЕПР1 № 420111 від 11.08.2025 та серії ЕПР1 № 420102 від 11.08.2025 складено уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідають вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказами у справі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 420111 від 11.08.2025, у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- рапортом № 4512 від 11.08.2025;
- довідкою інспектора СРПП ВПД (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Кошелюка Р. від 28.08.2025 року;
- постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі № 156/221/25, яка набрала законної сили 01.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- оптичними дисками DVD з відеозаписами з місця події.
Так, згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На відеозаписах зафіксовано факт руху 11.08.025 транспортного засобу ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , водієм такий факт не заперечувався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 420102 від 11.08.2025 року у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП;
- тестом № 771 від 11.08.2025 з позитивним результатом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння - 2,03 ‰;
- рапортом № 4512 від 11.08.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно з яким результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння позитивний 2,03 ‰ (тест № 771).
- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 11.08.2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 для огляду в КНП «Іваничівська БПЛ» не доставлявся;
- рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення провадження - відсторонення від керування транспортним засобом та зафіксовано на портативний відеореєстратор особисте зобов'язання ОСОБА_1 не керувати транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння;
- письмовим зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та зобов'язання не керувати транспортними засобами в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння;
- довідкою інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Кошелюка Р. про те, що ОСОБА_1 протягом року притягнено до адміністративної відповідальності зач. 3 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлено права керування т/з постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 № 156/221/25;
- копією постанови ЕНА № 5457643 від 11.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- копією постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі № 156/221/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка підтверджує повторність скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Постанова суду набрала законної сили 01.04.2025;
- оптичними дисками DVD з відеозаписами з місця події.
На відеозаписах зафіксовано факт руху 11.08.025 транспортного засобу ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
В ході розмови працівник поліції запропонував ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку із виявленими у ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. В ході розмови ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що він пив пиво за годину до зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Також зафіксовано хід огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, який здійснювався зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820» з позитивним результатом 2,03 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, їхати для огляду в медичний заклад відмовився.
Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 про настання відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Також працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 його права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Надалі на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.9а ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами), не встановлено.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст.130 КУпАП.
Проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 вищевказаних адміністративних правопорушень і його винуватість.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протоколи про адміністративне правопорушення, у суду не має.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.
В діяннях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника за ч. 2 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; особу та майновий стан правопорушника (відсутність характеризуючих даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вперше притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (не працевлаштований), відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, за вчинення діяння, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) гривень 00 копійок, оскільки саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з долученою до матеріалів справи довідкою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.04.2011 та позбавлений права керування постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі 156/221/25 на строк один рік та позбавлений права керування т/з строк один рік. Отже, суд застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч. 2 ст.130 КУпАП, - відсутні, так як згідно з довідкою інспектора СРПП транспортний засіб належить ОСОБА_3 .
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника за ч. 5 ст.126 КУпАП, судом не встановлено.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (відсутність характеризуючих даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вперше притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення (під час розмови з працівниками поліції переконував, що їздить автомобілем без посвідчення водія і буде їздити), ступінь його вини, майновий стан (згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення непрацевлаштований), відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за скоєння вказаного діяння, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, оскільки саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з долученою до матеріалів справи довідкою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.04.2011 та позбавлений права керування постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі 156/221/25 на строк один рік та позбавлений права керування т/з строк один рік. Отже, суд застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк п'ять років.
Підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, відсутні, так як згідно з довідкою інспектора СРПП транспортний засіб належить ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відтак, на підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто ч. 2 ст. 130 КУпАП (оскільки санкція статті за це правопорушення передбачає адміністративний арешт), у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчинених адміністративних правопорушень та за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При цьому, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі № 156/221/25, яка набрала законної сили 01.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, ч.1 ст. 130 КУпАП та позбавлений права керування т/з строк 1 рік.
Враховуючи вищевикладене, суддя, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати 11 місяців та 17 днів - невідбуту частину стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі № 156/221/25, яка набрала законної сили 01.04.2025.
Відтак, загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами слід обчислювати терміном 3 (три) роки 11 (одинадцять) місяців та 17 днів.
Отже, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки 11 (одинадцять) місяців та 17 днів, без оплатного вилучення і без конфіскації транспортного засобу.
VІ. Судові витрати
Відповідно до змісту ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі ч. 2 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, керуючись статтями 30, 33, 34, 35, 40-1, 245, 251, 283-285, 287-289 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) гривень 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п'ять років.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП та остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) гривень 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частину покарання за постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19.03.2025 року у справі № 156/221/25 та остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у виді штрафу у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 11 (одинадцять) місяців та 17 днів, без оплатного вилучення та без конфіскації транспортного засобу.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення їй цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушницею у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_4 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. Ревізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя І. Є. Малюшевська