Справа № 156/1216/25
Провадження № 3/156/812/25
14 жовтня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської областіМалюшевська І. Є., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, з професійною технічною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_2 , працевлаштованого вибивальником у ТОВ "Завод Горсталь", раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі -КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України особам роз'яснено,
клопотань не надходило, відводів не заявлено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
14.09.2025 року о 02:00 год. по вул. Центральній в с. Морозовичі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом КОVІ 250ST не обрав безпечної швидкості руху для контролю за дорожньою обстановкою, або її зміною, в результаті чого здійснив наїзд на ногу пішохода. Тілесних ушкоджень учасники ДТП не отримали.
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена статтею 124 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся. Просив суд суворо його не карати.
ІІІ. Джерела права та застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом. При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає, що за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна настає адміністративна відповідальність.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458672 від 14.09.2025 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та є доказом у розумінні вимог ст. 251 КУпАП, оскільки складений повноважною особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи, та зібрані по справі докази.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 458672 від 14.09.2025 року, у яких викладено зміст і обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
- рапортами № 13773 від 14.09.2025 та № 13775 від 14.09.2025;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.09.2025 року;
- схемою місця ДТП, яка сталася 14.09.2025 року о 02 год 14 хв. в с. Морозовичі, по вул. Центральній, 16;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14.09.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 14.09.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 14.09.2025;
- рапортом від 14.09.2025 інспектора СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області щодо обставин ДТП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.09.2025 року;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.09.2025 року відповідно до якого візуальних пошкоджень на т/з КОVІ 250ST не виявлено;
- супровідним листом про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення;
- іншими документами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП України, так як суддею беззаперечно встановлено, що він, будучи учасником дорожнього руху порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху та не обрав безпечної швидкості руху для контролю за дорожньою обстановкою, або її зміною, в результаті чого здійснив наїзд на ногу пішохода.
Докази вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Ступінь вини правопорушника залежить від форми вини, з якою вчинено проступок. Вчинення правопорушення умисно відрізняється від вчинення його з необережності. В першому випадку ступінь вини порушника вищий. Деякі правопорушення може бути вчинено тільки умисно. В цих випадках для визначення ступеня вини порушника має значення вид умислу прямий чи непрямий. Якщо проступок вчинено з прямим умислом, то ступінь вини порушника може підвищити наявність корисливого або іншого низького мотиву.
Майновий стан правопорушника враховується при застосуванні адміністративних стягнень: штрафу, конфіскації, позбавлення спеціального права (в разі застосування позбавлення права керування транспортним засобом щодо професійного водія). При цьому враховується не тільки розмір заробітної плати особи, а й всі інші види її прибутку, який підлягає оподаткуванню, а також наявність або відсутність у неї утриманців.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення суддею не встановлено.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (працевлаштований), наявність обставини, що пом'якшує покарання (щире каяття) та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп. Саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
VІ. Судові витрати
ОСОБА_1 пред'явив посвідчення НОМЕР_2 від 28.09.2024 року.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, однак враховуючи, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав вільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому суд не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .
На підставі ст. 124 КУпАП, керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 40-1, 283-285, 268, 294 КУпАП, п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя І. Є. Малюшевська