Справа № 156/402/24
Провадження № 1-кп/156/11/25
13 жовтня 2025 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої
юридичної особи ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому засіданні в залі судових засідань № 1 у сел. Іваничі Волинської області (із застосуванням засобів відеоконференції) кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12023030520001275 від 29.12.2023) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
Іваничівським районним судом Волинської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження (№ за ЄРДР 12023030520001275 від 29.12.2023) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
1. Сутність клопотань обвинуваченого, котрі розглядає суд; позиції присутніх учасників кримінального провадження
1.1. У судовому засіданні 13.10.2025 обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про припинення дослідження в судовому засіданні письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, та про повернення цих доказів прокурору. Обвинувачений зазначив, що на стадії досудового розслідування 28.12.2023 слідчим було здійснено огляд місця події (території, прилеглої до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), за наслідками огляду було вилучено певні речові докази, такі докази (на думку обвинуваченого) вважаються тимчасово вилученим майном. Проте слідчий, за твердженням ОСОБА_5 , після збирання вказаних доказів не дотримався вимог ч. 5 ст. 171 КПК України та не звернувся не пізніше наступного робочого дня після вилучення доказів до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Обвинувачений зауважив, що такі обставини свідчать про очевидну недопустимість доказів. Отриманих стороною обвинувачення, тому суд не повинен досліджувати такі докази.
1.2. Захисник - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію свого підзахисного, просила суд розглянути витання щодо визнання недопустимими доказів, отриманих внаслідок слідчого огляду, здійсненого 28.12.2023.
1.3. Прокурор ОСОБА_3 , представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 заперечували проти задоволення такого клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , зауважили, що за наслідками слідчого огляду, здійсненого 28.12.2023, було виявлено на поверхні ґрунту слід низу взуття, котрий вилучено з місця події шляхом заливки гіпсового зліпку, цей об'єкт за своєю сутністю не є «майном», тому у слідчого не було обов'язку після вилучення доказу звертатись до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. На думку прокурора, норми чинного КПК України взагалі не передбачають можливості припинення дослідження в судовому засіданні письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, котрі ще не були досліджені судом, та повернення цих доказів прокурору.
1.4. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні 13.10.2025 заявив клопотання про виклик до суду для допиту як свідка слідчого Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_7 . Обвинувачений вказав, що слідчий ОСОБА_7 начебто здійснив вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12023030520001275 від 29.12.2023 з порушенням вимог процесуального закону, не роз'яснивши прав підозрюваного, у подальшому це призвело до незаконності здійснення досудового розслідування в цілому.
1.5. Захисник - адвокат ОСОБА_6 вважала за можливе здійснити допит слідчого у судовому засіданні з приводу обставин та дотримання належного порядку повідомлення про підозру ОСОБА_5 .
1.6. Прокурор ОСОБА_3 , представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення цього клопотання обвинуваченого, зауважили, що ОСОБА_5 не навів у клопотанні мотивів виклику певної особи як свідка, не вказав, яке саме значення має допит цієї особи у кримінальному провадженні.
2. Вирішення судом клопотань обвинуваченого
Щодо клопотання про припинення дослідження в судовому засіданні письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, та про повернення цих доказів прокурору
2.1. Відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу (ч. 5 ст. 237 КПК України).
2.2. Згідно з ч.7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
2.3. Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Як зазначено у ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
2.4. Згідно із ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
2.5. На стадії досудового розслідування 28.12.2023 слідчим було здійснено огляд місця події (території, прилеглої до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ). Під час огляду на території виявлено трактор марки «CASE 7220» з кабіною червоного кольору, до трактора прикріплений плуг для обробки землі, на двох корпусах плуга були відсутні лемеші, болти кріплення лемешів до корпусів плуга також відсутні (т. 2, а. с. 4-8). За наслідками слідчого огляду, здійсненого 28.12.2023, було виявлено на поверхні ґрунту слід низу взуття, котрий вилучено з місця події шляхом заливки гіпсового зліпку, такі дії слідчого за своїм способом відповідають змісту ч. 5 ст. 171 КПК України, більше жодних речей (об'єктів) під час огляду вилучено не було.
2.6. Вилучений з місця огляду слід низу взуття може стосуватись події кримінального правопорушення, може бути використаний під час експертних досліджень для встановлення особи (осіб), причетної (причетних) до події правопорушення. Отже, цей об'єкт має значення для досудового розслідування, може бути доказом під час судового розгляду.
2.7. Водночас варто відзначити відсутність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України (можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження згаданого об'єкта).
2.8. Суд окремо звертає увагу на законодавче визначення поняття «майно», наведене у ч. 1 ст. 190 ЦК України: майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Згідно зі ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Ознаками речі є її властивість задовольняти потреби особи, бути об'єктом цивільно-правового обігу, мати споживчі якості. Тож не можуть бути визнані речами предмети матеріального світу, які не наділені корисними властивостями.
2.9. Вилучений стороною обвинувачення під час огляду місця події об'єкт (слід низу взуття) не має ринкової вартості, не здатний за своїми властивостями задовольняти потреби особи, не є об'єктом цивільно - правового обігу, не має жодних споживчих якостей. Вилучення такого об'єкта вочевидь не пов'язане з обмеженням права власності конкретної особи щодо нього. З огляду на це, немає підстав вважати такий об'єкт тимчасово вилученим майном особи та накладати на нього арешт для забезпечення кримінального провадження.
2.10. Отже, суд дійшов висновку про те, що дії слідчого, спрямовані на вилучення з поверхні ґрунту сліду низу взуття під час огляду місця події 28.12.2023, за своїм способом відповідають змісту ч. 5 ст. 171 КПК України, вилучений об'єкт за своєю сутністю не є «майном», «річчю», тому у слідчого не було обов'язку після вилучення доказу звертатись до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
2.11. Згідно з ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
2.12. Наведена у клопотанні ОСОБА_5 інформація, зміст протоколу огляду місця події від 28.12.2023 не вказують безпосередньо на отримання доказів внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
2.13. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Чинний КПК України не передбачає можливості здійснення судом під час судового розгляду кримінального провадження такої процесуальної дії, як «повернення прокурору письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, котрі ще не були досліджені судом».
2.14. Зважаючи на таке, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про припинення дослідження в судовому засіданні письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, та про повернення цих доказів прокурору.
Щодо клопотання про допит свідка
2.15. Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. За загальним правилом (ч. 1 ст. 92 КПК України) обов'язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора. При цьому обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
2.16. За змістом ст. 95 КПК України, одним із джерел доказування є показання, тобто відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження
2.17. Згідно з ч.1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
2.18. Положення ст. 3 КПК України вказують на належність слідчого як процесуальної фігури до сторони обвинувачення. Водночас у прогресивних сучасних правових системах розроблені та впроваджені в практику у відповідній змагальній парадигмі правила судового допиту суб'єктів досудового розслідування (наприклад, див. Tanner, H. (2018). The Investigating Officer's Direct Exam: Strategic and Tactical Considerations to Take Advantage of the IO's Expertise. https://evawintl.org/wp-content/uploads/2018-01_TB-Direct-Examination.pdf.). Так, слідчий або інший співробітник правоохоронного органу, що вів досудове розслідування, може бути допитаний як свідок фактів, які свідчать про побачене чи почуте ним під час розслідування, зокрема про те, що він особисто робив в ході слідства, про слідчі дії, висновки та спостереження, про дотримання передбачених законом процедур, які забезпечили справедливе та об'єктивне розкриття фактів.
2.19. Розглядуване клопотання про допит свідка вмотивоване твердженнями обвинуваченого щодо вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12023030520001275 від 29.12.2023 з порушенням вимог процесуального закону, без роз'яснення прав підозрюваного, це може свідчити про незаконність подальшого здійснення досудового розслідування.
2.20. Згідно з ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист. Порушенням права на захист може бути відсутність у такої особи інформації щодо її прав та статусу у кримінальному провадженні. Вказані обставини мають бути перевірені під час судового розгляду кримінального провадження.
2.21. Тож суд вважає за можливе викликати для допиту у судовому засіданні щодо обставин повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12023030520001275 від 29.12.2023 слідчого Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_7 (службова адреса: вул. Нововолинська, буд. 15, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область, 45400). Водночас здійснити такий допит свідка необхідно після дослідження у судовому засіданні фактичних обставин вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, котрі можна з'ясувати з матеріалів кримінального провадження № за ЄРДР 12023030520001275 від 29.12.2023. Клопотання обвинуваченого підлягає частковому задоволенню.
3. Щодо відкладення судового розгляду кримінальної справи
3.1. У судовому засіданні, призначеному на 13.10.2025 о 13 год 00 хв, захисник - адвокат ОСОБА_6 брала участь дистанційно, із застосуванням засобів відеоконференції. Адвокат повідомила про неможливість подальшої участі у призначеному засіданні з поважної причини - участь захисника в іншому судовому процесі. Крім того, для участі у призначеному судовому засіданні не прибули ще двоє свідків, раніше заявлених стороною обвинувачення - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..
3.2. Згідно зі ст. 322 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку; при цьому не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження. Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття (ч.1 ст. 327 КПК України).
3.3. З огляду на це, суд вважає за необхідне для забезпечення прибуття до суду свідків відкласти судове засідання щодо розгляду кримінальної справи № 156/402/24 щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, на 25.11.2025 на 10 год 30 хв.
Керуючись ст. 7,8,9, 42, 87,65,91,95,98, 171,237,322,327 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про припинення дослідження в судовому засіданні письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, та про повернення цих доказів прокурору -відмовити.
Клопотання обвинуваченого щодо допиту свідка - задовольнити частково.
Викликати для допиту у судовому засіданні щодо обставин повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12023030520001275 від 29.12.2023 слідчого Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_7 (службова адреса: вул. Нововолинська, буд. 15, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область, 45400). Здійснити такий допит слідчого після дослідження у судовому засіданні фактичних обставин вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, котрі можна з'ясувати з матеріалів кримінального провадження № за ЄРДР 12023030520001275 від 29.12.2023.
Для забезпечення прибуття до суду свідків відкласти судове засідання щодо розгляду кримінальної справи № 156/402/24 щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, на 25.11.2025 на 10 год 30 хв.
Про дату, час та місце здійснення судового засідання повідомити прокурора, представника потерпілої юридичної особи, обвинуваченого, захисника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (складення), окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий у справі суддя ОСОБА_1