Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
13 жовтня 2025 р. Справа № 520/25636/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Військова частина НОМЕР_1 , з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно нараховані та виплачені грошові кошти в сумі 25 803,37 грн., на користь Військової частини НОМЕР_1 (Держказначейська служба України, м. Київ, код платника НОМЕР_2 , МФО:820172).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду залишено без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом вказавши в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.
На виконання ухвали суду через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою по справі №520/25636/25.
Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Зокрема, абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно нараховані та виплачені грошові кошти в сумі 25 803,37 грн., на користь Військової частини НОМЕР_1 .
З документів, наданих разом з позовною заявою, встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2024 №329/нод "Про результати службового розслідування" нез'явлення вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 та порушення вимог статей 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керуючись пунктом “в» статті 48 та етапі 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовця, призваного за мобілізацією, колишнього навідника - оператора 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 3 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 , притягнути до дисциплінарної відповідальності, оголосити “СУВОРУ ДОГАНУ», після повернення до військової частини НОМЕР_1 (пункт 1).
Отже, відлік строку звернення до суду з даним позовом розпочався 01.04.2024 року, склав три місяці з вказаної дати - по 01.07.2024 року, тоді як до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 24.09.2025 року шляхом направлення позову поштою, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом представником позивача зазначено, що на момент подачі до суду даного позову та по сьогоднішній день військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України та здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та переведення військової частини НОМЕР_1 на воєнний стан. Весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 залучений до бойових дій та здійснює заходи необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Саме запровадження на всій території країни воєнного стану, ведення противником безперервних бойових дій починаючи з 24.02.2022 та виконання військовою частиною НОМЕР_1 заходів протидії країні агресору на різних напрямках фронту і є тими об'єктивними обставинами, які на період військового стану унеможливлюють дотримання процесуальних строків на подачу позовної заяви.
Крім того, у військовій частині НОМЕР_1 протягом 2024 - 2025 років відсутні кошти за КПКВ 2101020/1/2/1, КЕКВ 2800 для сплати судового збору та виконання судових рішень, що підтверджено листом Департаменту соціального забезпечення МОУ від 04.11.2024 та від 02.04.2025, листом Військової частини НОМЕР_4 від 25.10.2024. Наданих державних асигнувань на сплату судового збору військовою частиною відразу вживаються заходів щодо сплати судового збору для подання позовної заяви та захисту інтересів Міністерства оборони України.
Таким чином, як зазначив представник позивача, саме відсутність коштів у відповідача є тими об'єктивними обставинами, які не залежали від волі відповідача, сприяли пропущенню процесуальних строків на звернення до суду.
Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, викладеними в заяві про поновлення пропущеного тримісячного строку звернення до суду, оскільки разом із заявою представником позивача не надано жодного доказу того, що у визначений законодавством тримісячний строк звернення до суду з даним позовом та по сьогоднішній день посадові особи, які відповідають у військовій частині за організацію претензійно-позовної роботи та відповідальні за складання та подачу до суду позовних заяв від імені військової частини НОМЕР_1 були залучені до бойових дій та здійснювали заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України (накази, розпорядження тощо).
При цьому з комп'ютерної програми суду "ДСС" вбачається, що у лютому 2025 року військова частина НОМЕР_1 зверталася до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до інших військовослужбовців цієї частини про стягнення безпідставно виплачених грошових коштів (адміністративні справи №520/4242/25, №520/4243/25).
Вказане свідчить про вибірковий підхід позивача стосовно звернення до суду з аналогічними позовними заявами.
Стосовно тверджень представника позивача щодо неможливості своєчасної сплати судового збору, що вплинуло на строк звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що сплата судового збору за подання позову є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
У постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові від 28 березня 2023 року по справі №420/9405/22 Верховний Суд дійшов висновку, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір» та КАС України надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.
В свою чергу, п. 5, 6 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропущення строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Недостатність фінансування витрат на оплату судового збору суд не визнає поважною причиною пропущення тримісячного строку звернення.
Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 жовтня 2022 року по справі №640/11452/19 при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду.
Жодних інших поважних причин його пропуску представником позивача в заяві не зазначено.
Вказане в сукупності свідчить, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом не вбачається, позивачем таких не зазначено, не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду. За таких підстав, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Згідно положень частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого КАС України строку, зазначені представником позивача в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми - повернути позивачу.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко