Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 жовтня 2025 р. справа № 520/13064/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (просп. Незалежності, буд. 66, м. Ізюм, Харківська область, 64302, код ЄДРПОУ 30210163) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61052, код ЄДРПОУ44131658) про визнання протиправним та скасування рішення-відмову, зобов'язання вчинити певні дії,-
Державне підприємство "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд
- визнати протиправною та скасувати рішення-відмову від 28.02.2025 № 726/6/35-00- 04-02-22 у врахуванні повідомлення про неможливість вивезення та втрату (знищення) первинних документів Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» (код ЄДРПОУ 30210163);
- зобов'язати Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44 131658) повторно розглянути заяву Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод», щодо застосування до нього положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу та підтвердження права на збереження витрат, збереження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; збереження податкового кредиту з податку на додану вартість, не проведення перевірок контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів (з 21.10.1998 по 01.04.2022), у тому числі, після завершення дії воєнного стану.
В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивач зазначає, що рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.02.2025 № 726/6/35-00- 04-02-22 про відмову у врахуванні повідомлення Державного підприємство "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про втрату первинних документів відповідно до п.69.28 ст.69 ХХ ПК України, прийнято без врахування всіх обставин, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач надав відзив на позов, у якому просить у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що за результатами заяви встановлено, прийнято рішення про відмову у врахуванні повідомлення про неможливість вивезення та втрату (знищення) первинах документів ДП «ІПЗ» від 28.02.2025 № 726/6/35-00- 04-02-22.
До повідомлення про втрату документів ДП «ІПЗ» було долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022220000002978 від 23.09.2022 року про відкриття кримінального провадження за фактом обстрілу території, будівель та споруд підприємства за адресою: м. Ізюм, проспект Незалежності, 66, у період з 24.02.2022 року. Згідно з відомостями, зазначеними у вказаному витягу, факт знищення або втрати первинних документів ДП «ІПЗ» не встановлено.
Також підприємством було надано витяг з експертного висновку щодо первинного фіксування стану нерухомого майна, пошкодженого або зруйнованого внаслідок воєнних (бойових) дій від 10.02.2023 № 7-ПМ/23, у якому зафіксовано обставини знищення та пошкодження рухомого і нерухомого майна. Водночас, у зазначеному висновку також відсутні відомості про факт знищення або втрати первинних бухгалтерських документів підприємства.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі № 520/16142/24, у якій досліджувалися аналогічні матеріали, зокрема: витяг з ЄРДР, акти перевірки об'єкта на наявність вибухового пристрою, акти про пожежі від 27.06.2022 та 30.06.2022 на території підприємства. У зазначеному рішенні суд установив, що позивач з об'єктивних причин, не з власної вини, не мав можливості своєчасно виконати податкові зобов'язання. Однак з цих матеріалів неможливо встановити факт саме знищення або втрати первинних документів підприємства.
Крім того, відповідач звертає увагу, що ДП «ІПЗ» проведено інвентаризацію адміністративних будівель, за результатами якої складено акт інвентаризації та обстеження приміщень від 15.01.2025 року. В акті міститься перелік первинних документів, які зберігались у період з 21.10.1998 по 01.04.2022 року, та зазначено, що ідентифікувати залишки чи фрагменти паперових виробів як документи неможливо. У висновку акта вказано, що документи відсутні, знищені або викрадені. Водночас, на думку відповідача, наведене формулювання має припущувальний характер і не є доказом фактичного знищення бухгалтерських документів.
Також відповідач зазначає, що позивачем не було задокументовано факт знищення документів відповідно до вимог пункту 6.1.0 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 83.
Окрім цього, відповідач звертає увагу, що підприємство продовжує виконувати свої податкові обов'язки, подавати звітність та сплачувати податки і збори. Зокрема, за періоди, зазначені у повідомленні про втрату документів, підприємством до контролюючого органу подано фінансову звітність, податкові декларації з податку на прибуток та податкові декларації з податку на додану вартість.
Так, податкові декларації з ПДВ за лютий і березень 2022 року подано 22.06.2022 року, до розділу «Податковий кредит» включено обсяги придбання сировини та комплектуючих. Надано також фінансову звітність і декларації з податку на прибуток за І квартал та перше півріччя 2022 року, що свідчить про ведення господарської діяльності підприємства. З урахуванням вищенаведеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що Державне підприємство "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" код ЄДРПОУ 33560703, зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
28 січня 2025 року позивачем подано повідомлення №56 про неможливість вивезення та втрату (знищення) первинних документів, в якому останній просив, розглянути дане повідомлення, а також, відповідно до п.69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, підтвердити право ДП ІПЗ на наступне: збереження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; збереження податкового кредиту з податку на додану вартість.
Рішенням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 28.02.2025 № 726/6/35-00-04-02-22 відмовлено Державному підприємству "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" у врахуванні повідомлення про втрату документів на підставі того, що підприємством не надано жодного документа, що засвідчує факт знаходження на другому поверсі правої частини адміністративної будівлі відділу бухгалтерії та факту зберігання там первинних документів;
- факт знищення/втрати первинних документів ДП ІПЗ в Експертному висновку Харківської торгово-промислової палати від 10.02,2023 № 7-ПМ/23 не зазначено;
- у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 22022220000002978 від 23.09.2022 факт знищення/втрати первинних документів ДП ІПЗ не зазначено;
- відповідно до Акту про пожежу, складеного представником ВЦЗ та ОНПР Ізюмського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області від 27.12.2022, визначено місце виникнення пожежі - приміщення цеху.
Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 та Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, проведення інвентаризації обов'язкове у разі, зокрема встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) тощо.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами п.44.3 ст.44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Підпунктом 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у редакції на час подання позивачем повідомлення) встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред'явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Втрата документів, що не пов'язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
У подальшому абзац 1 та 16 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ зазнали змін Законом № 3050-IX від 11.04.2023, та викладені у наступній редакції:
«Установити, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.»
Суд зазначає, що положення абзацу 16 містять посилання на відповідний Перелік затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309.
З аналізу викладених положень Податкового кодексу України вбачається, що Податковий кодекс містить положення, за якими підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:
1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України;
2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
Суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час.
Суд наголошує, що ключовим аспектом застосування положень пп.69.28 п.69 підр.10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є саме провадження платником податків діяльності на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, внаслідок чого останні не можуть пред'явити первинні документи.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який був чинний на момент подання позивачем повідомлення.
Так, згідно з пункту 2 переліку розділу І «Території активних бойових дій" м. Ізюм Ізюмської міської територіальної громади (UA63040090010029555) дата початку бойових дій 24.02.2022, 08.09.2022; дата завершення бойових дій 01.04.2022; 11.09.2022.
Відповідно до розділу ІІ "Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» м. Ізюм Ізюмської міської територіальної громади (UA63040090010029555) дата початку тимчасової окупації: 01.04.2022; дата завершення тимчасової окупації 08.09.2022.
Аналогічні відомості містяться і в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786).
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що місто Ізюм Ізюмської міської територіальної громади Харківської області віднесено до територій активних бойових дій з 24.02.2022 по 01.04.2022 та з 08.09.2022 по 11.09.2022, а також до територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією, у період з 01.04.2022 по 08.09.2022.
Щодо посилання відповідача, що позивачем у період за лютий і березень 2022 року подавалися податкові декларації з ПДВ та також фінансову звітність і декларації з податку на прибуток за І квартал та перше півріччя 2022 року, що свідчить про ведення господарської діяльності підприємства, суд зазначає таке.
Суд зазначає, подання податкових декларацій з податку на прибуток та податкові декларації з податку на додану вартість не може слугувати підставою для відмови у врахуванні повідомлення про втрату первинних документів оскільки не спростовують обставин, викладених у повідомленні.
Сам по собі факт подання податкової звітності жодним чином не свідчить про наявність чи відсутність у суб'єкта господарювання первинних документів. Хоча формування податкової звітності і відбувається на підставі первинних документів, це не означає, що фізичний доступ до оригіналів таких документів з метою пред'явлення зберігається.
Відтак, наведені відповідачем обставини не можуть розцінюватися як підстави для відмови у врахуванні повідомлення про втрату первинних документів.
Щодо посилання відповідача, що у витязі Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 22022220000002978 від 23.09.2022 року не зазначено факт знищення/ втрати первинних документів, суд зазначає таке.
Встановлено, що з 24.02.2022 представники збройних сил рф здійснили обстріл території, будівель та споруд Позивача, базувалися на території підприємства.
Актом про пожежу комісії РУ ГУ Ізюмського ДСНС України у Харківській області від 27.12.2022 встановлено, що 30.07.2022 р. відбулася пожежа в одному з виробничих цехів, якою матеріали та обладнання приведено в негідність. Причина пожежі - бойові дії.
Суд зазначає, що відповідно до Наказу №298 від 30.06.2020 "Про затвердження Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення" встановлено, що до витягу з реєстру включається інформація про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а отже витяг не повинен містити в собі повний, деталізований опис обставин справи, а лише має містити короткий виклад обставин, що свідчать про факт правопорушення, тому доводи відповідача стосовно відсутності у витязі інформації щодо втрати (повної або часткової), пошкодження або викрадення первинних документів платника податків. Крім того , такі посилання не є достатньою підставою для відмови у прийнятті повідомлення та не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Наказом Державного підприємства "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" від 27.12.2024 №98 "Про створення комісії" з метою проведення інвентаризації та встановлення факту знищення / втрати первинних документів Державного підприємства "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" за період з 21.10.1998 по 01.04.2022, внаслідок збройної агресії російської федерації, зокрема, обстрілів, окупації та території ДП ІПЗ російських формувань, створено комісію з інвентаризації та обстеження приміщень адміністративної будівлі Державного підприємства "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" де зберігалися документи.
За результатами проведення відповідної інвентаризації 15.01.2025 встановлено факт знищення/втрати первинних документів ДП ІПЗ за період з 21.10.1998 по 01.04.2022, внаслідок збройної агресії російської федерації, зокрема, обстрілів, окупації, базування на території ДП ІПЗ російських військових формувань, про що свідчить відповідний Акт, затверджений наказом в.о.директора підприємства від 15.01.2025 № 3/1.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт знищення та втрати первинних документів Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» унаслідок обстрілів, пожеж та тимчасової окупації території, на якій розташоване підприємство.
Доводи відповідача про відсутність у витязі з ЄРДР прямої вказівки на факт знищення документів, а також посилання на можливість їх збереження, є припущеннями, що не ґрунтуються на доказах, досліджених судом.
Суд вважає обґрунтованими дії позивача щодо подання повідомлення про неможливість вивезення та втрату первинних документів, а також дотримання ним вимог чинного законодавства у зв'язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажору), спричинених збройною агресією російської федерації.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимог про формування та подання повідомлення про втрату документів підпункту 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Також, суд зазначає, що оскільки у цьому випадку діє презумпція правдивості повідомлення платника податків про втрату документів, вона може бути спростована лише наданням контролюючим органом переконливих доказів на спростування цього повідомлення, доведенням того, що платник податків зловживає своїм правом, та втратив документи за обставин, що не пов'язані з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, бойових дій. Натомість, відповідач жодного аргументу на спростування тези позивача не навів у спірних рішеннях. Таким чином, повідомлення позивача залишилося неспростованим.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Так, по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
В свою чергу, враховуючи встановлені судом обставини справи, відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення від 28.02.2025 № 726/6/35-00- 04-02-22, а тому, позовні вимоги про визнання оскарженого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити позов Державного підприємства "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (просп. Незалежності, буд. 66, м. Ізюм, Харківська область, 64302, код ЄДРПОУ 30210163) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61052, код ЄДРПОУ44131658) про визнання протиправним та скасування рішення-відмову, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною та скасувати рішення-відмову від 28.02.2025 № 726/6/35-00- 04-02-22 у врахуванні повідомлення про неможливість вивезення та втрату (знищення) первинних документів Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» (код ЄДРПОУ 30210163).
Зобов'язати Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61052, код ЄДРПОУ44131658) повторно розглянути заяву Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» (просп. Незалежності, буд. 66, м. Ізюм, Харківська область, 64302, код ЄДРПОУ 30210163), щодо застосування до нього положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу та підтвердження права на збереження витрат, збереження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; збереження податкового кредиту з податку на додану вартість, не проведення перевірок контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів (з 21.10.1998 по 01.04.2022), у тому числі, після завершення дії воєнного стану.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61052, код ЄДРПОУ44131658) на користь Державного підприємства "ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (просп. Незалежності, буд. 66, м. Ізюм, Харківська область, 64302, код ЄДРПОУ 30210163) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 13 жовтня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ